Connect with us

Відбудова

Компенсаційну комісію для постраждалих від агресії РФ можуть запустити у 2027 році

Published

on



Компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви постраждалих внаслідок російської агресії по суті та визначатиме обсяг компенсації для кожного випадку, може розпочати роботу у 2027 році.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

“Варто наголосити, що створення Компенсаційної комісії – це тривалий процес, який вимагає часу та значних міжнародних зусиль. Ми розпочали переговорний процес щодо створення комісії одразу після початку роботи Реєстру збитків у квітні 2024 року. На сьогодні ми вже маємо остаточно затверджений текст Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Офіційне відкриття конвенції до приєднання планується провести 16 грудня 2025 року. До конвенції має приєднатись не менше 25 країн і наповнити щонайменше половину бюджету, аби розпочався процес практичної реалізації положень конвенції та дійсного створення Компенсаційної комісії. З огляду на це ми говоримо про початок роботи Комісії не раніше 2027 року”, – пояснила Мудра.

Вона також зазначила, що розгляд заяв по суті можливий лише після запуску Комісії — орієнтовно з середини 2027 року. Водночас, вона наголосила, що компенсації — це не лише про гроші, а й про міжнародне визнання відповідальності Росії.

Читайте також: Міжнародний реєстр збитків отримав майже 63 тисячі заяв від українців – Мудра

“Розгляд заяв по суті стане можливим тільки після запуску роботи Компенсаційної комісії, а тому це орієнтовно середина 2027 року. Хочу зазначити, що присудження компенсацій це, звісно, важлива складова міжнародного процесу забезпечення репарацій, однак не варто забувати про те, що це також важливий крок у притягненні Російської Федерації до відповідальності за міжнародно-протиправні дії проти України. Тому ми робимо все можливе, аби пришвидшити не тільки безпосередньо процес виплат, але й звершення справедливості”, – сказала вона.

“Також українцям вкрай важливо прямо зараз подавати заяви до Реєстру збитків. Чим більше заяв в Реєстрі, тим швидше можна буде отримати компенсації”, – додала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, до кінця року у Міжнародному реєстрі збитків будуть відкриті всі 43 категорії, заяви на компенсацію зможуть подати як фізичні, так і юридичні особи, які постраждали від російської агресії на території України, в тому числі іноземці.



Джерело

Відбудова

У Києві розпочали підготовку до будівництва тунелю під Дніпром: допоможе американська компанія Robbins

Published

on


Міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками американської компанії Robbins щодо будівництва тунелю під Дніпром; обговорювали технології та підготовку цього проєкту.

Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.

“Підтримую будівництво тунелю як додаткового транспортного сполучення між правим і лівим берегами столиці. Для Києва це стратегічне рішення, підготовку якого потрібно починати вже зараз. Надійність сполучення між берегами впливає на щоденне життя людей, роботу підприємств і логістику”, – зазначив міністр.

За його словами, Robbins має досвід виробництва тунелепрохідницького обладнання для великих інфраструктурних проєктів. Компанія, як стверджує Калашник, висловила готовність надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід.

“Для реалізації проєкту потрібно визначити маршрут і технічні параметри тунелю, провести геологічні дослідження та підготувати техніко-економічне обґрунтування. На цій основі визначимо повну вартість і календар робіт – від підготовки до відкриття руху”, – заявив міністр.

Окремо обговорили залучення фінансування та участь українських, європейських та американських партнерів у проєктуванні й будівництві.

Як зауважив Калашник, наступний крок – деталізовані пропозиції Robbins щодо необхідних досліджень, обладнання та партнерів. Вони стануть основою для конкретних технічних і фінансових розрахунків.

Читайте також: В Україні спрощують будівництво комбінованих водних переправ

Як повідомляв Укрінформ, заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.

Фото: Микола Калашник, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту

Published

on



На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.

Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.

«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.

За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.

Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.

Читайте також: Захист енергетики та промисловості від дронів: Зеленський доручив винести питання на Ставку

Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.

Ілюстративне фото: rv.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі

Published

on



Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.

Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.

«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.

Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.

За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).

«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.

Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.

Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.

Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.

За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.

Читайте також: На Чернігівщині відновили 54% пошкоджених об’єктів медичної інфраструктури

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.

Фото: Агентство відновлення



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.