Події
На Рівненщині покажуть унікальний Острозький Коран XIX століття
У Музеї книги та друкарства Острога на Рівненщині у п’ятницю, 31 жовтня, відкриють експозицію про татарську спільноту міста, головним експонатом стане Острозький Коран 1804 року.
Про це у Фейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Острозький Коран 1804 року буде центральною частиною експозиції – це єдиний відомий рукопис Корану, створений на Волині та, ймовірно, на заході України в цілому», – написав Карауш.
За його словами, у Музеї книги та друкарства Острога відкриють оновлений простір, присвячений одному з найменш проговорених розділів історії регіону – минулому й сьогоденню татарської спільноти міста. Інтерактивний простір під назвою «Острозькі татари» презентують 31 жовтня.
Як розповів голова облради, виставка спрямована на злам стереотипів про роль татар в історії України, акцентуючи на значенні локальної громади татар, як захисників міста та його жителів, демонструючи мирне життя, торгівлю та взаємовпливи культур.
Буде чотири тематичні розділи: «Острозькі татари – вправні воїни та торговці» (це про історичні обставини появи татар в Острозі, зокрема, про рішення Великого гетьмана литовського Костянтина Острозького оселити полонених татар у місті після битви під Вишнівцем 1512 року та подальшу інтеграцію громади в локальний простір), «Етнографія», «Взаємовпливи» та «Бібліотека».
В експозиції покажуть близько півсотні музейних експонатів, доповнених інтерактивною книгою, сенсорним столом і тачскрін-стійкою. Відвідувачі зможуть написати короткий текст українською та перекласти його арабським письмом, як у передмові до Острозького Корану.
Організаторами є Острозький замок – Державний історико-культурний заповідник м. Острог у співпраці з ГО Братство ім. князів Острозьких, за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині науковці проводять масштабні дослідження укріплення Дубенського замку, земляні роботи здійснюються біля південного бастіону.
Події
У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
У столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».
Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.
«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.
У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.
Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.
Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.
Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.
До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.
Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.
Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.
Фото: kyivcity.gov.ua
Події
У Миколаєві відкрилася підсумкова виставка у межах мистецького проєкту «Пори року»
«Підсумкова виставка художніх виробів проєкту «Пори року» запрошує в мандри живописними мистецькими стежками всесезоння. Сьогодні є можливість потрапити до будь-якої окремої пори року або насолодитися красою всіх місяців одночасно. Адже глядачів гостинно зустрічатимуть «Стриманий лютий», «Тендітний березень», «Ірисовий травень», «Рум’яний червень», «Теплий липень», «Сонячний серпень», «Щедрий вересень» та «Примхливий листопад»», – зазначила Кривцова.
За її словами, метою проєкту є ознайомлення глядачів з творчістю талановитих особистостей Миколаєва та області, в роботах яких яскраво відображено красу краю у різні пори року.
Проєкт тривав протягом року, за цей час організатори познайомили миколаївців із понад 140 витворами мистецтва різних напрямків. Глядачі мали змогу насолодитися творчістю 20 митців, серед яких були і початківці, і провідні художники та заслужені майстри народної творчості.
Проєкт вдало поєднав різні види мистецтва, розмаїття технік і матеріалів, стилі й напрями.
До експозиції підсумкової виставки увійшли 35 художніх виробів 8 митців Миколаєва, Врадіївської та Баштанської громад: Віктора Хізниченка, Світлани Бойкової-Калюжної, Тетяни Веремієнко, заслуженої майстрині народної творчості України Тетяни Ульянкіної, Любові Паранюк, Олександра Рассолова, Василя Нікітіна та Алли Бондарєвої.
«Кожен сезон зачаровує своєю індивідуальністю. Одні художники захоплюються стриманою монохромією зимового періоду, і це відображається у графічних малюнках та виробах із теплої валяної вовни. Інших митців надихає тендітність весняних місяців – тому народжуються декоративні панно з філігранного квілінгу, витонченої вишивки, писанкарства та батика», – зауважила Кривцова.
Вона додала, що квіткове буяння барвистого літа майстри часто зображують у розписних мальовках, декоративних орнаментах рушників, тканих гобеленах та авторських ляльках. А щедрій осені присвячують колоритні натюрморти, мальовничі пейзажі та різьблені панно з багатою колірною гамою золотавих відтінків дерева.
Як повідомлялося, у Миколаєві відкрилася підсумкова виставка культурно-мистецького проєкту “Берегині України”, головною метою якого є розповісти про важливу роль жінки-Берегині під час війни.
Фото надані Валентиною Кривцовою
Події
У Норвегії в січні пройдуть Дні українського кіно
У норвезькому Осло у Cinemateket Oslo з 15 по 23 січня 2026 року відбудуться Дні українського кіно, які поєднають кіномистецтво, культуру та відкритий діалог з міжнародною авдиторією.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
“Фестиваль запрошує глядачів у подорож крізь епохи – від класики українського кінематографа до новітніх прем’єр, які формували й продовжують формувати українську ідентичніст”, – ідеться в анонсі події.
Тема фестивалю натхненна словами видатного українського кіномитця Юрія Іллєнка про неможливість передати власний досвід, але можливість залишити “карти часу і простору”. Саме через історії, зафіксовані в кіно, українська культура відкривається світові – багатогранна, жива та глибоко вкорінена в історію.
До програми увійшла кінематографічна спадщина України: “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка, “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.
У межах фестивалю також будуть представлені стрічки, створені за підтримки Держкіно: “Ти – Космос” Павла Острікова, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука; “Мавка. Лісова пісня” Олександра Рубана та Олега Маламужа.
Окрім цього, глядачі побачать фільм “Стрічка часу” режисерки Катерини Горностай та норвезько-українську копродукцію “Солісти” режисера Trond Kvig Andreassen.
Поза кінозалом на гостей чекають книжки українською, норвезькою та англійською мовами, масштабна дитяча програма і творчі воркшопи.
Фестиваль організувала асоціація “Українські кінодні” за підтримки Fritt Ord і Sparebankstiftelsen DNB.
Як повідомляв Укрінформ, до коротких списків премії “Оскар” потрапили дві українські стрічки – анімація режисерки Анастасії Фалілеєвої “Я померла в Ірпені” та документальний фільм Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки”.
Перше фото: кадр із фільму “Ти – космос”
-
Одеса1 тиждень agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Суспільство7 днів agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Війна1 тиждень agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини6 днів agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Одеса7 днів agoЛіцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
