Події
Українська анімація «Я померла в Ірпені» стала найкращою серед короткометражних фільмів на Emile Awards
Анімаційна стрічка української режисерки Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримала нагороду Best of the Best у категорії короткометражних фільмів на цьогорічній премії Emile Awards.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
Emile Awards відзначає «досконалість і різноманітність європейської індустрії анімаційного кіно». Її назва є даниною поваги двом основоположникам анімаційного мистецтва – Емілю Рено й Емілю Колю.
Із 2017 року церемонію нагородження проводить Європейська асоціація анімаційних нагород. Цьогоріч захід відбувся у столиці Естонії – місті Таллінн.
Як повідомлялося, фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» через особисту історію режисерки розповідає про перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він поєднує в собі анімацію, створену на основі малюнків вугіллям, та особисті архіви режисерки. Тривалість стрічки: 11 хвилин 29 секунд.
Цьогоріч «Я померла в Ірпені» здобула нагороду на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Клермон-Феррані (Франція).
Фото: DzygaMDB
Події
В урочищі Барвінкова гора встановили збільшені копії знахідок із Більського городища
В урочищі Барвінкова гора з’явилося шість точних збільшених копій артефактів, знайдених на Більському городищі на Полтавщині.
Як передає Укрінформ, про це повідомив директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост у Фейсбуці.
Він зазначив, що деякі з експонованих предметів є справжніми символами Більського городища, за якими впізнають цю пам’ятку. Чому саме ці артефакти обрали для проєкту, невдовзі розкажуть на сторінці заповідника «Більськ».
Корост зауважив, що на виготовлення, перевезення та встановлення скульптур не витрачено жодної бюджетної гривні: усі витрати профінансувала БФ «Меценатська фундація OLOS».
За його словами, це лише перший етап – «на другому етапі реалізації проєкту буде ще цікавіше».
Як повідомлялося, Більське городище – найбільше у Європі укріплене поселення доби раннього залізного віку та унікальний археологічний об’єкт культурної спадщини України.
Більський археологічний комплекс розташований на височині в межиріччі р. Ворскла та р. Суха Грунь переважно в межах Полтавщини, частина пам’ятки знаходиться в Охтирському районі Сумської області.
Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.
Події
Помер лауреат Шевченківської премії та франкознавець Роман Горак
На Львівщині помер український письменник, лауреат Шевченківської премії та дослідник творчості Івана Франка Роман Горак.
Про це у Телеграмі повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ.
“З великим сумом дізнався, що відійшов у вічність Роман Дмитрович Горак. Лауреат Шевченківської премії, автор численних досліджень, присвячених українській літературі, зокрема постаті Івана Франка”, – йдеться у повідомленні.
Упродовж багатьох років Роман Горак очолював Дім Франка у Львові й зробив великий внесок у розвиток української культури.
“Щирі співчуття родині, колегам, шанувальникам. Світла памʼять світлій людині”, – зазначив Козицький.
Як повідомив у Фейсбуці син Романа Горака Іван, похорон відбудеться 18.11.2025 о 10:00 у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вул. Винниченка 22). Чин останнього цілування відбудеться у церкві Благовіщення о 13:30 (м. Городок, вул. Коцюбинського 5). Опісля – поховання на Городоцькому міському кладовищі (м. Городок, вул. Січових Стрільців).
Як повідомляв Укрінформ, помер поет та прозаїк Юрій Тарнавський.
Фото: photo-lviv.in.ua
Події
В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича
Лауреатом мистецької премії імені Казимира Малевича став Станіслав Туріна. Її вручили вперше після п’ятирічної перерви.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Станіслав Туріна є художником, літератором, куратором мистецьких проєктів, волонтером, співзасновником ательєнормально – майстерні для митців із синдромом Дауна та без нього.
Він народився у 1988 році в Макіївці. Живе та працює в Києві.
Станіслав закінчив кафедру скла Львівської Національної академії мистецтв. Працює у техніках скла, графіки, скульптури, вишивки та тексту.
Для нього важливими є теми спільноти, часу, простору, стосунків, мінливості, помилки, мови та слова.
Туріну на премію номінував колектив «Метод Фонд».
Премія Малевича заснована Польським інститутом у Києві в партнерстві з Центром сучасного мистецтва «Замок Уяздовський у Варшаві», її ціль – підтримка українських митців та стала співпраця України й Польщі у сфері сучасного мистецтва.
Премія названа на честь митця Казимира Малевича, який мав польське походження та народився в Києві. Нагорода присуджується раз на два роки українським художникам і художницям віком до 45 років, незалежно від місця проживання.
Цьогоріч до конкурсу вперше змогли долучитися мистецькі об’єднання.
Премія відкрита для представників усіх мистецьких дисциплін – головне, аби їхня творчість вирізнялася якістю, оригінальністю, актуальністю та внеском у розвиток сучасного мистецтва.
До Міжнародного журі премії увійшли:
Ярослав Ґодун – голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні;
Ольга Висоцька – директорка Інституту Адама Міцкевича, культурний менеджер і політолог;
Алевтина Кахідзе – художниця, лавреатка Премії Малевича;
Саша Курмаз – митець, лауреат премії Малевича;
Анна Лазар – директорка Центру сучасного мистецтва Замок Уяздовський, кураторка, авторка текстів, перекладачка;
Данієль Музичук – директор Музею мистецтва у Лодзі, куратор низки мистецьких проєктів;
Олеся Островська-Люта – генеральна директорка «Мистецького Арсеналу»;
Тетяна Філевська – креативна директорка Українського інституту;
Моніка Шевчик – директорка галереї «Арсенал» у Білостоці, історикиня мистецтва, кураторка багатьох вистав.
У 2025 році премія Малевича повернулася через п’ять років після перерви.
Серед попередніх лауреатів: 2008 – Алевтина Кахідзе, 2010 – Стас Волязловський, 2012 – Жанна Кадирова, 2014 – Лада Наконечна, 2016 – Микита Кадан, 2018 – Іван Світличний, 2020 – Саша Курмаз.
Усі вони увійдуть до ради лауреатів та лауреаток, яка має гарантувати безперервність ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».
Фото: Facebook/Польський інститут
-
Усі новини4 дні ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Суспільство1 тиждень agoТарифы на воду в Одессе в ноябре 2025 года – сколько будут платить горожане
-
Одеса5 днів agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Одеса1 тиждень agoПогода в Одесі 4 листопада: помірна температура та сильний вітер, опадів не очікується
-
Усі новини7 днів agoАнджеліна Джолі в ТЦК – блогер зняв пародію на акторку в Україні – відео
-
Відбудова1 тиждень agoКонференція з відновлення України може відбутися в 2026 році у Гданську
-
Одеса6 днів agoУдар по нафтотерміналу в Криму: Сили оборони України
-
Світ1 тиждень agoГлава РПЦ відсторонив митрополита Нестора через захоплення покером: деталі скандалу (фото)
