Connect with us

Суспільство

Мешканці Рені залишилися на тиждень без електропостачання :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики

Published

on


Ремонт постраждалої від російської атаки електричної підстанції в місті Рені Ізмаїльського району Одеської області затягнувся більш ніж на тиждень.

Місцеві жителі повідомили Інтенту, що наразі електропостачання подають не більш ніж на дві години за добу й напруги в мережі не вистачає до необхідних 220В. 

  Уся критична інфраструктура міста працює від генераторів, що призводить до значних витрат на пальне. Спроби дізнатися в ДТЕК Одеські електромережі про терміни відновлення електропостачання до прийнятного рівня в ренійців виявилися невдалими. До того ж містом циркулюють плітки, що трансформатори, які мали використати для ремонту підстанції в Рені терміново перевезли до Ізмаїла для відновлення електропостачання там, порушеного черговим ударом росії. 

“Таке враження, що про наше місто просто забули. В Ізмаїлі відновили електропостачання за добу, а в нас вже понад тиждень немає. Тим часом в місті все працює на генераторах в тому числі зокрема й митниця, лікарні. Очікуємо, що скоро все подорожчає, бо на заправках пальне коштує понад 59 гривень за літр – що бензин, що дизель. Скільки підприємці витримають такі витрати без підвищення ціни? Ми намагалися дізнатися коли світло повернуть, але жодної точної інформації не отримали”, – поскаржилась місцева жителька Марія.

Тим часом чат-бот ДТЕК Одеські електромережі надає інформацію про те, що орієнтовне відновлення споживання в Рені заплановане на 4:30 31 грудня 2025 року.

Інтент звернувся по коментар до ДТЕК Одеські електромережі, в пресслужбі компанії повідомили, що розбираються у ситуації й пообіцяли надати відповідь згодом.

15:40 в пресслужбі ДТЕК пояснили Інтенту інформацію на скриншоті помилкою диспетчера. 

“Наприкінці жовтня та протягом листопада ворог неодноразово атакував енергетичні об’єкти ДТЕК Одеські електромережі в Ізмаїльському районі області. Як результат – п’ять підстанцій зазнали значних пошкоджень, із них один енергооб’єкт потрапляв під ворожий обстріл двічі. На відновлення обладнання до працездатного стану потрібен час.  Через наслідки ворожих атак електрика в оселі подається почергово, також може бути знижена якість напруги. Ми розуміємо, наскільки важливо мати електроенергію в кожній оселі й докладаємо максимум зусиль, щоб якомога швидше забезпечити безперебійне електропостачання”, – заявили в ДТЕК Одеські електромережі. 
 

Внаслідок повітряної атаки росіян в Одеській області вночі 11 листопада постраждала людина та пошкоджене депо “Укрзалізниці”. Під атакою цього разу опинилися міста Ізмаїл та Рені. В останньому й знаходиться постраждале депо. Також в місті наразі вимкнена електроенергія через пожежу на підстанції. Місцевим мешканцям повідомили, що ремонт має зайняти до двох діб. За даними ДТЕК тоді без електропостачання залишилися оселі 16 тисяч родин. 


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

on



Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

  • Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
  • Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
  • Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
  • Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
  • Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
  • Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

on



У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

on


15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.

Читайте також

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.