Суспільство
Зросла до 56% кількість українців, які оптимістично оцінюють майбутнє країни
“Більшість респондентів – 63% – вважають, що українці долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої нації. Разом з цим третина населення (30% зараз) вважають, що внутрішні суперечності поглиблюються і українці йдуть до розколу. У травні 2025 року 61% українців вважали, що країна йде до єднання, а 33%, навпаки, вважали, що країна йде до розколу. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах похибки, тобто формально за останні декілька місяців змін у громадських настроях з цього питання не було”, – зазначають у КМІС.
За даними соціологів, з жовтня 2022 року і до травня 2025 року була стабільна тенденція до зниження оптимізму в українському суспільстві і в травні 2025 року вперше було зафіксоване переважання песимістичних настроїв. Так, у травні 2025 року 47% вважали, що через 10 років Україна буде країною із зруйнованою економікою і великим відтоком населення – проти 43%, які вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючим членом ЄС.
За даними опитування, спостерігається відновлення оптимістичних настроїв і вже 56% оптимістично оцінюються майбутнє країни (ріст з 43%). Натомість з 47% до 31% стало меньше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення. Нинішні показники майже відновилися до показників грудня 2024 року (які, утім, були найнижчими в період з 2022 і до кінця 2024 року).
“У всіх регіонах є тенденція до зростання частки тих, хто оптимістично оцінює майбутнє країни. Водночас на тлі інших регіонів вирізняється Захід, де приріст оптимізму відносно найнижчий (і загалом у цьому регіонів трохи менше оптимістів, ніж в інших регіонах). Крім цього, Захід вирізняється тим, що це єдиний регіон, де порівняно з травнем стало менше тих, хто вважає, що країна йде до єднання (в інших регіонах показник або не змінився, або зріс)”, – зауважили у КМІС.
Серед усіх вікових категорій простежується зростання оптимізму щодо майбутнього країни порівняно з травнем 2025 року.
Проте все одно зберігається тенденція, що більш молоді українці є більшими песимістами. Так, серед респондентів у віці 18-29 років 49% вважають, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною, а 39%, навпаки, бачать її зруйнованою. Тобто баланс оптимістичних-песимістичних оцінок становить +10% (на рівні України в цілому показник +25%). Серед уже 30-59 річних баланс оцінок +23%, а серед 60+ річних – +39%.
Подібна тенденція простежується і у випадку оцінку руху до єдності / розколу.
У цьому опитуванні КМІС також ставив запитання про готовність українців до територіальних втрат для завершення війни.
“Ті, хто песимістично оцінюють єдність у суспільстві та майбутнє країни, у значно більшій мірі готові до територіальних втрат, зокрема і до найважчих. Так, серед тих, хто бачить Україну через 10 років зруйнованою, 42% готові на офіційне визнання окремих окупованих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою), а 35% навіть готові передати Росії території, які зараз контролюються Україною (проти 9% серед оптимістів). Подібна тенденція простежується і щодо сприйняття єдності в суспільстві”, – підсумували у КМІС.
Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про рівень оптимістичних / песимістичних настроїв щодо майбутнього України і єдності українців. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом, у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Суспільство
Корецький анонсував цифрову платформу, де можна повідомляти про відсутність базових послуг
Мінцифри разом із Мінрегіоном готуються запустити єдину цифрову платформу, де кожен зможе повідомляти про відсутність світла, тепла, води.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці за результатами наради з профільними міністрами, колегами з Офісу Президента, керівниками обласних і міських адміністрацій та енергетиками.
“Ми не маємо права допустити, щоб повторювалися ситуації, коли в деяких локальних випадках світла не було по декілька днів без належної реакції. Ці дані потрібні, щоб ми бачили реальну картину і реагували у режимі 24/7”, – заявив він.
Зараз тривають відновлювальні роботи після російських ударів по критичній інфраструктурі в Києві, Одесі та інших містах, зазначив Корецький.
“Передусім — Одеса. Більша частина міста з водою, з теплом ситуація складніша. Без опалення досі близько 240 тисяч людей, триває підключення котелень. До кінця доби більшість одеситів мають отримати тепло. Росіяни методично вибивають лінії електропередач в регіоні й постійні атаки не дають бригадам повноцінно працювати”, – поінформував Корецький.
