Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила військовий омбудсман Ольга Кобилинська (Решетилова).

“Щоб запустити роботу, в Офіс ВО потрібно призначити принаймні 30% від загальної чисельності персоналу, тобто 50 фахівців. Станом на 24 листопада офіційно призначено вісім людей”, – зазначила Кобилинська.

Вона зауважила, що трохи більше ніж за місяць після підписання Президентом Володимиром Зеленським указу про створення Офісу команда вже виконала значний обсяг організаційної роботи. Зокрема, зареєстровано юридичну особу, підготовлено зміни до президентського указу №126, сформовано проєкти змін до урядових постанов, затверджено структуру штатний розпис та бланки установи.

“Спільно з Головним управлінням захисту прав військовослужбовців МОУ ми продовжуємо розгляд скарг і звернень. До початку роботи Офісу ВО не має права розглядати скарги відповідно до закону “Про військового омбудсмана””, – поінформувала Кобилинська.

За її словами, триває також опрацювання правок народних депутатів до законопроєкту, який передбачає запровадження адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог військового омбудсмана. Загалом депутати подали до нього 1289 правок.

“Ми продовжуємо координувати адаптаційні курси для новобранців у навчальних центрах, розробляємо концепцію кризової комунікації та військової медіації. Ми консультуємо, допомагаємо, включаємось, відвідуємо розташування військ і проводимо зустрічі”, – наголосила посадовець.

Водночас військовий омбудсман зауважила, що для повного набуття спроможностей команді Офісу ВО потрібен ще певний час.

Як повідомляв Укрінформ, військовий омбудсман матиме повноваження притягати до адміністративної відповідальності не лише командирів і військовослужбовців, а й посадовців усіх державних органів, які порушують права військових.

Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova

У 1994 році Верховна Рада ухвалила постанову, якою остаточно скасувала Декларацію про державний суверенітет Криму. Документ місцевої влади визнали таким, що суперечить Конституції України. Рішення стало ключовим кроком у врегулюванні статусу півострова та припинило спроби кримських посадовців вибудувати власну “державність”.

Відповідний документ розміщено на сайті Верховної ради України.

Реклама

Суверенітет Криму

Постанова Верховної Ради № 250/94-ВР від 17 листопада 1994 року визначила, що Декларація про державний суверенітет Криму, ухвалена 4 вересня 1991 року, суперечить Конституції та законам України. Цю декларацію включили до офіційного переліку актів, які підлягали скасуванню. У той період на півострові тривали політичні суперечки навколо статусу автономії. Місцеві органи влади прагнули розширити свої повноваження та створювали документи, що фактично вибудовували окрему систему управління. Рішення парламенту України поставило крапку в цих спробах і підтвердило, що Крим залишається в межах українського правового поля.

Скасування декларації стало одним із кроків, спрямованих на відновлення правового порядку та підтвердження того, що Крим є частиною України. Це рішення визначило подальший державний курс та юридично закріпило статус автономії в межах української Конституції.

Нагадаємо, ми повідомляли, що ВРУ хоче звільнити двох міністрів, щодо корупції в енергетиці. Також ми писали, що Гетманцев розповів про головну причину скандалу з “Енергоатомом”.