Connect with us

Відбудова

Фінляндія продовжує підтримку відновлення України

Published

on



Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов провів зустріч із делегацією Міністерства закордонних справ Республіки Фінляндія на чолі з Еммі Ойкарі, директоркою Департаменту фінансування розвитку та співпраці з приватним сектором.

Під час зустрічі сторони обговорили реалізацію Фінсько-Українського інвестиційного фонду (FUIF) та співпрацю у сфері бізнесу, зокрема участь фінських компаній в енергетичних, інфраструктурних та муніципальних проєктах в Україні.

Крім того, учасники зустрічі акцентували на залученні інструментів Finnvera, Finnfund та Finnpartnership для підтримки інвестицій і партнерств між українськими та фінськими підприємствами.

Фінляндія вже виділила 75 млн євро для фінансування проєктів у сфері енергетики, будівництва та розвитку громад, а також надає підтримку через механізми страхування експортних кредитів і розвитку приватного сектору.

«Ми високо цінуємо послідовну підтримку уряду Фінляндії та фінського бізнесу. У 2024 році понад 20 фінських компаній уже планували проєкти в Україні — це свідчення довіри та віри у відновлення нашої економіки», — зазначив Карташов.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерство закордонних справ Фінляндії домовилися продовжувати координацію у межах FUIF та розвивати нові напрямки партнерства між українським і фінським приватним сектором.

Читайте також: До відновлення енергетики України залучені державний і приватний сектори Литви – спікер Сейму

Як повідомлялося, від початку повномасштабного вторгнення Фінляндія надала Україні близько 3,1 мільярда євро допомоги. Понад 2 млрд з цієї суми спрямовано на військову підтримку, а решта — сотні мільйонів євро — на гуманітарну допомогу, відновлення та підтримку цивільного сектору.

Фото: me.gov.ua



Джерело

Відбудова

Виконавчий директор Реєстру збитків: Обсяг заявлених втрат у двох нових категоріях

Published

on



“Самі категорії В4 та В5 не встановлюють якихось обмежень щодо обсягів витрат про компенсацію яких можна подавати заяви. Категорії передбачають параметри, яким мають відповідати витрати, що можуть бути компенсовані – це стосується і джерела коштів, і того, на що вони були спрямовані. Далі вже майбутня компенсаційна комісія визначатиме, компенсація яких саме витрат і в якому обсязі є юридично обґрунтованою”, – сказав він.

Він також зазначив, що “обидві ці категорії призначені для заяв від імені держави Україна – центральних чи місцевих органів влади, та витрат, профінансованих державним чи місцевим бюджетами. Правила Реєстру збитків (Форми заяв у цих категоріях) містять чіткий перелік інформації і доказів, які мають бути подані заявниками. Тому, хоча обґрунтування цих витрат має бути ретельним, можна сподіватись, що вся необхідна документація та інформація є в розпорядженні потенційних заявників – і щодо того про які кошти йде мова, на подолання яких наслідків вони були спрямовані та хто був їх отримувачем”, – додав Ключковський.

За його словами, особливо важливо детально описати характер гуманітарних витрат. Зокрема, це може бути евакуація населення, забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітаційні програми та інші заходи з подолання наслідків російської агресії.

“Зокрема, важливо ретельно описати, на що спрямовані кошти у вигляді гуманітарних витрат – на евакуацію людей, на забезпечення їх тимчасовим житлом, екстреною медичною допомогою чи реабілітаційними програмами, чи мова йде про інші програми, такі, наприклад, як програма єВідновлення, в рамках якої фінансується відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла. Важливі деталі – де реалізовуються ці програми, в якому вигляді, що саме спричинило їх потребу і хто отримав за ними допомогу. Чим більше деталей – тим краще, адже тут мова ймовірно може йти про великі суми, і вони мають бути належним чином обґрунтовані. Якщо мова йде про розмінування, то важливо вказати на що спрямовані витрати, на який вид діяльності, в якій саме локації і як обґрунтовуються витрачені суми. Дуже важливо цю інформацію систематизувати та подати до Реєстру разом із заявою у зрозумілому вигляді”, – сказав він.

Читайте також: Кабмін пропонує розширити перелік дітей, постраждалих від війни

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск двох нових категорій заяв про компенсацію, які стосуються витрат держави, понесених через агресію Російської Федерації проти України. Йдеться про категорії: B4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; B5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Україна закликає Євросоюз створити спільний механізм підтримки аграріїв: обстріли портів загрожують експорту. Уряд прискорить виконання умов програми Ukraine Facility для залучення коштів ЄС. Спалені підручники та мільйонні збитки: українська освіта удар тримає і втримає.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Північна Македонія надала силові трансформатори для підприємств Харківської та Запорізької областей

Published

on



До енергетичних підприємств Харківської та Запорізької областей зі складів хабів екстреної допомоги Міністерства енергетики України передано силові трансформатори, надані північномакедонською компанією Rade Končar.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.

“Обладнання використовуватиметься для відновлення та підтримки роботи енергетичної інфраструктури регіонів, які регулярно зазнають російських атак”, – йдеться у повідомленні.

У міністерстві подякували Північній Македонії та компанії Rade Končar за підтримку українського енергетичного сектору та солідарність з Україною.

Читайте також: Відбудова енергетики: банки профінансували проєктів на більш як ₴60 мільярдів

Як повідомляв Укрінформ, посольство України в Республіці Північна Македонія спільно з представниками міжнародного дипломатичного корпусу та організацією «Карітас» передало сучасний дизельний генератор Rade Koncar потужністю 35 кВт для потреб Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. Обладнання було придбане завдяки внескам іноземних дипломатів, акредитованих у Північній Македонії.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.