Відбудова
Французькі компанії готові брати участь у проєктах з відбудови України
У Міністерстві розвитку громад та територій відбулася зустріч із представниками французького бізнесу, готового долучитися до проєктів відбудови України.
Про це пресслужба міністерства повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
У Мінрозвитку відбулася зустріч за участю Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Посольства Франції в Україні, Business France та французьких компаній, які працюють у сферах енергетики, інфраструктури, водопостачання, екології та будівництва. Французька сторона презентувала компанії, які зацікавлені брати участь у проєктах відбудови України.
Зазначається, що французька сторона також представила низку рішень у сферах енергоефективності, сталого будівництва та інновацій, водопостачання та очищення, дорожніх технологій, геодезії та цифровізації.
Зі свого боку українська команда ознайомила партнерів із нагальними потребами у відновленні, роботою платформи DREAM та Єдиним проєктним портфелем на 2026 рік, що охоплює 149 проєктів і програм, зокрема 83 — у профільних секторах Мінрозвитку: у сферах житла, транспорту, муніципальної інфраструктури і послуг.
Як повідомлялося, представники Міністерства розвитку громад та територій на зустрічі з делегацією французького бізнесу, до якої долучився головний виконавчий директор Aerogestion Марк Рошет, обговорили можливі напрями співпраці у сфері цивільної авіації, авіаційної інфраструктури та навчання фахівців.
Фото: Мінрозвитку
В Агентстві відновлення спростовують інформацію про нібито виділені 2,1 млрд грн на будівництво захисних споруд для стратегічних об’єктів у столиці – грошей нема і не було.
Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
«Декілька днів назад ми почули заяву від Києва про те, що Київ виділив Агентству 2,1 млрд грн на будівництво захисту для стратегічних об’єктів. Грошей нема, не було і, я думаю, що і не буде, бо перевірили все», – сказав Сухомлин.
Він зазначає, що у квітні 2024 році була прийнята постанова Кабінету міністрів (№522-5 від 26 квітня 2024 року – ред.), згідно з якою Агентство відновлення могло бути долученим до зазначених робіт. Але, за словами Сухомлина, фінансування на виконання вказаних заходів було відсутнє.
«Тому прошу не спекулювати на цю тему, піднятися і далі працювати», – додав очільник установи.
Він також зауважив, що всі підстанції, на яких Агентство відновлення забезпечило захист, витримали влучання ворожих засобів ураження і продовжують працювати.
«Агентство на 22 підстанціях захистило трансформатори. Є дуже багато влучань. По деяких по 15 влучань, але всі вони витримали, далі працюють», – наголошує Сухомлин.
Крім того, зараз ведеться цілодобова робота над забезпеченням захистом підстанцій 110 – 150 кВ. Підрядники вже виходять на об’єкти.
«Нам потрібно зробити цей захист за декілька місяців, а не за пів року чи за рік, як це відбувалося зазвичай. І нам потрібні інші технічні рішення, й інша вартість – я кажу про зменшення вартості», – сказав голова Агентства відновлення.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що є питання до захисту енергооб’єктів Києва, зокрема ТЕЦ-5 та 6.
Відновлення водопостачання Миколаєва стало одним із наймасштабніших інфраструктурних проєктів України у воєнний час. Роботи проводили у стислі терміни, під загрозою обстрілів, однак українські фахівці демонструють, що навіть у таких умовах здатні реалізовувати великі проєкти.
Про це в інтерв’ю в межах проєкту Укрінформу «Миколаїв.Recovery» розповів начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області Олександр Коломійцев.
«У нас немає восьми років, щоб будувати. У нас є п’ять місяців, щоб побудувати. А коли мене питають про терміни, я кажу: “На вчора”. Бо людям не можна сказати, що вода буде через п’ять років. Вона потрібна сьогодні. Ми не маємо права чекати», – наголосив Коломійцев.
За його словами, ключовим фактором швидкої реалізації став досвід, який випробовували на інших проєктах – зокрема на Дніпропетровщині, де аналогічний водогін збудували всього за 11 місяців.
«Ми застосовуємо рішення, випробувані власним досвідом. Тут ми вже скорочуємо терміни, уникаємо моментів, які раніше сповільнювали роботу. Ми маємо пакети проєктних рішень, які адаптуємо під територію. Саме це дозволяє рухатись швидше», – сказав Коломійцев.
За його словами, попри темпи створено постійний нагляд за контролем якості. За кожним етапом стежать технічний нагляд і консультанти, які контролюють усі процеси безпосередньо на об’єкті.
Серед головних особливостей нового водогону – використання сучасних матеріалів, які не лише підвищують якість води, а й дозволяють істотно економити енергоресурси. Гарантія на труби становить близько 50 років, на насосне обладнання – окремі терміни відповідно до договорів із виробниками.
«Ми маємо гарантію на кожну трубу та елементи, які використовуємо. Старі радянські системи споживали набагато більше електроенергії, мали гідроудари та швидше зношувалися. Тепер використаний пластик не гниє і не впливає на якість води, а нові технології забезпечують стабільність тиску та прослужать довше», – пояснив він.
На кожній ділянці проєкту було залучено понад тисячу людей. Роботи одночасно велися на протяжності близько 600 кілометрів. Водночас війна створила додаткові ризики.
«Кожне будівництво – це виклик, а будівництво в короткі терміни – ще більший. Під час воєнних дій ми не можемо підняти дрон для моніторингу, є затримки з вантажами. Але ми робимо все можливе, бо розуміємо, що це виклик і для нас, і для миколаївців», – підсумував Коломійцев.
Як повідомлялося, Агентство відновлення повністю завершило будівництво Миколаївського водогону; від 7 жовтня централізована подача прісної води відновлена.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро–Миколаїв. Відтоді там текла лише технічна вода.
Повне інтерв’ю з Олександром Коломійцевим дивіться у програмі «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото: mindev.gov.ua
Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення щодо дій та програми надзвичайної допомоги Україні.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України, передає Укрінформ.
Зазначається, що Виконавча рада ЮНЕСКО на 222-й сесії в Парижі ухвалила чергове рішення щодо дій та програми надзвичайної допомоги Україні, підтвердила солідарність з народом України у подоланні тяжких наслідків повномасштабної російської агресії та закликала генерального директора ЮНЕСКО продовжувати моніторинг ситуації в Україні у її міжнародно визнаних кордонах у сферах мандату Організації.
“Рішення Виконавчої ради підтверджує непохитну позицію ЮНЕСКО на захист суверенітету та територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах, міжнародного права та прав людини. Підтримка ЮНЕСКО, яка вже приносить конкретні результати, буде посилюватиметься і надалі, зокрема під час післявоєнного відновлення”, – підкреслюється в заяві.
У МЗС додали, що Україна розглядає допомогу з боку ЮНЕСКО “як невід’ємну складову глобальної солідарності та спільного внеску у відновлення та післявоєнну відбудову”.
Як повідомляв Укрінформ, Виконавча рада ЮНЕСКО зокрема ухвалила чергове рішення щодо продовження моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим.
Фото: unesco.com
-
Україна1 тиждень agoВибух у Києві — зруйновано житловий будинок, є жертви — останні новини
-
Економіка1 тиждень agoПенсії в Україні зростуть — коли буде індексація у 2026 році
-
Війна1 тиждень agoНововоронезька АЕС під ударом БПЛА: апарат вибухнув на градирні, — росЗМІ
-
Війна1 тиждень ago«Птахи Мадяра» долучаться до Сил безпілотних систем для ударів по стратегічних об’єктах у Росії
-
Усі новини1 тиждень agoДрон Halia – США та Україна створюють безпілотник-амфібію – відео
-
Україна1 тиждень agoУкраїнка спробувала вивезти за кордон $970 тисяч під капотом авто (фото)
-
Одеса1 тиждень agoЄвгена Борисова ушпиталили під час суду в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoНа Миколаївщині формують резерв обладнання для швидкого відновлення енергооб’єктів