Події
У Берліні обговорили ставлення до радянських пам’ятників
Український інститут у Німеччині разом з партнерами провели в Берліні міжнародний симпозіум «Відлуння імперії: радянські пам’ятники та механізм дезінформації».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід зібрав експертів з академічних кіл, культури та політики з різних країн, щоб обговорити, як сучасні суспільства ставляться до спадщини радянських пам’ятників у Європі в моральному та правовому аспектах.
Як зазначила в розмові з кореспондентом Укрінформу директорка Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул, мета була зібрати представників міжнародної спільноти, професіоналів – істориків, юристів, музейників, людей мистецтва, політиків федерального та локального рівнів, дипломатів – для того, аби поговорити, що можна зробити з радянськими пам’ятниками в Берліні та в Німеччині: які є юридичні аспекти, які політичні тощо.
«Ці пам’ятники використовуються для дезінформації, для маніпуляції, для пропаганди росіянами та їхніми друзями в Німеччині. І в Німеччині є розуміння того, що ці пам’ятники інструменталізуються російськими і проросійськими пропагандистами», – підкреслила директорка Українського інституту в Німеччині.
Вона додала, що це важко не помітити, тому що біля відомих пам’ятників – як-от танки і стела біля Бранденбурзьких воріт або величезний меморіал з пам’ятником радянському солдату з дівчинкою на руках у Трептов-парку – збирається «на шабаш» щороку 9 та 8 травня російська публіка та їхні німецькі друзі з російськими прапорами та зовсім не для того, щоб ушанувати жертв Другої світової війни, згадати про її жахи та замислитися про роль Радянського союзу в цій війні. А для того, щоб показати, що ця публіка досі сильна в Німеччині та має тут вагу.
Німці, звісно, і раніше все це помічали, але певною мірою боялися визнати це, адже не вважали, що мають моральне право критикувати росіян. Але зараз ситуація міняється, хоча німецька бюрократія не дає підстав сподіватися на ухвалення швидких рішень.
«Ми сподіваємося, що дискусія, яка вже існувала в Німеччині після 2014 року про ці пам’ятники, але відбувалась більше на рівні розмов, тепер буде збагачена українськими та східноєвропейськими голосами і поточиться в якомусь більш практичному напрямку», – сказала Рітц-Ракул і висловила сподівання, що вже наступного року, коли планується провести семінар і робочу зустріч з німецькими партнерами, можна буде представити якийсь конкретний проєкт роботи з радянськими пам’ятниками Берліну.
За її словами, приклади того, як поводяться з пам’ятниками в деяких країнах Східної Європи та Балтії, які зазнала свого часу радянської окупації, показують, що не обов’язково робити щось «радикальне», як наразі роблять українці, проти яких Росія веде агресивну війну.
Серед іншого, обговорення на конференції було зосереджено на всебічному значенні культури для розширеної концепції політики безпеки демократії, адже російська культура використовується як зброя війни в Україні, та й не тільки в Україні, а пам’ятники радянського періоду продовжують формувати колективну пам’ять та політичний дискурс по всій Європі.
Симпозіум було проведено напередодні Берлінського тижня свободи (8–15 листопада 2025 року). Його організовано Українським інститутом у Німеччині та Польським інститутом у Берліні, посольствами Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки в Німеччині та Литовським інститутом культури. Серед інших партнерів – Німецька комісія з військових поховань, Федеральний фонд переоцінки диктатури СЄПН, Музей Берлін-Карлсхорст та Німецько-українська історична комісія. Підтримало захід МЗС ФРН.
Україна останніми роками відмовилась від проведення меморіальних заходів на місцях радянських військових пам’ятників.
Фото Укрінформу можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
У міністерстві зауважили, що премія присуджується 14 січня до дня народження військового і талановитого фотографа Миколи Анацького, який залишив після себе безцінні свідчення війни.
Нагорода присуджується за вагомий внесок у розвиток і популяризацію українського мистецтва фотографії, а також професійне висвітлення та фіксацію подій сучасної історії України.
Як зазначається, премія присуджується у двох номінаціях: документальна (репортажна) фотографія та художня фотографія (за одиничні або серії фоторобіт).
До участі приймаються роботи, створені та оприлюднені упродовж останніх п’яти років.
Висувати кандидатів можуть органи державної влади та місцевого самоврядування, заклади культури й освіти, творчі спілки, громадські та професійні об’єднання, інші юридичні особи відповідного спрямування, а також фізичні особи шляхом самовисування.
Грошова винагорода становить 20 тис. грн.
Документи приймаються до 15 листопада 2026 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.
У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].
Детальні умови конкурсу, перелік необхідних документів та порядок подання заявки доступні за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів започаткував премію у сфері фотомистецтва імені фотографа Міністерства внутрішніх справ Миколи Анацького, який загинув під час авіакатастрофи у Броварах Київської області у січні 2023 року.
Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.
“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.
Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.
Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.
На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.
Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.
Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.
Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.
Фото: КМУ
У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.
На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.
До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.
Серед перших оголошених фільмів:
«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;
«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;
«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;
Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.
Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Фото: Держкіно
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні