Connect with us

Відбудова

Фонд підтримки енергетики України мобілізував €1,3 мільярда, потрібні ще €400 мільйонів

Published

on



Фонд підтримки енергетики України акумулював майже 1,3 млрд євро міжнародної допомоги для підтримки українського енергетичного сектору, але поточний дефіцит становить 400 млн євро, і це без урахування наслідків останніх російських атак.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у піврічному звіті секретаріату Енергетичного співтовариства.

“Фонд підтримки енергетики України став наріжним каменем енергетичної стійкості країни, мобілізувавши майже 1,3 млрд євро міжнародної допомоги, щоб протистояти найпотужнішій хвилі атак на енергосистему України від початку повномасштабного вторгнення Росії”, – повідомили у секретаріаті.

Згідно зі звітом, у першій половині 2025 року (з 1 січня до 30 червня) енергетичний сектор України зазнав найсильніших втрат від початку війни: понад половина довоєнних генеруючих потужностей було виведено з ладу або знищено, зокрема близько 70% теплової генерації.

“Ці безпрецедентні втрати, які поставили енергомережу під постійне навантаження, супроводжувалися збільшенням кількості запитів на підтримку до Фонду. Лише за перше півріччя 2025 року Фонд зміг задовольнити термінові запити на 271,7 млн євро, довівши загальну суму допомоги з моменту заснування до понад 1,3 млрд євро та підтвердивши свою роль життєво важливої “енергетичної лінії життя” для українського енергетичного сектору на тлі посилення атак”, – зазначили у секретаріату Енергетичного співтовариства.

Завдяки цим коштам було забезпечено ремонт енергетичних об’єктів, розгортання децентралізованих джерел живлення та постачання критичного обладнання. Обсяг укладених договорів на закупівлю турбін, трансформаторів, мобільних когенераційних установок і генераторів сягнув 110 млн євро лише за пів року, а загальна вартість контрактів від початку роботи Фонду становить майже 750 млн євро.

“Поставки критичного енергетичного обладнання також прискорилися попри воєнні умови – лише за шість місяців вони досягли 305,2 млн євро. Загалом уже поставлено обладнання на 510 млн євро, причому пріоритет надавався найбільш постраждалим регіонам — Харківській та Сумській областям”, – йдеться у звіті.

Окремим напрямом діяльності стала програма Ray of Hope, у межах якої в українських лікарнях встановлюють сонячні електростанції з накопичувачами енергії для забезпечення роботи під час блекаутів. Станом на червень схвалено 170 запитів, підписано 22 контракти, а 17 проєктів уже виробляють електроенергію.

Крім того, було вказано на те, що попри рекордні нові внески від 33 країн-донорів, дефіцит фінансування (між схваленими запитами та наявними ресурсами) залишається на рівні близько 400 млн євро.

Читайте також: Громади подали 677 заявок на фінансування проєктів за Програмою відновлення України ІІІ

“Попри цей рекордний рівень підтримки, дефіцит фінансування становить близько 400 млн євро між схваленими запитами та наявними ресурсами — ще до урахування останніх атак і очікуваних пошкоджень у наступні місяці”, – йдеться у повідомленні.

У Фонді закликали уряди, міжнародні інституції та приватних партнерів приєднуватися до програми або збільшувати внески, щоб забезпечити стійке енергетичне майбутнє України як частини сильної європейської енергосистеми.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Швеції вирішив виділити Україні додаткову підтримку напередодні зими у розмірі 1,1 млрд крон (близько 100 млн євро), з яких 450 млн крон будуть внесені до Фонду підтримки енергетики України.

Фото: Укренерго



Джерело

Відбудова

«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури

Published

on



АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.

Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.

Читайте також: У Єврокомісії пояснили, як український бізнес може отримати до 15% кешбеку за інвестиції у стандарти ЄС

Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України

Published

on


Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.

Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».

На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.

«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.

Анатолій Кінах

Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.

«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.

Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко

У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.

«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.

Читайте також: Кредити на відновлення після обстрілів: уряд розширив програму на паливний сектор, логістику та торгівлю

Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у 14 областях реалізують проєкти із водопостачання

Published

on


В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.

Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.

Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.

Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.

«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.

Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.

Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.

Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.

«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.

Читайте також: У Кривому Розі оновили обладнання на магістральному водогоні, що мінімізує ризики при блекаутах

За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.

«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.

Фото: Микола Калашник/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.