Суспільство
В Одесі судять військового, якого звинувачують у вбивстві активіста Ганула на замовлення російських спецслужб
Приморський районний суд Одеси слухає справу старшого лейтенанта Сергія Шалаєва. Його обвинувачують у вбивстві проукраїнського активіста Дем’яна Ганула та самовільному залишенні частини. Слідство вважає, що вбивство замовили в інтересах Росії. Засідання за клопотанням сторони захисту провели у відкритому режимі, хоча на підготовчому суд ухвалив проводити розгляд повністю закрито. На засіданні 23 жовтня прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону зачитав обвинувальний акт.
Підготовка до вбивства
Прокуратура вважає, що Сергій Шалаєв у грудні 2024 року спілкувався у Viber з “Клименком”. Чоловік представився співробітником центрального апарату СБУ. Слідчі кажуть, що його особу не встановили. Водночас додають, що він діяв в інтересах російських спецслужб, матеріали щодо нього виділили в окреме провадження. Російські спецслужби нібито планували вбити Ганула, щоб залякати людей і дестабілізувати політичну ситуацію в Україні, а також щоби похитнути автортет української влади.
“Клименко” запропонував Шалаєву винагороду за вбивство, яке мало стати також і “перевіркою” — пообіцяв влаштувати в СБУ. Обвинувачений погодився вбити за це Ганула. Тож, за даними слідства, не раніше грудня 2024 року та не пізніше 14 березня 2025 “Клименко” надіслав Шалаєву фото Ганула та його автомобіля.
Шалаєв як військовий у лютому мав відпустку. За інструкцією “Клименка” в цей час він зняв дві квартири в Одесі — обидві у ЖК, де жив Ганул. Тринадцятого лютого Шалаєв зустрів жінку. За паролем “Град” вона передала йому пакунок із пістолетом Макарова без номеру та дві гранати РГД-5. Матеріали стосовно цієї жінки також виділили в окреме кримінальне провадження.
Відтак Шалаєв стежив за Ганулом, час від часу змінював місце проживання. Його відпустка закінчувалася в лютому, тож він зателефонував командиру. Повідомив, що більше не бажає служити у 28-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ й переводиться в СБУ.
Чотирнадцятого березня Сергій Шалаєв приїхав у центр Одеси на проспект Українських Героїв. Там він очікував на Ганула — куратори повідомили, що активіст буде там. Шалаєв побачив автомобіль Ганула, який припаркувався на куті з вулицею Караванського. Підійшов до Дем’яна та двічі вистрілив у нього. Одна з куль потрапила в Ганула, і він побіг до проспекту Українських Героїв. Однак упав біля сходинок магазину. У цей момент Шалаєв підійшов, зняв пістолет із запобіжника та вистрілив Ганулу у голову. Дем’ян загинув на місці.
Шалаєв втік за інструкцією кураторів на місце, де його мала чекати “група евакуації”. Однак там нікого не було. Куратор повідомив йому, що він вбив “не ту особу” й наказав купити новий телефон, стартовий пакет і їхати в квартиру. Ввечері Сергія Шалаєва затримали українські правоохоронці.
Прокурор зачитав останні рядки обвинувального акту: Шалаєва обвинувачують в умисному вбивстві на замовлення з корисливих мотивів, у самовільному залишенні військової частини і незаконному носінні зброї та боєприпасів.
Провина і докази
Після оголошення обвинувального акту головуюча суддя Лариса Єршова запитала, чи присутні у залі свідки і, як виявилось, двоє з них дійсно були тут. Їх попросили залишити залу.
Прокурор, який попросив не публікувати його імені з міркувань безпеки, перейшов до вступної промови.
— Життя дає кожному із нас шанс бути прикладом для наступних поколінь, деяким навіть стати героєм за заслуги перед державою та народом. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Кожен військовий зобов’язаний свято і непорушно дотримуватися Конституції та законів України, поводитися із честю. Під час воєнного стану від військових вимагають бути високо дисциплінованими та мати високу моральну, патріотичну позицію, й обов’язок кожного військового робити світ навколо себе кращим, а людей поряд — щасливішими. Такий шанс отримав Сергій Шалаєв. Таку присягу він дав у 2015 році. Проте він зрадив присязі. Ось така гірка ціна за вчинок однієї людини.
Прокурор додав, що органи досудового розслідування всебічно дослідили обставини злочину, й вину Шалаєва доводять показання свідків, протоколи впізнання за фото й інші матеріали. До того ж, Шалаєв визнав свою провину. Враховуючи це, прокурор запропонував дослідити письмові докази й допитати обвинуваченого.
Зі вступною промовою виступила й Валерія Гайсіна, захисниця Сергія Шалаєва, призначена від Центру безоплатної правової допомоги.
— Він повністю усвідомлює вину, — почала вона. — Я прошу суд дати оцінку всім обставинам, зокрема особі обвинуваченого. Він був на передовій, втрачав побратимів, але не ухилявся від служби. Але, на жаль, війна не приходить безслідно. Саме цим скористалися. Обвинувачений був під впливом. Його використали як виконавця. Сергій передавав усю відому йому інформацію правоохоронцям. Моїм підзахисним керували оманливі переконання, які навʼязали йому професійні маніпулятори. Це не виправдання, а обставини, які свідчать, що перед вами не холоднокровний вбивця.
Гайсіна просила суддів також врахувати відсутність судимостей і Шалаєва.
— Його поведінка свідчить про щире каяття, усвідомлення провини та бажання сприяти встановленню справедливості не лише для осіб, не лише для себе, а щодо інших осіб, які досі залишаються в тіні. Мій підзахисний в повному обсязі визнає свою провину, ми не заперечуємо проти дослідження доказів, — завершила адвокатка.
Суддя розʼяснила сторонам право визнати недоцільним дослідження доказів, проти яких ніхто не заперечує. У такому випадку їх не можна буде оскаржити в апеляції.
— Сергію Сергійовичу, це передусім стосується вас, — звернулася суддя до Шалаєва. — Якщо ви визнаєте свою вину в повному обсязі, робите це добровільно, якщо суд ухвалює таке рішення, тоді ви не зможете оскаржити обставини з обвинувального акту, а лише міру покарання. Чи згодні ви на такий порядок?
— Згоден, — чітко відповів Шалаєв.
Суддя запитала думку потерпілих. Адвокатка дружини Жанни Вознюк і батька загиблого вважала можливим розглядати цю справу у скороченому порядку.
Проте батько окремо підтримав рішення прокурора.
— Розгляд у скороченому порядку — це не обов’язок, а право суду, — додав прокурор, — Тому прошу обмежитися дослідженням письмових доказів та допиту обвинуваченого. Це протоколи обшуків, слідчих дій, слідчі експерименти, відтворення відеозаписів, висновки експертиз.
Адвокатка обвинуваченого не заперечувала, але додала, що не розуміє, навіщо передивлятися всі відео.
Суд ухвалив дослідити спочатку письмові докази, а потім допитати обвинуваченого. Наступне засідання відбудеться 3 листопада о 14:55.
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
Суспільство
На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
Суспільство
Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
