Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.

“Нещодавній крок Сполучених Штатів у координації з Європою щодо посилення санкцій проти Росії є дуже важливим”, – сказала Валтонен.

“Однак мусимо ще більше посилити тиск. На жаль, змінити імперські цілі РФ ми, здається, не можемо, але маємо змінити їхні розрахунки”, – додала вона.

Очільниця МЗС Фінляндії наголосила, що війна обходиться Росії дорого, а її економіка не здатна витримувати це навантаження.

“Зрештою, війна коштує багато грошей, і ми вже бачимо, що реальна економіка РФ нездатна витримати цей тягар”, – зазначила вона.

Як повідомляв Укрінформ, Валтонен перед засіданням Ради ЄС з закордонних справ у Люксембурзі 20 жовтня заявила, що Захід повинен підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії, а не схиляти країну до капітуляції.

Як передає Укрінформ, про це уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив під час зустрічі з новопризначеним послом Данії в Україні Томасом Лунд-Сьоренсеном, повідомляє пресслужба Офісу Президента.

«Це був насичений тиждень із дуже успішними результатами, яких ми досягли вчора. Хочу щиро подякувати Данії за допомогу в цьому складному процесі досягнення одноголосної підтримки країнами Європейського Союзу 19-го санкційного пакета. Ми не плануємо зупинятися – маємо працювати над 20-м пакетом», – зазначив Власюк.

За його словами, важливо, щоб наступний пакет санкцій охоплював подальші обмеження для російського фінансового сектору й альтернативних платежів, персональні санкції та інфраструктуру тіньового флоту.

Уповноважений Президента також привітав створення спільного неурядового проєкту – Центру геоекономіки та стійкості, у межах якого працюватиме Хаб санкційної експертизи.

Як зазначається, центр аналізуватиме економічний вплив санкцій, розроблятиме нові санкційні пропозиції щодо Росії та посилюватиме дослідження тіньового флоту.

Своєю чергою Лунд-Сьоренсен запевнив у подальшій підтримці України, готовності до спільної роботи над новими санкціями та просуванням санкційних пакетів у межах Євросоюзу.

Також він висловив сподівання на результативність новоствореного Центру геоекономіки та стійкості.

Як повідомляв Укрінформ, ухвалений Євросоюзом 19-й пакет санкцій проти РФ містить ще 69 окремих списків та низку економічних обмежувальних заходів, спрямованих на ключові сектори, що підживлюють незаконне вторгнення Росії в Україну, включаючи енергетику, фінанси та військово-промисловий комплекс.

Фото: ОП

Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.

“Я мав дуже змістовну зустріч з міністром оборони Норвегії Торе О. Сандвіком і подякував йому за всі зусилля Міністерства оборони Норвегії щодо підтримки України. У 2025 році Норвегія виділила 7 млрд дол. на військово-технічну допомогу Україні та планує зробити те саме у 2026 році”, – зазначив він.

Сибіга уточнив, що переважна більшість ресурсів Норвегії зміцнює оборонну промисловість України та міжнародні ініціативи, спрямовані на забезпечення України обладнанням. Міністр нагадав, що лише минулого тижня уряд Норвегії зобов’язався виділити 200 млн дол. на ініціативу PURL.

Сторони обговорили нагальні та довгострокові пріоритети та потреби України, а також домовилися про конкретні наступні кроки для подальшого розвитку оборонної співпраці між Україною та Норвегією на взаємовигідній основі.

Глава МЗС України зауважив, що двостороння промислова співпраця стає дедалі важливішою, оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну та невпинні напади на Україну.

“Безпека України та решти Європи є неподільною, і наша країна є її важливим контрибутором. За допомогою таких друзів, як Норвегія, ми залишаємося непохитними та продовжуємо нашу роботу для досягнення всеохопного, справедливого та тривалого миру для України”, – підкреслив Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський за підсумком візиту до Норвегії заявив, що Україна отримає близько 150 млн дол. для закупівлі газу взимку, це вже третій цьогоріч пакет енергетичної підтримки від цієї країни.

Фото: Андрій Сибіга / X