Асоціація прифронтових міст та громад буде звертатися до уряду з пропозиціями змін для посилення стійкості освіти, зокрема, з пропозицією виділити більше коштів на оплату праці вчителів та скасувати вимоги співфінансувати освітні проєкти.
Як передає Укрінформ, про це Асоціація прифронтових міст та громад повідомляє у Фейсбуці.
«Ключові зміни, яких потребують освітяни таких громад — це збільшення освітньої субвенції з державного бюджету через запровадження додаткового коефіцієнту, а також скасування або ж мінімізація вимоги співфінансувати з місцевих бюджетів відповідних громад дороговартісні освітні проєкти — облаштування укриттів, харчоблоків, освітніх просторів та інших», – ідеться у повідомленні.
Відповідну заяву сьогодні, 9 жовтня, підтримали учасники зустрічі «Освіта для стійкості та перемоги: діалоги прифронтових громад», організованої в Чернігові Асоціацією прифронтових міст та громад та Чернігівською обласною військовою адміністрацією.
«Для Чернігівщини, як і для інших прифронтових областей, зараз важливо зберегти людей. І суттєва компонента в цьому – якісна освіта. Фундамент для майбутнього наших дітей. Уряд приділяє чимало уваги освіті. Діє низка програм підтримки: укриття, автобуси, харчоблоки, розвиток профтехосвіти. Днями прийнято постанову про доплати педагогам, які працюють у прифронтових громадах, зокрема на Чернігівщині. Але для прикордоння, яке має менше ресурсів і вагому частку спрямовує на оборону, потрібна додаткова допомога. Зокрема, для реалізації масштабних проєктів, які визначатимуть спроможності нашої освіти у майбутні десятиліття», — зазначив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
Досвідом підтримки та розвитку освіти в умовах війни з учасниками зустрічі поділився Харківський міський голова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.
Він зазначив, що за роки війни Харків пройшов значний шлях — від невеликих навчальних класів у метрошколі до десятків тисяч школярів, які цього року вже відвідують школи офлайн. Місто першим в Україні побудувало підземну школу. Цього року у Харкові діють вже 18 безпечних освітніх локацій, ще три підземні школи будуть відкриті на початку 2026 року.
«Усі діти на прифронтових територіях мають бути забезпечені доступом до якісної освіти. Однак будівництво підземних шкіл та дитсадків — це дороговартісні проєкти, які більшість громад самостійно, без допомоги, не в змозі реалізувати. Тому зараз вони вирішують проблеми доступу до освіти точково — як можуть. Але очевидно, що системно розв’язати проблеми можна лише на рівні держави. Для цього треба сформувати єдину стратегію комбінованого навчання у прифронтових громадах та забезпечити гідні умови праці педагогічних працівників. Потрібні додаткові фінансові стимули та безпечне середовище роботи, а цього ми зможемо досягнути лише спільно — активною позицією як громад, так і держави», — зазначив Терехов.
Високі показники забезпечення доступу дітей до навчання цього року демонструє і прифронтова Миколаївщина — 87% закладів середньої освіти області працюють в очному або змішаному форматі. При цьому, якщо в регіоні вдається швидко побудувати школу після руйнувань — тут шукають інші рішення. Наприклад, модульні школи, які з’явилися завдяки допомозі Данської ради. В обласному центрі цього року запрацювала найбільша підземна школа-садок.
«Де б дитина не проживала, вона повинна мати доступ до якісної освіти. Це наша найнадійніша інвестиція в майбутнє дітей і всієї країни, бо рівень освіти в регіоні прямо впливає на рівень його економічного розвитку. Для відбудови України нам будуть потрібні тисячі наших кваліфікованих кадрів, і ми мусимо дбати про це вже зараз», — зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, який долучився до зустрічі онлайн.
Підсумком зустрічі також стало суттєве розширення Асоціації прифронтових міст та громад — меморандум про намір приєднатися до АПМГ вже підписали 25 громад Чернігівської області. Ще низка громад регіону долучаться до Асоціації згодом.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні в Україні створили Асоціацію прифронтових міст і громад, її очолив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Фото: Асоціація прифронтових міст та громад
Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Конституції відзначив державними нагородами ще 91 громадянина України та 107 українцям присвоїв почесні звання.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №532/2026 від 26 червня оприлюднений на сайті глави держави.
