Події
Харківська опера відзначила 100-річний ювілей
Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка відзначив 100-річний ювілей урочистим концертом.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Під час урочистого концерту прозвучали численні музичні номери відомих композиторів, таких як Джузеппе Верді, Вольфганг Моцарт, Франческо Чіліа, Амількаре Понк’єллі та інших.
Завершальним акордом стала «Молитва за Україну» Миколи Лисенка у виконанні хору під керівництвом Алли Кульбаби.
Серед гостей заходу: представники органів влади, митці, військові, колеги та друзі театру.
На події голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська зачитала привітання від очільниці МКСК Тетяни Бережної.

Бережна висловила вдячність усьому колективу театру за стійкість, відданість мистецтву та внесок у збереження і розвиток національної оперної та балетної традиції, та побажала, щоб нове століття Харківської опери стало часом відновлення, творчого злету та утвердження української культури у світі.
«Ваш театр, як і саме місто, залишається символом незламності, мужності, вірності покликанню і є прикладом для всіх нас. У непростих умовах ваш колектив тримає мистецьку фортецю, а також розвивається, шукає нові творчі рішення, продовжує жити мистецтвом. Сьогодні, коли наш народ бореться за свободу і гідність, саме культура є тією силою, що зберігає нашу ідентичність і дає надію. І театр – серед її найпотужніших голосів. Ваші вистави формують культурний ландшафт не лише Харкова, а й усієї України», — наголосила очільниця МКСК.

З нагоди 100-річчя Харківської опери голова Держмистецтв вручила митцям та працівникам театру подяки від МКСК.
Харківську оперу відкрили 3 жовтня 1925 року оперою «Сорочинський ярмарок». Це один із найпотужніших театральних колективів України, постановки якого увійшли до золотого фонду української культури. У 1944 році театру присвоєне ім’я Миколи Лисенка. Отримав статус «академічного» – у 1934 році та «національного» – у 2010.
Театр є членом Європейської оперної асоціації Opera Europe.
На початку 2022 у Харківській опері працювали близько 800 співробітників. Колектив і солісти театру успішно виступали в багатьох країнах Європи, Азії, Америки. Театр мав величезну матеріально-технічну базу із сотнями декорацій, костюмів, предметів бутафорії та унікальну музейну колекцію.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не зважаючи на пошкодження приміщення через ракетний обстріл, театр продовжив діяльність.
Від 2023 року Харківська опера активно працює на новій безпечній сцені Loft Stage, веде широку проєктну діяльність, активно співпрацюючи з Українським культурним фондом.
Найпотужніші проєкти останнього часу – програма реабілітації волонтерів, створення віртуального музею театру, прем’єра балету-притчі «Драконячі пісні» на музику Максима Коломійця, постановка сучасної новаторської опери Золтана Алмаші, присвяченій Тарасу Шевченку — «ТГШ. Подорож у часі», опери Миколи Лисенка «Енеїда».
Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний театр відкрив 85-й театральний сезон у Києві.
Фото: МКСК
Події
У Харкові після ремонту відкрився літмузей
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Унаслідок російських ударів по Харкову в березні 2025-го у кількох приміщеннях виникли тріщини, впала стеля. У будівлі замінили пошкоджені вікна, укріпили стіни, замінили деякі меблі. У відремонтованих залах змінилася кольорова гама.
Відновлювальні роботи провели завдяки кільком грантам від різних інституцій, допомозі приватних осіб, заміну вікон профінансувала міська рада.
“Відремонтували лише те, що потребувало негайного порятунку, та зберегли все, чим ще можна користуватися”, – наголосили в літмузеї.

Ремонт здійснив архітектор-реставратор Віктор Дворніков.
У планах – ремонт входу, аби будівля відповідала принципам безбарʼєрності. Для цього шукають рішення та ресурси.

25 квітня в оновлених приміщеннях відкрилася виставка “Харківська Енеїда. Домашній архів”. У ній – ілюстрації митця Рафаеля Волинського, створені майже 60 років тому, і документи, що свідчать про підготовку до видання твору Івана Котляревського у Харкові. Підготував експозицію онук художника – архітектор, в нині військовослужбовець Богдан Волинський.

“Неймовірне щастя! Ми цього чекали довго. Ми старались. І нарешті відкриваємось – дуже важливою для нас виставкою. Тому що це той родинний архів, який би мав бути частиною нашої спільної пам’яті”, – сказала директорка літмузею Тетяна Пилипчук.
Після смерті художника у 1992 році його син перевіз увесь архів на зберігання в гараж. І лише у 2020 онук, розбираючи папери, знайшов ілюстрації до “Енеїди”. Їх Рафаелю замовило видавництво “Прапор”, розповідає Богдан Волинський. Чому видання так і не вийшло друком, достеменно невідомо.
“Це була ціла серія готова. До неї було багато робочих документів (виписки із засідань художніх рад, рецензії тощо, – ред.), що свідчить про підготовку – про неї згадувалось у газетах – і мало вийти таке чудове видання, при чому до ювілею Котляревського”, – говорить Волинський.

