Суспільство
Громада Роздільнянського району продемонструвала низьку відкритість бюджету Анонси
Степанівська сільська рада демонструє радикально низьку відкритість та ускладнює можливість контролю за місцевими фінансами.
Таких висновків дійшли експерти Центру публічних розслідувань.
За результатами їхнього дослідження, сайт сільської ради залишає відвідувачів без шансів знайти актуальні дані. Останні рішення датуються лютим 2022 року, розділи порожні, оновлення нерегулярне, пошук працює обмежено. Рішення про бюджет на 2025 рік експерти знайти не змогли.
Загалом проведений огляд показав, що серед 9 громад Роздільнянського району лише три повністю виконали вимоги законодавства, надавши доступ до рішення і додатків у належних форматах. П’ять громад оприлюднили матеріали частково або у форматах, які не відповідають нормам, а одна рада взагалі не забезпечила доступ до актуальних документів. Така різниця створює хаотичну картину доступності бюджетної інформації й суттєво ускладнює контроль за діяльністю органів влади для мешканців.
Деякі ради – Новоборисівська сільська, Захарівська та Затишанська селищні – показали, що навіть із технічними складнощами можна забезпечити повний доступ до бюджету та додатків для громадян.
Дещо складніше виглядає ситуація в громадах, де рішення про бюджет формально доступні, але формат подачі або відсутність додатків істотно ускладнюють їх використання й машинну обробку.
На сайті Мологівської сільської ради для документів створено окремий розділ “Документи” з робочою системою пошуку. Рішення про бюджет є, проте подане у вигляді сканованого PDF, що робить обробку даних неможливою й не відповідає вимогам закону.
Схожа ситуація у Білгород-Дністровської міської ради: у розділі “Рішення” можна знайти різні документи, у тому числі бюджетні, але й тут вони збережені лише у форматі сканованого PDF, що унеможливлює машиночитність.
На сайті Кулевчанській сільській раді рішення про бюджет разом із додатками розміщене в розділі “Офіційні документи“. Втім, воно зведене в один об’ємний PDF-файл, який також не дозволяє обробляти дані автоматично, порушуючи норми законодавства. А на сайті Саратської селищної ради рішення про бюджет на 2025 рік розміщене в розділі “Фінанси” у підрозділі “Бюджет”. Однак формат подачі знову обмежується PDF, що не відповідає вимогам відкритості.
Суспільство
Лубінець розповів про зустріч із Москальковою у день обміну військовополоненими
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч з російським омбудсманом Тетяною Москальковою, під час якої обговорили повернення цивільних осіб і домовилися продовжити верифікацію зниклих безвісти.
Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Телеграмі.
“У день обміну військовополоненими вкотре провів робочу зустріч із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою”, – зазначив омбудсман.
Лубінець і Москалькова обговорили питання повернення цивільних осіб та обмінялися листами від військовополонених для їхніх родичів.
Також вони домовилися продовжувати доставку посилок, щоб їх змогли отримати абсолютно всі військовополонені як на території України, так і в РФ.
Крім того, досягнута домовленість щодо продовження роботи з верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Лубінець і Москалькова обговорили також низку інших технічних питань, у тому числі повʼязаних із обмінними процесами.
Як повідомляв Укрінформ, 5 лютого Україна повернула з російського полону 150 військових і сімох цивільних.
Звільнені військові захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському, Київському напрямках. Більшість потрапили у полон під час оборони Маріуполя. Наймолодшому захиснику виповнилося 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя та був засуджений Росією до “довічного ув’язнення”. Вік найстаршого оборонця – 63 роки.
Суспільство
За чотири роки ворог втратив пів сотні військової авіації у Криму Анонси
06 лютого 2026 р. 09:51
2
ІНФОГРАФІКА: slovoidilo.ua
За майже чотири роки повномасштабної війни росія втратила в окупованому Криму та над Чорним морем понад 50 військових літаків і вертольотів. Кількість уражень різко зросла у 2025 році, однак наймасштабнішим ударом досі залишається атака на авіабазу Саки в Новофедорівці в серпні 2022-го.
Напередодні дванадцятої річниці анексії Криму Слово і діло підрахувало, скільки російських винищувачів і бойових вертольотів було втрачено на півострові та над Чорним морем.
Перший рік війни ознаменувався нищівним ударом по авіабазі Саки поблизу Новофедорівки в серпні 2022 року. Цей аеродром був одним із ключових для російської авіації в Криму. Там базувалися багатоцільові Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М та Су-24МР, транспортні Ил-76 й інша техніка. Саме з цієї бази літаки здійснювали вильоти для ракетних атак по Україні. Під час атаки 9 серпня росія втратила вісім Су-24М і чотири Су-30СМ. Ще один Су-24 був знищений 16 серпня на аеродромі “Гвардійське”. Вартість одного такого літака може сягати близько 6 мільйонів доларів.
У серпні 2023 року Сили оборони України завдали ракетного удару по російському літаку над Чорним морем поблизу острова Зміїний — борт зазнав ушкоджень. А вже у жовтні того ж року російська ППО в Криму збила власний гелікоптер Мі-8, переплутавши його з українським безпілотником.
У квітні 2024 року на півострові було втрачено гелікоптер Ка-27. У липні українські військові знищили один Су-30СМ та пошкодили ще один такий самий винищувач. У вересні під час спецоперації в Чорному морі бійці ГУР уразили Су-30СМ за допомогою переносного зенітного ракетного комплексу. У грудні неподалік Криму спецпризначенці ГУР, застосувавши морські дрони Magura V5 з ракетним озброєнням, знищили два гелікоптери Мі-8, ще один було пошкоджено.
У 2025 році втрати російської авіації в Криму та поблизу півострова різко зросли.
Протягом року рф втратила 13 гелікоптерів Мі-8 та Мі-24. Чотири з них були знищені під час удару по аеродрому “Кіровське” в червні, два — внаслідок атаки ЗСУ на аеропорт Сімферополя у серпні, ще два — поблизу Сімферополя у вересні, а три — під час рейду бійців ГУР того ж місяця. Також фіксувалися окремі випадки знищення вертольотів без уточнення місця — зокрема, в листопаді було ліквідовано корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27.
Втрати бойових літаків у 2025 році виглядали так: три Су-30, чотири Су-24, три Су-30СМ, три транспортні Ан-26 та один МіГ-31. Окрім цього, на території військового аеродрому «Кача» в Криму було знищено багатоцільовий винищувач МіГ-29.
Також 21 вересня минулого року спецпідрозділ ГУР знищив у Криму два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”.
Наприкинці січня 2026 року Сили оборони України збили російський бомбардувальник над Чорним морем під час атаки на Одещину. Одночасно ворог завдав удару по місту ударними безпілотниками, пошкоджено об’єкт інфраструктури.
Суспільство
ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі
ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі
Джерело
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини7 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
