Суспільство
Директор НАБУ підтвердив, що арештований детектив Магамедрасулов брав участь в операції «Мідас»
«У цьому провадженні Руслан активно приймав участь», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, 17 жовтня Печерський райсуд Києва залишив під вартою керівника відділення Національного антикорупційного бюро у місті Дніпро Руслана Магамедрасулова.
22 липня у СБУ повідомили, що задокументували факти налагодження співпраці з ворогом керівника відділення НАБУ Магамедрасулова та його батька. Слідчі зокрема зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Як стверджується, відповідну інформацію виявили у телефоні підозрюваного.
Магамедрасулову повідомили про підозру за ст. 111-2 ККУ (пособництво державі-агресору). Йому і його батьку суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
22 серпня СБУ оприлюднила матеріали слідства у цій справі, зокрема фрагменти листування батька підозрюваного про продаж технічної коноплі, яке, за версією слідства, велося з представниками республіки РФ Дагестану.
Водночас у ГО «Центр протидії корупції» заявили про можливу фальсифікацію матеріалів слідства. За даними ЦПК, у розмові йдеться не про Дагестан, а про Узбекистан. Організація також вважає, що справа проти Магамедрасулова пов’язана з тим, що він у межах роботи НАБУ задокументував бізнесмена Тимура Міндіча.
10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки в бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Мін’юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.
Пізніше в бюро зазначили, що підозрюваними у справі є семеро осіб: бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому та четверо «працівників» бек-офісу з легалізації коштів. Затримані наразі п’ятеро.
За інформацією проєкту «Схеми», підозри оголошені Тимурові Міндічу (на аудіозаписах оприлюднених розмов фігурує як «Карлсон»), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»), виконавчому директору з безпеки Енергоатома Дмитру Басову («Тенор»), а також Олександру Цукерману («Шугармен»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко та Людмилі Зоріній.
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора