Відбудова
Україна планує на 2026 рік проєкти з відбудови понад 180 закладів охорони здоровʼя
Завдяки допомозі партнерів і спонсорів держава планує здійснювати у 2026 році проєкти з відбудови більш як 180 закладів охорони здоров’я, на що, зокрема, в бюджеті передбачені ₴10 мільярдів.
Про це в коментарі кореспондентці Укрінформу заявив заступник міністра охорони здоров’я України Едем Адаманов.
«Ми як держава інвестуємо у відновлення і вважаємо, що маємо відновлювати заклади охорони здоров’я щодня. Оскільки це повʼязано з будівництвом, то не всі будуть за один рік відбудовані, але понад 180 будуть в процесі. Ми інвестуємо на це з державного бюджету майже ₴10 мільярдів», – зазначив Адаманов.
Він нагадав, що в Україні, згідно з останнім звітом RDNA4, пошкоджені більш як 2 тисячі закладів охорони здоров’я (йдеться про об’єкти). При цьому зруйновані повністю – понад 300. І руйнування продовжуються щодня, зокрема, минулої ночі в Харкові КАБом була пошкоджена лікарня – постраждали багато людей, повністю зруйнований дах.
Заступник міністра зауважив, що наразі майже всі кошти платників податків України спрямовуються на оборонну сферу, тому все те, що ми маємо в видатках на охорону здоров’я, соціальну сферу, культуру та інше – це кошти, які надають міжнародні партнери по різних каналах – концесійні борги, гранти тощо. ЄС за допомогою програми Ukraine Facility – повністю підтримує у всіх капітальних видатках у галузі охорони здоров’я.
“Ми почали відбудову вже зараз, а після нашої перемоги знайдемо ще більше ресурсів – це можуть бути публічно-приватні партнерства, приватні інвестори, які будуть будувати стіни – головне зберегти лікарів і медсестер», – заявив чиновник і зауважив, що високий рівень кваліфікації наших спеціалістів оцінили вже і в інших країнах.
Таким чином, міжнародні партнери забезпечують і підтримку нової програми, яку планується запустити з наступного року – «чекап 40+».
На запитання, чи є вже розуміння, скільки буде залучено до програми лікарень і в яких регіонах країни, заступник міністра зауважив, що це буде відкритий ринок.
«У вас є картка «Дія», на неї ви як пацієнт отримали кошти та обираєте будь-яку лікарню, яка вам подобається, щоби пройти чекап, – державну або приватну, в будь-якому куточку України», – зазначив Адаманов.
Він також прокоментував ситуацію з наявністю медичного персоналу, зауваживши, що брак медичних працівників є в усьому світі.
«Якщо ми говоримо про Україну, то у нас далеко не найгірша ситуація, якщо брати держави Європейського Союзу. В Україні час очікування лікаря, якщо ви прийдете в лікарню, мінімальний: це може бути один день, може бути один тиждень тоді як у країні ЄС у середньому люди очікують на прийом до лікаря від місяця до трьох. Це, зокрема, є доказом того, наскільки наші лікарі є вмотивовані, а система – наповнена. Тож критичної ситуації немає, але потрібно інвестувати в медичну освіту, мотивувати молодь вступати в ці виші, на ці спеціальності та надавати всі можливості для їх розвитку всередині країни», – підкреслив заступник міністра.
Він виступив у вівторок на панелі «Мир і здоров’я: будуємо мости для глобальної стабільності та добробуту» в межах Всесвітнього саміту з охорони здоров’я, який проходить у Берліні. На ній представник України подякував міжнародним партнерам, зокрема, Світовому банку, ЄС за фінансову підтримку капітальних витрат в галузі охорони здоров’я і наголосив на важливості прозорості у питанні витрат.
Адаманов також звернув увагу на таку стресову ситуацію під час війни як неможливість планування кількості пацієнтів, операцій, досліджень, придбання обладнання і таке інше.
«Повірте, нам потрібно багато ресурсів, щоб відновити роботу лікарень. Ми інвестуємо багато ресурсів, щоб заохочувати лікарів жити в українських містах, жити в сільській місцевості. Найбільша боротьба – за людський капітал. Коли ми знайдемо багато ресурсів – це можуть бути державно-приватні партнерства, приватні інвестори, які будуть будувати стіни – головне зберегти лікарів і медсестер», – заявив чиновник і зауважив, що високий рівень кваліфікації наших спеціалістів оцінили вже і в інших країнах.
«Підтримуйте нас настільки, наскільки можете. Відвідуйте нас, це дуже нас мотивує. І ми – надійний партнер», – звернувся до колег заступник міністра охорони здоров’я України.
Нагадаємо, днями в Києві під час Форуму міжнародного медичного партнерства «Від лікаря до лікаря» було укладено 7 нових меморандумів про міжнародне медичне партнерство між українськими та іноземними клініками, а також меморандум про співпрацю між Міністерством охорони здоровʼя України та Програмою фінансування партнерств з лікарнями (Німеччина). Отже наразі кількість меморандумів між медзакладами сягнула 95. Ініціативу про міжнародні медичні партнерства було започатковано в 2023 році під час Саміту перших леді та джентльменів. Відтоді до ініціативи долучилося 24 країни.
Фото Укрінформу можна купити тут
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.
Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.
Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області