Як передає Укрінформ, про це Асоціація прифронтових міст та громад повідомляє у Фейсбуці.

«Ключові зміни, яких потребують освітяни таких громад — це збільшення освітньої субвенції з державного бюджету через запровадження додаткового коефіцієнту, а також скасування або ж мінімізація вимоги співфінансувати з місцевих бюджетів відповідних громад дороговартісні освітні проєкти — облаштування укриттів, харчоблоків, освітніх просторів та інших», – ідеться у повідомленні.

Відповідну заяву сьогодні, 9 жовтня, підтримали учасники зустрічі «Освіта для стійкості та перемоги: діалоги прифронтових громад», організованої в Чернігові Асоціацією прифронтових міст та громад та Чернігівською обласною військовою адміністрацією.

«Для Чернігівщини, як і для інших прифронтових областей, зараз важливо зберегти людей. І суттєва компонента в цьому – якісна освіта. Фундамент для майбутнього наших дітей. Уряд приділяє чимало уваги освіті. Діє низка програм підтримки: укриття, автобуси, харчоблоки, розвиток профтехосвіти. Днями прийнято постанову про доплати педагогам, які працюють у прифронтових громадах, зокрема на Чернігівщині. Але для прикордоння, яке має менше ресурсів і вагому частку спрямовує на оборону, потрібна додаткова допомога. Зокрема, для реалізації масштабних проєктів, які визначатимуть спроможності нашої освіти у майбутні десятиліття», — зазначив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Досвідом підтримки та розвитку освіти в умовах війни з учасниками зустрічі поділився Харківський міський голова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.

Він зазначив, що за роки війни Харків пройшов значний шлях — від невеликих навчальних класів у метрошколі до десятків тисяч школярів, які цього року вже відвідують школи офлайн. Місто першим в Україні побудувало підземну школу. Цього року у Харкові діють вже 18 безпечних освітніх локацій, ще три підземні школи будуть відкриті на початку 2026 року.

«Усі діти на прифронтових територіях мають бути забезпечені доступом до якісної освіти. Однак будівництво підземних шкіл та дитсадків — це дороговартісні проєкти, які більшість громад самостійно, без допомоги, не в змозі реалізувати. Тому зараз вони вирішують проблеми доступу до освіти точково — як можуть. Але очевидно, що системно розв’язати проблеми можна лише на рівні держави. Для цього треба сформувати єдину стратегію комбінованого навчання у прифронтових громадах та забезпечити гідні умови праці педагогічних працівників. Потрібні додаткові фінансові стимули та безпечне середовище роботи, а цього ми зможемо досягнути лише спільно — активною позицією як громад, так і держави», — зазначив Терехов.

Високі показники забезпечення доступу дітей до навчання цього року демонструє і прифронтова Миколаївщина — 87% закладів середньої освіти області працюють в очному або змішаному форматі. При цьому, якщо в регіоні вдається швидко побудувати школу після руйнувань — тут шукають інші рішення. Наприклад, модульні школи, які з’явилися завдяки допомозі Данської ради. В обласному центрі цього року запрацювала найбільша підземна школа-садок.

«Де б дитина не проживала, вона повинна мати доступ до якісної освіти. Це наша найнадійніша інвестиція в майбутнє дітей і всієї країни, бо рівень освіти в регіоні прямо впливає на рівень його економічного розвитку. Для відбудови України нам будуть потрібні тисячі наших кваліфікованих кадрів, і ми мусимо дбати про це вже зараз», — зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, який долучився до зустрічі онлайн.

Підсумком зустрічі також стало суттєве розширення Асоціації прифронтових міст та громад — меморандум про намір приєднатися до АПМГ вже підписали 25 громад Чернігівської області. Ще низка громад регіону долучаться до Асоціації згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні в Україні створили Асоціацію прифронтових міст і громад, її очолив міський голова Харкова Ігор Терехов.

Фото: Асоціація прифронтових міст та громад