Суспільство
Одеська міська рада затвердила нову редакцію Статуту міста (фото)
За відповідне рішення проголосували депутати Одеської міської ради на сесії 19 листопада.
Про це повідомляє пресслужба Одеської міської ради.
Статут визначає міську символіку, святкові та пам’ятні дати, відзнаки громади, засади адміністративно-територіального устрою та розвитку Одеси, систему місцевого самоврядування, форми участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, а також принципи збереження культурної спадщини й соціально-культурного розвитку міста.
Гімном міста стала композиція «Край Чорного моря» на слова Семена Кірсанова та музику Модеста Табачникова (в перекладі українською мовою Сергія Осоки).
Міськими святковими та пам’ятними датами, які відзначаються щорічно, передбачено:
- 1 квітня – День гумору;
- 10 квітня – День визволення Одеси від нацистських окупантів;
- 2 вересня – День міста;
- 3 вересня – День міста-побратима та міста-партнера.
Окремо встановили нову пам’ятну дату – 19 травня, День першої письмової згадки про порт (Кочубіїв, Качібей, Хаджибей).
У Статуті також подано історичну довідку про те, що традиції містобудування на території сучасної Одеси сягають античності; подвиг захисників міста у роки Другої світової війни став підставою для присвоєння Одесі почесного звання «Місто-герой»; історичний центр міста включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Нова редакція має чітку структуру, сучасну термінологію та передбачає прозорі механізми участі громадян. Значна увага приділена громадським слуханням, місцевим ініціативам, консультаціям з громадськістю, що сприятиме відкритості та ефективності взаємодії влади з громадою.
Втім, у ГО «Робимо вам нерви», а також Владислав Балінський і Сергій Бондаренко наголошують, що й оновлений статут далекий від ідеалу. Хоча Єкатерину II більше не згадують як «засновницю», дата 2 вересня все ще лишається офіційним Днем міста, а сама Одеса подається як «мультикультурна». На думку активістів, такий підхід применшує українську ідентичність.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини