Одеса
Архітектура Одеси майбутнього — як зміниться місто після відновлення
Архітектура в центрі Одеси. Фото: Новини.LIVE
Одеса сьогодні перебуває на роздоріжжі між минулим і майбутнім. Війна, руйнування та економічна нестабільність залишили глибокий слід на архітектурному обличчі міста. Проте шанс на відродження — цілком реальний. Одесі потрібен не просто ремонт фасадів чи латання старих будівель, а системна програма оновлення міського простору.
Якою має бути Одеса майбутнього? У Міжнародний день архітектора журналісти Новини.LIVE запитали в архітекторки та художниці Нати Головченко.
Реклама
Читайте також:
Архітектура Одеси
За роки роботи Ната Головченко навчилася відчувати будівлі як живі організми — із власною історією, характером, темпераментом. Вона зізнається, що кожен зруйнований балкон чи облуплений фасад — це для неї особиста рана. Одеса завжди була не лише туристичним символом, а й культурним серцем півдня, яке потребує турботи, а не поверхневого “ремонту”. І якщо зараз не почати системно відновлювати архітектурну спадщину, місто ризикує втратити свою душу.
“Архітектурна цінність нашого міста полягає в тому, що для митців це очевидно, а от для людей, які працюють у сфері комерції, я хочу сказати: архітектурна спадщина — це гроші. Саме завдяки цій спадщині вони можуть ще сто років заробляти. Тож інвестування у відновлення Одеси — це, мабуть, найважливіше для майбутнього нашого міста”, — пояснює архітекторка Ната Головченко.
Старовинна архітектура — це основа туристичного магнетизму Одеси, її економічного потенціалу. Будівлі, які ще зберігають дух ХІХ століття, можуть стати рушієм розвитку, якщо до них ставитися з повагою. Утім, для цього потрібна чітка стратегія міста — не тільки реставраційна, а й урбаністична. Одеса має перетворитися на сучасний центр збереженої спадщини, який поєднує історію й технології. І найперше — навчитися бачити цінність у тому, що вже існує.
“Одеса, яка увійшла до світової спадщини ЮНЕСКО, — це дуже гарно, бо ЮНЕСКО допоможе нам не втратити те, що залишилося. Але водночас це ускладнює реконструкцію, відновлення, нове будівництво в центрі. Найбільший виклик зараз — поєднати сучасне та минуле”, — каже архітекторка.
Місто не може стояти на місці, але й не має права втрачати своє обличчя. В умовах, коли центр оголошений об’єктом світової спадщини, кожен ремонт чи реконструкція вимагають узгоджень і відповідальності. Це не просто бюрократія — це спосіб зберегти унікальний міський код, який відрізняє Одесу від будь-якого іншого міста світу.
“Існують інші європейські структури, які можуть допомогти нам у відновленні. Але під це потрібно підготувати проєкт, узгодити його, подати заявку на грант — і тоді буде результат”, — додає фахівчиня.
Попри все, Одеса зараз це не тільки зруйновані фасади, а й потенціал до переродження. Війна, стала для містян дзеркалом: багато хто вперше побачив справжню цінність свого дому. Люди, які змушені були виїхати, повертаються з новим розумінням — що краса Одеси не в розкоші, а в автентичності.
Інфраструктура Одеси
Відновлення Одеси не лише в реставрації історичних фасадів, а й у комплексному підході до розвитку інфраструктури. Архітекторка наголошує, що після війни місто може зіткнутися з величезним напливом людей — як тих, хто повернеться додому, так і туристів, які захочуть побачити легендарну Одесу. Саме тому важливо вже зараз продумувати транспортну систему, маршрути громадського транспорту та зв’язки між районами. Міська стратегія має бути орієнтована не лише на відбудову, а й на комфорт життя майбутніх поколінь.
“Нам потрібно зробити дуже потужну транспортну мережу, тому що коли люди повернуться, і Одеса буде набувати популярності. Тож, коли почнеться відновлення, сюди хлине маса людей і нам потрібно трошки на майбутнє думати, як налагодити транспортну мережу. Одеса має своє обличчя, і тому ми маємо навіть в цьому аспекті брати приклади з усіх європейських міст”, — зазначає архітекторка.
Розвиток Одеси повинен поєднувати найкращі європейські практики з урахуванням місцевої ідентичності. Місто має залишатися унікальним, але водночас переймати досвід — там, де інфраструктура служить людям, а не навпаки. У перспективі Одеса може стати справжнім зразком гармонійного поєднання історії, культури та сучасного урбанізму. Це потребує бачення, системності та політичної волі, але саме такий шлях дозволить перетворити післявоєнну відбудову на історію оновлення і сили.
Одеса як Мілан
Розвиток Одеси має відбуватися з урахуванням її унікального стилю. Вона не має прагнути бути схожою на інші мегаполіси, а повинна залишатися собою — зберігаючи своє обличчя, але вбираючи найкращі світові практики. Водночас важливо розуміти, що місто може надихатися досвідом інших, не втрачаючи власної ідентичності.
“Коли ми розглядаємо Одесу, на яке місто вона має бути схожим, я хочу сказати, що Одеса має своє обличчя, і тому ми маємо брати приклади з усіх міст. З Мілану, як приклад того, що Мілан не є столицею Італії. Столиця Італії — Рим, але ж Мілан — це місто культури, це місто промисловості, це найпопулярніше місто”, — пояснює експертка.
Порівнюючи Одесу з іншими світовими мегаполісами, архітекторка не приховує свого натхнення від того, як міста, що не є столицями, змогли стати глобальними центрами культури й бізнесу. Її бачення Південної Пальміри — амбітне, але реалістичне яке поєднує історію, креативність і розвиток. Саме такий підхід допоможе перетворити Одесу на місце, де хочеться жити, працювати й творити.
Майбутнє Одеси
Майбутнє Одеси залежить не лише від інвестицій чи реставраційних проєктів, а від людей, які її люблять. Там, де є культура, народжуються ідеї, а з ідеями приходять гроші — саме цей ланцюг, має стати основою розвитку. Адже місто живе, доки в ньому є душа, а душа Одеси — це її шарм і енергія, які не можна втратити навіть попри руйнування.
“Одеса не може втратити свій шарм. Одеса — це не камені, це не люди ті чи інші, одні поїхали, інші приїхали, але ж тут є така земля, така енергетика, яка творить цю атмосферу, в якій ми стаємо такими, як ми є. І будівництво, і все, що тут знаходиться, все перетворюється завдяки цій землі, на якій ми живемо”, — каже Ната Головченко.
Одеса — це не просто місто, а живий організм, в якому є особлива сила, що не піддається руйнуванню. І навіть коли фасади втомлені, а вулиці потребують оновлення, душа міста залишається незмінною. Ця енергетика — головна запорука відродження, яке неминуче прийде після темних часів. Майбутнє Південної Пальміри — у відкритості до світу, але збереженні своєї ідентичності.
Раніше ми писали про те, що в центі Одеси продають архітектурну спадщину — яка вартість. А також дізнайтеся, яким бачать одесити своє місто в майбутньому.
Одеса
У Криму 21 червня 2026 року ввели низку екстрених обмежень
Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak
У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.
Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.
Які обмеження запроваджують у Криму
У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.
Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.
ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.
Читайте також:
Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.
Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.
“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.
Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.
Одеса
Ціни на черешню, полуницю та вишню в Одесі у червні
Жінка біля фруктового прилавку. Фото: Новини.LIVЕ
У червні фруктові ряди ринку “Черемушки” в Одесі наповнені сезонними ягодами та фруктами. Найбільший попит зараз мають черешня, вишня та полуниця. Продавці кажуть, що покупців останнім часом побільшало, адже багато людей повернулися до міста на літо. Водночас ціни на окремі позиції поступово зростають через зміну сортів та особливості постачання.
Журналісти Новини.LIVE відвідали ринок Черемушки в Одесі та дізналися актуальні ціни на фрукти та ягоди.
Реклама
Сезонні фрукти
На прилавках Одеси можна знайти черешню, полуницю, вишню, абрикоси, а також імпортні банани й лимони. Більшість сезонної продукції надходить із населених пунктів Одеської області, зокрема з Троїцького, Градениць та Ширяєвого. Продавці відзначають, що цього тижня торгівля була жвавішою, ніж раніше. Особливо активно покупці обирають черешню та вишню, які саме зараз входять у пік сезону.
“Попит на черешню хороший, бо зараз почалася справді якісна ягода. Люди також люблять вишню. Останнім часом покупців стало більше, багато хто повернувся до Одеси на літо, тому торгівля пожвавилася. На вихідних черешню, вишню та полуницю купували дуже активно”, — розповіла продавчиня Лариса.
Реклама
Ціни на фрукти
Продавці пояснюють, що вартість черешні останніми днями зросла через появу більш якісних і твердих сортів. Крім того, на ціну впливають обсяги постачання та витрати на перевезення. Найдорожчою серед сезонних ягід залишається біла черешня, а найдоступнішою — окремі сорти полуниці.
Читайте також:
Реклама
Актуальні ціни:
- Черешня — 170–200 грн/кг
- Біла черешня — 220 грн/кг
- Агрус — 150 грн/кг
- Полуниця — 120–150 грн/кг
- Абрикоси — 180 грн/кг
- Вишня — 150 грн/кг
- Лимони — 200 грн/кг
- Банани — 100 грн/кг
Причини подорожчання
Попри активний сезон, окремі ягоди та фрукти поступово дорожчають. Найбільше це помітно на прикладі черешні, яка зараз надходить на ринок вже іншої якості, ніж на початку сезону. Продавці кажуть, що ранні дрібні сорти майже закінчилися, а їх замінили більші та твердіші ягоди. Крім того, на кінцеву вартість впливають обсяги постачання, витрати на транспортування та закупівельні ціни.
“Ціни піднімаються через те, що ранні дрібні сорти вже відходять, а на ринок надходять тверді та якісніші. Біла черешня ще нещодавно могла коштувати близько 100 гривень, а сьогодні закупівельна ціна вже значно вища. Також усе залежить від обсягів товару та витрат на доставку. Через це й відбувається подорожчання”, — пояснила Лариса.
Реклама
Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських супермаркетах продовжує дешевшати частина сезонних фруктів, однак ціни на черешню залишаються рекордними. За кілограм закарпатської ягоди просять 849 грн, тоді як кавун можна купити менше ніж за 75 грн.
Також Новини.LIVE писали, що червневі ціни на м’ясо на ринку Черемушки в Одесі залишаються відносно стабільними. На прилавках широкий вибір свинини та яловичини. Продавці запевняють, що дефіциту продукції немає. Водночас покупців стало менше, ніж раніше. Торговці пояснюють це складною економічною ситуацією та зниженням купівельної спроможності людей.
Одеса
ВМС України врятували екіпаж судна після атаки РФ — є деталі
Постраждалі від російської атаки. Фото: ВМС ЗС України
Військово-морські сили ЗСУ провели рятувальну операцію після атаки російського безпілотника на іноземне цивільне судно. Внаслідок удару на борту виникла масштабна пожежа, один із членів екіпажу загинув.
Про це повідомляють ВМС ЗС України та віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, передає Новини.LIVE.
Пожежа на судні VICTRESS
Під удар російського БпЛА потрапив суховантаж VICTRESS, що належить турецькому судновласнику та ходить під прапором Панами. Після атаки на борту спалахнула масштабна пожежа.
На судні перебували дев’ять членів екіпажу — громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.
З огляду на складну ситуацію та загрозу поширення вогню, екіпажі катерів ВМС ЗСУ провели евакуацію моряків. Восьмеро членів екіпажу вдалося врятувати, однак 58-річний кухар, громадянин Єгипту, загинув.
Читайте також:
За словами Олексія Кулеби, цієї ночі російські сили також атакували судна під прапорами Палау та Белізу. У цих випадках екіпажі не постраждали, а пошкоджені судна змогли продовжити рух.
Українська сторона наголошує, що атаки на цивільне судноплавство є порушенням норм міжнародного морського права.
Новини.LIVE повідомляли, що увечері в неділю, 21 червня, російські війська атакували Одеський район балістичною ракетою “Іскандер”. Під ударом опинилася територія одного із сільськогосподарських підприємств. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше троє отримали поранення.
Новини.LIVE інформували, що Одеська область і надалі перебуває під атакою російських безпілотників. У ніч на 21 червня дрони знову зайшли в регіон з боку Чорного моря. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура Ізмаїльського району.
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова6 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика6 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини5 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
