Connect with us

Події

У Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка

Published

on


Творчість видатного українського композитора, народного артиста України Віталія Кирейка отримала нове життя завдяки оцифруванню нотної спадщини, виданню партитур і створенню студійних звукозаписів.

Про це йшлося під час презентації проєкту «Нові обрії збереження, цифровізації та виконавської інтерпретації симфонічного доробку Віталія Кирейка», яка відбулась в Укрінформі.

Як зазначили організатори, попри великий творчий доробок Кирейка, багато його партитур залишалися невиданими — і лише тепер повертаються до виконавського життя.

Наукова кураторка проєкту, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національної музичної академії України Ірина Шестеренко зауважила, що це вже другий етап масштабної ініціативи.

Ірина Шестеренко

За її словами, торік було реалізовано проєкт із цифровізації усієї творчої спадщини Кирейка. Нинішній присвячений збиранню та виданню його рукописних партитур. Також уперше здійснено аранжування його творів для різних оркестрів, зокрема для оркестру Нацгвардії України, повідомила вона.

Арткуратор проєкту, голова громадської організації Perfect Art Group Олександр Цегольник зазначив, що всі матеріали вже доступні на сайті: https://kyreyko.com/

Олександр Цегольник
Олександр Цегольник

Це понад 5 тисяч відсканованих сторінок і більш ніж 3 тисяч сторінок набраного тексту. Усі видання можна завантажити у форматі PDF, роздрукувати й вільно користуватися ними, сказав він.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що в умовах війни особливо важливо зберігати українську культуру, бо без неї буде постійна загроза національній державності. “Цей проєкт робить українську культуру сильнішою і демонструє всьому світові, що ми маємо не лише фольклор. Це інтелектуальна музика, яка відповідає кращим світовим творам”, – підкреслив Червак.

Голова ГО «Культурна асамблея» Олександра Кирюшина анонсувала презентацію аудіозапису романсу-реквієму «Запалим пам’яті свічу», написаного Кирейком у 2016 році.

Олександра Кирюшина
Олександра Кирюшина

Як уточнила Шестеренко, це був останній романс Кирейка і він присвячений пам’яті жертв Голодомору. За її словами, незабаром також представлять інші записи творів композитора, зокрема «Реве та стогне Дніпр широкий».

Читайте також: Запрацював сайт, присвячений творчості композитора Віталія Кирейка

На заході в Укрінформі презентували нові друковані видання та студійні записи, створені за участю Академічного ансамблю пісні й танцю Нацгвардії України, оркестру Головного управління Нацполіції в Київській області та Національного камерного ансамблю «Київські солісти».

Як повідомлялося, Віталій Кирейко (1926–2016) — український композитор, народний артист України, автор понад 300 творів: опер, балетів, симфоній, камерних і вокальних композицій. Серед його найвідоміших опер — «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та «Вернісаж на ярмарку».

Перше фото з домашнього архіву Віталія Кирейка

Фото в тексті: Данило Антонюк, Укрінформ



Джерело

Події

Гільдія сценаристів Америки відзначила Мстислава Чернова премією ім. Пола Селвіна

Published

on



Гільдія сценаристів Америки відзначила українського кінорежисера Мстислава Чернова премією імені Пола Селвіна за написання сценарію до документального фільму «2000 метрів до Андріївки».

Про це повідомили на сайті премії Гільдії, передає Укрінформ.

Режисер прийме нагороду на церемонії вручення премій Гільдії сценаристів Лос-Анджелеса в неділю, 8 березня.

«Мене здебільшого сприймають як режисера-документаліста, але в душі я сценарист. Тому, коли справа доходить до Гільдії сценаристів Америки, коли справа доходить до визнання моєї творчості, це неймовірно цінно, бо саме з цього все почалося. Я думаю, що рано чи пізно я опинюся в маленькій хатині десь, просто писатиму, і писатиму, і писатиму, бо це найцінніше мистецтво, яке є для мене», – сказав Чернов.

Зазначається, що почесна нагорода імені Пола Селвіна щороку вручається авторам, чий сценарій найкраще втілює «дух конституційних і громадянських прав і свобод, необхідних для виживання вільних сценаристів у всьому світі».

Читайте також: Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» потрапив у шортліст на BAFTA-2026

Раніше цю премію, зокрема, отримав голлівудський актор Джордж Клуні.

Як повідомляв Укрінформ, стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Події

Премія книжкових блогерів визначила довгі списки найкращої української літератури

Published

on



Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.

Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.

До довгого списку весняної премії увійшли:

  • “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
  • “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
  • “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
  • “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
  • “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
  • “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
  • “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
  • “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
  • “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
  • “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
  • “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
  • “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
  • “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
  • “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
  • “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
  • “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
  • “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
  • “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
  • “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
  • “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
  • “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
  • “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
  • “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
  • “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.

Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.

До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:

Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);

Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);

Юлія Типусак (блог “Проліт”);

Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);

Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);

Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);

Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);

Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);

Наталія Могила (блог “Readna”);

Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).

Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.



Джерело

Continue Reading

Події

Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Published

on



Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – “Відчуття дому”, на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.

Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.

“Відчуття дому” – тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН та запрошені автори у 2026 році. Спільнота ПЕН вже вшосте обирає тему, що задаватиме вектор роздумів упродовж усього року.

У попередні роки автори вже писали і розмислювали на теми: “Мости замість стін” (2018/2019), “Що дасть нам силу?” (2019/2020) “Культура в режимі очікування” (2020/2021), “Повертаючи свої імена” (2021/2022), “Бути у світі” (2025/2026).

За словами поетки, перекладачки журналістки, членкині Українського ПЕН Ії Ківи, мати відчуття дому, на фронті й в тилу, в Україні й за кордоном, – критично важлива інфраструктура українського буття й виживання. І побудувати, відремонтувати чи відновити його одній людині може лише інша людина.

“Як тут із ремонтно-будівельними роботами, вони взагалі ведуться? Чи усвідомлюємо ми, що відбудова наших людських і соціальних екосистем буде не колись, а має вестися просто зараз, на вчора? Чи є нам, як писав Іздрик, на кого себе помножити? Чи готові ми зробити облік не лише нашої стійкості, а й слабкості? Чи готові чесно говорити не лише про місця нашої сили, а й вразливості?” – розмірковує Ківа.

Повний текст есею Ії Ківи вже доступний за посиланням.

Кураторкою проєкту фокус-теми “Відчуття дому” стала перекладачка, менеджерка культурних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анна Вовченко.

Читайте також: Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»

Інформаційний партнер фокус-теми Українського ПЕН на 2026 рік – Суспільне Культура.

Дизайн проєкту створила Софія Афанасьєва. В основу ілюстрацій теми увійдуть фото з особистих архівів авторів есеїв.

Як повідомляв Укрінформ, українська ілюстраторка і дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможниць міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration Competition від видання Communication Arts.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.