Після подій останніх років на роботи діда він поглянув інакше.
“Побачив цінність всього національного, цінність свого. Я нарешті побачив її в цих роботах. Зміг побачити і бароковість, і мотиви якоїсь абстракції – на противагу соцреалізму, який панував тоді”, – зауважив військовослужбовець.

На виставці представлена частина ілюстрацій, які онук митця бачить найбільш актуальними.
“У цих ілюстраціях я пізнав теперішнє життя. Це зображення війська, це насправді центральна тема. Це обличчя. Це вони – наші українські вояки. Хлопці, яких бачу, з якими я служу. Більшість – це старші чоловіки, в не хлопці. Як на зображеннях – так воно і є зараз. Десь хитрі усмішки, десь масні губи, десь напівсонні. Це не якісь класичні герої, в дуже реальний портрет війська”, – вважає Волинський.

Побачити виставку “Харківська Енеїда. Домашній архів” можна протягом двох місяців.
Як повідомлялося, вночі проти 1 березня 2025 року, за даними Харківської міської ради, внаслідок масованої російської були пошкоджені щонайменше 75 будівель у Шевченківському, Київському та Новобаварському районах.
Серед них – будівля Харківського літературного музею, особняк початку XX століття на вул. Багалія.
Музейники під час ремонту проводили заходи в інших локаціях, відкрили “Літературний намет” на подвір’ї, стали співорганізаторами конкурсу для молодих митців “Генерація Ніка”.
Фото: В`ячеслав Мадієвський
Події
МВС покаже документальний фільм до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС
Міністерство внутрішніх справ України до 40-х роковин трагедії на Чорнобильській атомній електростанції презентує документальний фільм «Під атомним вітром». Прем’єра відбудеться 26 квітня.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у Фейсбуці.
Фільм показує унікальні кадри із зони відчуження, зокрема з території ЧАЕС та міста Прип’ять. У центрі уваги життя самопоселенців — людей, які залишилися і продовжують жити там, де щоденність досі співіснує з наслідками однієї з найбільших техногенних катастроф ХХ століття.
Особливу увагу у стрічці приділено героям — людям, чиє дитинство і юність зруйнувала аварія 26 квітня 1986 року. Колись вони були змушені покинути свої домівки, а згодом повернулися до зони відчуження — вже як рятувальники, поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії та прикордонники.
У фільмі зібрані розповіді про тимчасову окупацію ЧАЕС, як рятувальники виїжджали на гасіння пожеж постійно перебуваючи під наглядом ворожих снайперів, а гвардієць поділився історією власної долі та про те, як провів 8 місяців у полоні окупантів.
Прем’єру документального фільму «Під атомним вітром» покажуть 26 квітня на офіційному YouTube-каналі МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві відбувся концерт-реквієм до роковин катастрофи на ЧАЕС.
Події
Будинок із фільму «Обличчя зі шрамом» виставили на продаж за $237 мільйонів
У США виставили на продаж будинок, у якому проходили зйомки фільму «Обличчя зі шрамом» (Scarface) з Алем Пачіно у головній ролі. Об’єкт нерухомості оцінили у 237 мільйонів доларів.
Про це повідомляє Deadline, передає Укрінформ.
Маєток площею 9632 кв метрів розташований на березі моря в елітному селищі Кі-Біскейн, в окрузі Маямі-Дейд штату Флорида. Тут є причал для човнів, вертолітний майданчик площею 1858 квадратних метрів та басейн у формі піаніно.
У будинку площею 1200 квадратних метрів – п’ять спалень та скляний ліфт, з вікон відкривається краєвид на затоку Біскейн.
Скляний підйомник є центральним елементом однієї з найбільш пам’ятних сцен фільму «Обличчя зі шрамом». У ній герой Пачіно Тоні під час відвідання будинку наркоторговця, якого зіграв Роберт Лоджа, зачаровано спостерігає за тим, як дівчина боса Ельвіра у виконанні Мішель Пфайффер спускається у прозорому ліфті.
На початку 70-х років цей будинок був частиною комплексу, відомого як Зимовий Білий дім, де часто зупинявся президент США Річард Ніксон.
Як повідомляв Укрінформ, дружина музиканта Оззі Осборна, який помер вісім місяців тому, виставила на продаж сімейний будинок у Лос-Анджелесі за 17 мільйонів доларів.
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння
-
Одеса1 тиждень agoНічні удари по Одещині: дані про наслідки та руйнування
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області продовжують роботу понад чотириста пунктів незламності
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук розповів про комбінований удар РФ по Одесі
-
Політика1 тиждень agoРадбез ООН збереться 20 квітня через атаки Росії по цивільних в Україні
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбувся закритий показ фільму «Сліди» про жінок, які пережили насильство під час війни