Що стосується Києва, зазначив Прем’єр-міністр, на правобережній частині міста мережу поступово наповнюють водою.
“Наступного тижня на рівні уряду підготуємо декілька рішень потрібних окремо для столиці, а також щодо пріоритизації водопостачання в разі подальших ворожих обстрілів і руйнувань інфраструктури. Алгоритм для критичних ситуацій буде єдиним для всієї країни з урахуванням регіональних особливостей”, – заявив Корецький.
Як поінформував Прем’єр-міністр, “окремо, за дорученням Президента, опрацювали залучення до ремонтних робіт Державної спеціальної служби транспорту, що підпорядкована Міноборони. Цивільні комунальники не мають змоги так же швидко працювати в бойових умовах і не мають спеціальної техніки, як це вже ефективно роблять ДССТ, особливо в прифронтових регіонах”.
“Також Міноборони разом із ЗСУ мають визначити серед військовослужбовців фахових інженерів та електриків, актуалізувати списки і за регіональним принципом направити цих людей у резерв ДССТ. Розцінюємо це як додаткову допомогу в разі необхідності”, – пояснив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, уранці 21 листопада в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському, Подільському районах та на лівобережній частині столиці спостерігалися зниження тиску у водопровідних мережах або тимчасова відсутність водопостачання.
Суспільство
Миколаївський науковець здобув державну іменну стипендію
Молодий науковець Одеської військової академії Михайло Богуш здобув державну іменну стипендію імені Героїв Небесної Сотні. Загалом цього року визначили 25 переможців.
Відповідний наказ оприлюднило Міністерство освіти і науки України.
Розмір щомісячної стипендії становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені на початок 2027 року. Фінансову підтримку призначили на підставі рішення конкурсної комісії, яка відібрала найкращих дослідників наприкінці жовтня.
Переможців визначили у п’яти номінаціях: імені Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки. У кожній із них обрали по п’ять молодих науковців.
Читайте також: Президент призначив стипендію трьом діячкам культури з Одещини
Державні іменні стипендії молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні заснували в Україні у 2018 році. Їхня головна мета — підтримати талановитих дослідників, які активно розвивають вітчизняну науку та роблять вагомий внесок у зміцнення держави.
Претендувати на нагороду можуть науковці віком до 35 років (або до 40 років, якщо вони мають науковий ступінь доктора наук), які працюють чи навчаються в українських закладах вищої освіти або наукових установах.
Відбір кандидатів відбувається на конкурсній основі. Спочатку претендентів висувають вчені ради їхніх університетів чи інститутів, після чого документи розглядає спеціальна конкурсна комісія при Міністерстві освіти і науки України. Під час оцінювання враховують наукові здобутки кандидатів, наявність публікацій у провідних виданнях, патентів, участь у міжнародних проєктах, а також їхню активну громадянську позицію.
Суспільство
В Ізмаїлі п’яний водій влетів у припарковані авто та відбувся подряпинами
Вчора ввечері, 8 листопада, на території ЖК “Асоль” міста Ізмаїл сталася ДТП за участю трьох автомобілів. Попередньо встановлено, що аварію допустив 46-річний житель Ларжанки, який мав ознаки алкогольного сп’яніння. На щастя, ніхто з людей не постраждав, а сам винуватець ДТП меддопомоги не потребував. Про це із посиланням на власні джерела повідомляє “Бессарабія INFORM”.
ДТП виявили правоохоронці під час несення служби з охорони громадського порядку на вулиці Поперечній.
Попередньо, водій Volkswagen Passat не впорався с керуванням та врізався у два припарковані автомобіля.
На чоловіка було складено адміністративні матеріали за статтями 130 ч.1 КУпАП та ст. 124 ч.1 КУпАП. Згідно санкцій статтей водієві загрожує штраф у розмірі 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Раніше ми повідомляли: Кілійські депутати підтримали угоду про транскордонну співпрацю з румунською комуною Кілія-Веке
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
