Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на Facebook-cторінку видавництва.

«Ми вдячні кожному, хто наважився говорити – чесно, гостро, талановито про війну, про досвід, який не має права бути забутим. Саме з таких творів складається наша спільна пам’ять і правда, яку ніхто не перекреслить», – зазначили видавці.

Твори фіналістів будуть надруковані в «Альманаху 2024», зокрема, збірник об’єднає авторів, для яких поетичне слово стало формою служіння.

Фіналістами конкурсу стали:

• Катерина Андрощук – «Дружина»;
• Іван Бережний – «Целан», «Причини»;
• Володимир Криницький – «Думаю, ми всі тут поламані»;
• Юлія Вротна – «Мирники»;
• Міла Гегельська-Шудра – «Лежи і зализуй рани»;
• Сергій Демчук – «Білий крейдяний терикон»;
• Анастасія Денисенко – «Хто ти тепер»;
• Дмитро Гарман – «Азовська елегія»;
• Микита Калембет – «Волхви були це – чи були примари?»;
• Мирослава Кирильчук – «Небо вкриє тебе туманом»;
• Ія Ківа – «Що ми скажемо цьому місту», «Говорили надламано», «І коли ми тоді танцювали», «Як ви тримаєтесь?»;
• Ярослав Корнєв – «На плацу», «До коринтян»;
• Павло Коробчук – «Бігають майданчиком дитячі тіні»;
• Марина Краснобока – «Кордон»
• Олександр Лисак – «Нитці тонко ось-ось порветься», «Вечірнього неба», «Наче кульку скляну»;
• Олександр Литвиненко – Deep Purple;
• Марко Терен – «А в нас не печуть паляниці»;
• Анатолій Марущак – «Дев’ятнадцять»;
• Віталій Медвідь – «Скринька впала, із ґудзиків вийшло шоу», «Але ж міг би саджати і сіяти»;
• Ігор Мітров – «Р о м а», «п р о г у л я н к а», «і з т р і щ и н в а с ф а л ь т і л и н у т ь в о л о ш к о в і м е л о д і ї»;
• Оля Дубрівук – «Вовчанськ»;
• Наталія Партоліна – «Дівчинці п’ять», «Занедбаним полем ішло», «Ходив якось янгол»;
• Роніка Пожарська – «Військова татова фліска»;
• Марина Пономаренко – «Горпина, яка виїхала з Ізюму», «Жінка в черзі переді мною», «Анастасія перебирає насіння», «Каже баба, снився їй Сірьожа»;
• Валерій Пузік – «Ми – покоління», «Бог із калюжі», «І коли Бог чекає ранкового зведення»;
• Сергій Ребус – «Я намішаю для кальяну тютюну»;
• Ольга Саліпа – «Ну, як ти? А що там діти?»;
• Сергій Сіваченко – «Братику, братику, в нашому чатику»;
• Володимир Скоростецький – «Солдатська старість, як медаль», «Ще працює двигун»;
• Соромаха – «Ной»;
• Ольга Тельна – «Сипле золотом осінь пречиста»;
• Максим Чурков – «Несеться»;
• Наталія Шевченко – «Навколо нас поети і святі».

Гліб Бабіч – військовослужбовець і поет. Із 2014 по 2019 роки Бабіч брав участь в Антитерористичної операції і Операції об’єднаних сил. Після звільнення із війська займався громадською діяльністю, зокрема працював в організаціях, які працюють із ветеранами війни. Став співзасновником громадської організації «Брати по зброї». У видавництві «Білка» у 2021 році вийшла збірка поета «Вірші та пісні». Після 24 лютого 2022 року служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді під позивним «Лєнтяй».

Як повідомляв Укрінформ, музикант, волонтер і військовий Гліб Бабіч пройшов шість ротацій та написав понад пів тисячі віршів та пісень.

28 липня 2022 року неподалік Ізюма на Харківщині автомобіль, на якому їхав поет із побратимами потрапив на ворожу міну. Бабіч і ще троє його товаришів загинули, один отримав важкі поранення, але залишився живим.

Фото: Facebook-сторінка Гліба Бабіча

Як передає Укрінформ, про це повідомила Sky News.

Смерть акторки підтвердила її донька Декстер Кітон-Вайт. Вона зазначила, що мати померла у Каліфорнії, США.

Протягом своєї кінокар’єри Даян Кітон (справжнє ім’я – Даян Голл) знялася у низці знакових фільмів, зокрема у трилогії Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько», де виконала роль Кей – дружини Майкла Корлеоне, якого зіграв Аль Пачино.

У 1977 році вона отримала «Оскар» у номінації «Найкраща жіноча роль» за художній фільм Вуді Аллена «Енні Голл», який, за словами режисера, частково ґрунтувався на її житті.

За свою кар’єру акторка удостоїлася і премій BAFTA та двох «Золотих глобусів», а також була номінована на музичну премію «Еммі» та театральну «Тоні». Крім того, Кітон неодноразово номінували на інші премії «Оскар» і BAFTA.

Кітон ніколи не була заміжня. У 1996 році вона усиновила доньку Декстер, а через чотири роки – сина Дюка.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 89 років помер лавреат премії «Оскар» американський актор і кінорежисер Роберт Редфорд.

Фото: Paramount Pictures

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

“Читальня однієї книги” розташована у залі очікування №2 на другому поверсі Центрального вокзалу. Простір оформлено так, аби кожен відвідувач міг зупинитися, переглянути збірку і, за потреби, взяти її із собою в дорогу.

У книжці зібрані 60 історій про вчителів і медиків, ветеранів і волонтерів, соціальних працівників і рятувальників, підприємців і представників місцевої влади. Як зазначають автори книжки, “ці історії допомагають нам не забувати про головне: попри усі обставини, українці зберігають людяність та стійкість”.

Також у збірці “Люди на своєму місці” йдеться про людей з різних регіонів України — кримська татарка Зорє Ганієва відновлює життя у Чорнобаївській громаді на Херсонщині, психологиня ДСНС Анна Гуменюк допомагає мешканцям Донеччини, які виїжджають із прифронтових районів, підтримує родини загиблих рятувальників і працює з їхніми дітьми. У Кропивницькому 63-річна Наталія Бондаренко створила простір підтримки для літніх людей – там проводять заняття зі скандинавської ходьби, пілатесу й танців.

“Є приказка, мовляв, аби виростити дитину, потрібне ціле село. Інакше кажучи, аби подбати про когось одного, нам потрібна спільнота — люди, яким не байдуже; які прийдуть на допомогу; які творитимуть нові ідеї чи бізнеси з думкою про тих, хто поруч. Це основа нашої людяності — нагодитися поруч, коли це необхідно”, — йдеться в анотації до книжки.

Автори проєкту закликають відвідувачів брати книгу із собою в дорогу, “щоб історії роз’їжджалися всією Україною та за кордоном”. Отримати друкований примірник “Люди на своєму місці” можна безплатно у Залі очікування № 2. Видання також можна переглянути онлайн.

Книгу підготувала Програма розвитку ООН в Україні спільно з The Ukrainians Media за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також урядів Данії, Німеччини та Швеції.

Як повідомляв Укрінформ, до міжнародного каталогу дитячої літератури “Білі круки-2025” увійшли три українські книжки.

Фото: Читомо