Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник офісу посольства Данії у Миколаєві Якоб Торрільд Хансен.

“З початку повномасштабного вторгнення і до серпня 2025 року Данія вклала у відновлення та розвиток Миколаївщини 213 млн євро. Основні напрямки допомоги: водо- та теплопостачання, енергетика, будівництво укриттів, відбудова соціальних об’єктів та житла тощо”, – сказав Хансен.

Зокрема, громадам області вже передано 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водонасосів, 28 водонапірних башт, когенераційні установки, 39 автобусів, у тому числі 27 шкільних, 18 тролейбусів, понад 60 одиниць різноманітної автомобільної і будівельної техніки, 16 установок для пожежогасіння, будматеріали і ще багато чого іншого.

Ще один важливий напрям співпраці Данії з Миколаївщиною — відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних закладів. Наразі вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків укриттів у школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення і багато чого іншого.

Також відкрито два нових сучасних ЦНАПи в Миколаєві та ще по одному – у Баштанському та Миколаївському районах.

Данські партнери не лише вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими та такими, що відповідають європейським стандартам.

Успішний проєкт співпраці європейської держави з українським регіоном отримав продовження: нещодавно стартувала нова Перехідна програма підтримки України на 2025–2028 роки із загальним бюджетом 375 млн євро. 60% цієї суми – понад 225 млн євро – буде спрямовано безпосередньо на Миколаїв та область.

За словами Хансена, нова програма є більш структурованою, ніж попередня. Вона називається перехідною, бо є надія, що в 2028 році вже буде змога перейти на більш довгострокове планування.

Як повідомлялося, Данія офіційно запускає Перехідну програму підтримки для України.

У відомстві нагадують: Бородянка належить до тих населених пунктів, які найбільше постраждали внаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни у 2022 році. Вона стала першим учасником пілотного проєкту комплексного відновлення.

У селищі одночасно відновлюють житло, транспортну та соціальну інфраструктуру, модернізовують системи життєзабезпечення та благоустрою, створюють сучасні громадські простори. Пріоритетами є інклюзивність, безбар’єрність й енергоефективність. Цю модель держава планує масштабувати на інші громади, які зазнали руйнувань.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив, що комплексне відновлення передбачає не лише ремонт будівель, а й створення сучасного, безпечного та комфортного середовища.

«Ми працюємо над тим, щоб сім’ї могли повернутися до своїх домівок якомога швидше, а громади отримували нову якість інфраструктури та реальні можливості для розвитку», – зазначив він.

За інформацією Мінрозвитку, на сьогодні в Бородянці вже відновлені понад 600 об’єктів із 825 пошкоджених.

Паралельно в селищі реалізовують проєкти зі створення меморіалів, які нагадуватимуть про жертв російських атак й окупації та про полеглих оборонців.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення.