Суспільне мовлення не планує допускати до Національного відбору Євробачення Олю Полякову чи інших артистів, які виступали в Росії чи на окупованих територіях під час війни.

У межах фестивалю «Фундамент» відбудеться публічна презентація видання-дослідження Джошуа Ферста «Український кінематограф: приналежність та ідентичність за радянської відлиги» – про добу, яку вважають епохою поетичного кіно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Під час урочистого концерту прозвучали численні музичні номери відомих композиторів, таких як Джузеппе Верді, Вольфганг Моцарт, Франческо Чіліа, Амількаре Понк’єллі та інших.

Завершальним акордом стала «Молитва за Україну» Миколи Лисенка у виконанні хору під керівництвом Алли Кульбаби.

Серед гостей заходу: представники органів влади, митці, військові, колеги та друзі театру.

На події голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська зачитала привітання від очільниці МКСК Тетяни Бережної.

Бережна висловила вдячність усьому колективу театру за стійкість, відданість мистецтву та внесок у збереження і розвиток національної оперної та балетної традиції, та побажала, щоб нове століття Харківської опери стало часом відновлення, творчого злету та утвердження української культури у світі.

«Ваш театр, як і саме місто, залишається символом незламності, мужності, вірності покликанню і є прикладом для всіх нас. У непростих умовах ваш колектив тримає мистецьку фортецю, а також розвивається, шукає нові творчі рішення, продовжує жити мистецтвом. Сьогодні, коли наш народ бореться за свободу і гідність, саме культура є тією силою, що зберігає нашу ідентичність і дає надію. І театр – серед її найпотужніших голосів. Ваші вистави формують культурний ландшафт не лише Харкова, а й усієї України», — наголосила очільниця МКСК.

З нагоди 100-річчя Харківської опери голова Держмистецтв вручила митцям та працівникам театру подяки від МКСК.

Харківську оперу відкрили 3 жовтня 1925 року оперою «Сорочинський ярмарок». Це один із найпотужніших театральних колективів України, постановки якого увійшли до золотого фонду української культури. У 1944 році театру присвоєне ім’я Миколи Лисенка. Отримав статус «академічного» – у 1934 році та «національного» – у 2010.

Театр є членом Європейської оперної асоціації Opera Europe.

На початку 2022 у Харківській опері працювали близько 800 співробітників. Колектив і солісти театру успішно виступали в багатьох країнах Європи, Азії, Америки. Театр мав величезну матеріально-технічну базу із сотнями декорацій, костюмів, предметів бутафорії та унікальну музейну колекцію.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не зважаючи на пошкодження приміщення через ракетний обстріл, театр продовжив діяльність.

Від 2023 року Харківська опера активно працює на новій безпечній сцені Loft Stage, веде широку проєктну діяльність, активно співпрацюючи з Українським культурним фондом.

Найпотужніші проєкти останнього часу – програма реабілітації волонтерів, створення віртуального музею театру, прем’єра балету-притчі «Драконячі пісні» на музику Максима Коломійця, постановка сучасної новаторської опери Золтана Алмаші, присвяченій Тарасу Шевченку — «ТГШ. Подорож у часі», опери Миколи Лисенка «Енеїда».

Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний театр відкрив 85-й театральний сезон у Києві.

Фото: МКСК