Connect with us

Суспільство

Росія за час повномасштабної війни скоїла 868 злочинів проти журналістів і медіа

Published

on


За три роки і дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Інститут масової інформації.

Протягом жовтня-листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення.

Менеджер із продажу Ligamedia, військовий Вадим Підлипенський загинув 25 жовтня 2025 року під час бойового завдання біля Лимана Донецької області. До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році.

Фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Костянтин Гузенко виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.

Військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI Антон Бондаренко зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що він загинув.

Тож, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання професійних обов’язків.

Крім того, за жовтень-листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа і журналістів. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж і редакцій медіа та юридичний тиск.

У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії.

Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”. Троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу, хоча мали чіткі позначення як представники медіа.

8 листопада російські військові вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до Костянтинівки. У машині перебували четверо людей – волонтери і двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.

20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом, в якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.

У центрі Чернігова внаслідок російського удару 29 жовтня зазнала пошкоджень телевежа. За повідомленням пресслужби Чернігівської міської ради, найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.

У Дніпрі внаслідок російської атаки пошкоджена телевежа. Не здійснювали мовлення місцеві ефірні канали та радіо.

У Нікополі Дніпропетровської області внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня зазнало пошкоджень приміщення редакції газети “Південна зоря”. З медійників ніхто не постраждав.

У Дніпрі вночі 15 листопада під час російської дронової атаки були пошкоджені приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибиті вікна, пошкоджені рами, меблі й частина офісного обладнання.

Увечері 17 листопада внаслідок російської масованої дронової атаки Дніпра була пошкоджена будівля регіональної редакції Суспільного.

Читайте також: Студія регіональної редакції Суспільного у Дніпрі повністю вигоріла після російської атакиНСЖУ

Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” і “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні з серпня 2023 року.

Повний перелік порушень свободи слова опублікований за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув журналіст, співзасновник громадської організації “Україна без тортур”, військовослужбовець Олександр Гатіятуллін.



Джерело

Суспільство

що пишуть про переселенців і біженців

Published

on



Аналіз майже восьми тисяч дописів у Фейсбуці й Телеграмі за січень — липень 2026 року показав: про вразливі категорії у соцмережах здебільшого говорять не вони самі, а ті, хто їм (нібито) допомагає.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні «Детектор медіа».

Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, що є спільного і відмінного у дописах користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку в повідомленнях про переселенців і біженців, і яким є цей дискурс.

В «Детекторі медіа» нагадали, що близько десяти мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через війну. Але в соцмережах про переселенців здебільшого говорять не вони самі, а інші — чиновники, волонтери, іноземні уряди.

Станом на кінець квітня 2026 року, за інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, за межами України перебувало 5,76 мільйона біженців-українців. І це ще не враховано кількість осіб, які перебувають у Росії. Ще 4,65 мільйона людей (станом на червень 2026 року) залишили домівки, але осіли в межах України і мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — переселенців.

Читайте також: Цьогоріч до омбудсмана надійшли понад 3,3 тисячі звернень від переселенців

Дослідження показало, що у Фейсбуці й Телеграмі про переселенців пишуть у 3,6 рази частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок із аналізованих фокусних повідомлень).

У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із Фейсбуку й 62% із Телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.

Найчастіше в ролі тих, хто допомагає переселенцям, фігурують державні й місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги» — більше ніж міжнародні організації (1763) і приватні ініціативи (3108) окремо.

У випадку біженців згадки допомоги від держав перебування (756 з 1162 випадків) переважають об’єднані згадки української держави (276) і приватних ініціатив (130).

Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі, — тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у Телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).

Про ризик втрати допомоги переселенцям писали у 8% фокусованих на переселенцях і біженцях дописів, а про те, що переселенці вже втратили підтримку — у 4,6%. Тема скорочення підтримки переселенців у соцмережах обговорюється як загроза частіше, ніж як доконаний факт.

Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців узагалі згадують користь від них для громад, які їх приймають, — тема про те, що внутрішні переселенці чи біженці самі щось дають громаді, а не тільки отримують допомогу, у соцмережах майже не звучить.

Читайте також: Зеленський підписав закон, який оновлює правила підтримки переселенців

Як повідомляв Укрінформ, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси.

Фото: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина стала лідером України за доходами від платного паркування Анонси

Published

on


29 липня 2026, 18:45

163



Фото: Інтент/ШІ

Платники Одеської області сплатили найбільшу серед регіонів України суму збору за місця для паркування транспортних засобів – 39,2 млн гривень за перше півріччя 2026 року.

Про це повідомили у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Загалом у січні-червні 2026 року місцеві бюджети України отримали 112,4 млн гривень збору за паркування. Це на 11,2 млн гривень, або 11,1%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.

Після Одеської області найбільше коштів від цього збору отримали Львівська область – 30,2 млн гривень, Дніпропетровська – 27,1 млн гривень, а Івано-Франківська – 4,7 млн гривень.

Збір за місця для паркування належить до місцевих податків, тому всі кошти залишаються у громадах. Їх використовують для розвитку транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.

У ДПС також нагадали, що законодавство передбачає безкоштовні паркомісця для водіїв з інвалідністю та тих, хто перевозить осіб з інвалідністю. Такі місця мають становити не менше 10% від загальної кількості паркомісць, але щонайменше одне місце на кожному спеціально облаштованому майданчику.

Платниками збору є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які за рішенням органів місцевого самоврядування організовують і забезпечують роботу платних паркувальних майданчиків та спеціально відведених автостоянок.

Чинний тариф на паркування в Одесі становить 30 гривень за годину. Його затвердив виконавчий комітет Одеської міської ради в січні 2025 року – ще під головуванням тодішнього мера Геннадія Труханова.

Більшість паркувальних майданчиків у центрі Одеси перебувають на балансі КП “Одестранспарксервіс”. Саме на рахунок комунального підприємства надходять кошти за запарковані авто.

Інтент раніше публікував матеріал, як паркується Одеса та хто збирає мільйони на міських вулицях.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі третій день триває протест проти звільнення Федорова, сьогодні знову з Альоною Альоною — ФОТО

Published

on


18:43, 18 липня

Надійне джерело

Фото: 048.ua

На Дерибасівській в Одесі проходить черговий протест проти відставки Михайла Федорова.

Сьогодні на Дерибасівській близько 300 людей протестують проти звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони.

Як і вчора, до мітингу приєдналася Альона Альона. 

UPD: О 19:30 учасники запалили фаєри, натовп скандує «Слава ЗСУ».

Стаття оновлюється. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.