Нагороди та звання призначені за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку.
Зокрема, громадяни України були нагороджені відзнакою Президента України “Майбутнє України”, орденами Богдана Хмельницького, князя Ярослава Мудрого, “За заслуги”, “За мужність”, княгині Ольги та медалями “За військову службу Україні”, “За врятоване життя”, “За працю і звитягу”.
Ще 101 видатному українцю присвоїли почесні звання “Народний артист України”, “Заслужений артист України”, “Заслужений вчитель України”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений донор України”, “Заслужений економіст України”, “Заслужений лікар України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений машинобудівник України”, “Заслужений працівник освіти України”, “Заслужений працівник охорони здоров’я України”, “Заслужений працівник сільського господарства України”, “Заслужений працівник промисловості України”, “Заслужений працівник соціальної сфери України”, “Заслужений юрист України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”, “Заслужений художник України”.
Відповідно до указу №531/2026, Президент відзначив державними нагородами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та 30 співробітників Національної поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій, п’ятьох із них – посмертно.
Нагороджені отримали ордени Богдана Хмельницького, Данила Галицького та «За мужність», медаль «Захиснику Вітчизни».
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський нагородив оглядача відділу Головної редакції оперативної інформації Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Тетяну Пасову орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Фото: ОП
28 червня 2026, 18:51
35
ФОТО: Інтент
Родичі військовополонених провели в центрі Одеси акцію-нагадування на підтримку полонених під час якої розгорнули 100-метровий прапор.
Як пояснила Інтенту, організаторка акції Вікторія акцію саме до Дня Конституції має нагадати, що Конституція — закон який гарантує, що життя в Україні є найбільшою соціальною цінністю.
“Ми вийшли продемонструвати, що пам’ятаємо про полонених і пам’ятаємо, що їх захищає стаття третя конституції України”, – пояснила Вікторія, брат якої саме в полоні.
Дружина морпіха Людмила Лейва Гарсія, подякувала протиповітряній обороні, за те, що сьогоднішню акцію вдалося провести без повітряної тривоги, але привід для прогулянки та зустрічі невеселий.
“Хоча ми свого захисника дочекалися з полону, але ми знаємо як це боляче, як це тяжко. Шукати, чекати нічого не знати про рідну людину. Тому ми приходимо далі сюди, аби показати єдність, підтримати тих хто ще чекає”, – зазначила вона.
Зазначимо, що обмін полоненими, який відбувся 26 червня повернув додому чотирьох військовослужбовців з Одеської області. Загалом з полону повернулися 160 захисників більшість з яких перебували в полоні з 2022 року – військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Сухопутних військ, Сил підтримки, Десантно-штурмових військ, територіальної оборони, Повітряних Сил, Медичних сил, Військово-морських сил, а також бійці Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної прикордонної служби.
Це вже другий обмін впродовж місяця. Так 5 червня з полону повернулися 185 військових, 12 з яких були з Одеської області. Найбільше з Одеського району — четверо захисників. Також додому повернулися двоє військових із Роздільнянського району та двоє — з Подільського. Своїх мешканців також повернули Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський райони та місто Ізмаїл.
У травні відбувся перший етап обміну “1000 на 1000” відповідно до домовленостей, досягнутих за посередництва США, додому повернулися 205 українських полонених. Більшість з них були поневолені під час оборони Маріуполя.
Саме тривалість перебування в полоні є ключовим принципом формування списків обмінів “1000 на 1000”. Окрім солдатів та сержантів вдалося повернути додому більше півсотні офіцерів. Серед звільнених сьогодні є нацгвардієць, що потрапив в полон на ЧАЕС.
Вранці 22 червня російські дрони обстріляли іноземне судно біля берегів Одещини.
Про це повідомляє прес-служба Військово-Морських Сил України.
Спеціалісти ВМС врятували екіпаж суховантажного судна Туреччини VICTRESS після атаки російського дрона. На борту перебували громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.
Йдеться також про загиблих членів екіпажу.
У Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
Сибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
Українську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
У Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
Мерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
ЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
Володимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
