Політика
Україна та ЄС працюють над посиленням взаємодії у сфері оборони в межах інструменту SAFE
Україна розраховує на ефективну співпрацю з державами Європейського Союзу в межах інструменту SAFE для задоволення критичних оборонних потреб.
Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.
Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».
За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.
Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.
«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.
Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.
Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.
Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.
Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.
Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.
Фото: ОП
Політика
Естонія продовжить підтримку України попри погрози Росії
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
Політика
Російська зовнішньополітична риторика стає дедалі агресивнішою
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
Політика
КНДР вчиться на російсько-українській війні й озброюється
Керівник Офісу Президента Кирило Буданом заявив, що Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні.
Про це він сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Північна Корея вчиться на нашій війні та озброюється. Світ має бачити цей зв’язок, поки є час. Давно відомо, що, крім постачання зброї та матеріалів Росії, Північна Корея відправляє свої війська безпосередньо воювати проти України. Паралельно сама Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні. Вона також приймає на озброєння нові типи зброї, частина з яких – російського виробництва”, — зазначив він.
За словами Буданова, у Північній Кореї вже налагодили масове виробництво ударних дронів одноразового використання. На думку керівника ОП, це аж ніяк не сприяє стабільності в Корейському регіоні.
“А коли бачиш, як північнокорейський режим так стрімко мілітаризується, природно постає питання: навіщо? Насамперед – щоб бути готовим до активних бойових дій у своєму регіоні. До речі, зовсім нещодавно стався ще один інцидент на лінії розмежування між Республікою Корея і Північною Кореєю. Ситуація загострюється з кожним днем. І це лише питання часу, коли може статися подія-тригер, яка призведе до неконтрольованих наслідків”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Північна Корея провела 22 вересня випробування керованого снаряда оновленої реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) калібру 240 мм з удосконаленою системою наведення та збільшеною дальністю польоту.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
