Колишній чиновник написав у себе в Telegram-каналі, що повертається на схід.

“Тепер як військовослужбовець ЗСУ”, — ідеться в публікації. Більше жодних деталей Гайдай не повідомляв.

Зазначимо, що 22 вересня Сергію Гайдаю виповнилося 60 років.

Справа Сергія Гайдая: що відомо

2 серпня НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупційної схеми під час закупівлі дронів і систем радіоелектронної боротьби. До неї, за даними слідства, причетний і колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай. У 2024-2025 роках учасники схеми завищували ціни в держконтрактах і отримували “відкати” — до 30% від суми.

Наприклад, під час купівлі FPV-дронів військова частина заплатила майже 10 мільйонів гривень, а ціна була завищена приблизно на 80 тисяч доларів.

Того ж дня Кабінет Міністрів України направив главі держави проєкт розпорядження про звільнення голови Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. Відповідний документ підписав президент Володимир Зеленський, про що свідчить інформація на сайті ОП.

Засідання ВАКС відбулося 4 серпня. Прокуратура просила суд заарештувати Гайдая на 60 діб із заставою понад 30 мільйонів гривень. Однак пізніше суму застави зменшили до 10 мільйонів.

Сергій Гайдай одразу ж почав співпрацювати зі слідством. Він віддав правоохоронцям телефон, ключі від житла та робочого кабінету. Екс-посадовець запевнив, що не збирається залишати країну. І, за його словами, коли все це закінчиться, “він піде на фронт”.

7 серпня стало відомо, що за нього внесли заставу. 10 мільйонів гривень надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.

“Моніторингова група «Кримського вітру» встановила координати однієї з РЛС, про знищення якої повідомило ГУР. Аеродромний радіолокаційний комплекс «Ліра-А10» розташований за 3 км на південь від аеропорту «Сімферополь», координати 44.988897, 33.993576”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що аеродромний РЛК S-діапазону «Ліра-А10» призначений для використання як джерело радіолокаційної інформації про повітряну обстановку в зоні аеропортів для автоматизованих і неавтоматизованих систем УВД.

Пізніше Телеграм-канал виклав координати ще двох радіолокаційних станцій РЛС 55Ж6У «Небо-У» і РЛС «Небо-СВ», знищених «Привидами» ГУР.

За даними моніторингової групи Телеграм-каналу, ці станції знаходилися в купольній конструкції на території військового містечка між селом Уютне Сакського району та Євпаторією, координати 45.201535, 33.320611. РЛС 55Ж6У «Небо-У» здатна вести розвідку цілей на висотах до 75 км, у т.ч. балістичних ракет, і на дальності до 700 км.

РЛС 1Л13-3 «Небо-СВ» – радар раннього попередження. Дальність виявлення цілі типу винищувач на висоті 27 км – до 350 км; на висоті 500 м – до 60 км.

Раніше Укрінформ повідомляв, що спецпідрозділ Головного управління розвідки Міноборони України «Примари» успішно уразив п’ять ворожих цілей у тимчасово окупованому Криму, зокрема корабельний багатофункціональний гелікоптер Ка-27 та чотири системи протиповітряної оборони.

Китай розвиває рої дронів і вдосконалює технології штучного інтелекту, що керують ними, дедалі частіше нехтуючи міркуваннями безпеки та контролем з боку людини.

Фокус переклав статтю “Чому США мають боятися роїв китайських ШІ-дронів” журналіста-фахівця у темі військових технологій, Гаррісона Касса для порталу The National Interest. Касс розповів про протистояння США та Китаю у галузі військових ШІ-технологій для безпілотників та пояснив, чи варто турбуватись, що китайці можуть здобути перевагу над американцями.

Загострення протистояння між США і Китаєм в галузі штучного інтелекту призводить до військово-промислових перегонів, які викликають занепокоєння. Китайські розробки у сфері ШІ виглядають особливо тривожно через давню інтеграцію цивільного і військового секторів і фактичну відсутність етичного, правового або соціального контролю за розвитком ШІ в Китаї. Конкуренцію Пекіну складають американські інвестиції в ШІ-системи військового призначення — і це засноване на страху і суперництві протистояння навряд чи припиниться з міркувань безпеки або примирення, з огляду на стратегічні інтереси наддержав.

Важливо

Китай активно інвестує в автономні дрони та системи роїв, які він прагне протиставити традиційним перевагам США — пілотованим літакам, військово-морському флоту та глобальним базам. Засновуючись на досвіді війни в Україні та боротьби американських авіаносців з хуситами в Червоному морі, Пекін бачить, що відносно недорогі автономні системи можуть суттєво врівноважити переваги супротивника.

Автоматизовані рої дронів не залишають звичайним платформам жодного шансу

У 2017 році компанія China Electronics Technology Group Corporation (CETC) провела гучне “випробування рою” зі 119 автономних дронів-камікадзе з фіксованим крилом, запущених з установок на задній частині вантажівки. Наступними роками Китай проводив дедалі масштабніші випробування, багато з яких залишаються засекреченими і не обговорюються в китайських соціальних мережах. Замість того щоб покладатися на один вразливий контролер, рої CETC спілкуються один з одним за допомогою вбудованих алгоритмів; ці платформи прокладають маршрут у реальному часі, автоматично розпізнають цілі та вміють навчатися та закріплювати навички.

Важливо

Китай, як і США, розробляє системи вірних ведених — дрони розміром приблизно з винищувач, що супроводжують пілотовані літаки в бою. Feihong-97 і GJ-11 Sharp Sword від AVIC — найвідоміші прототипи, які літають у формації з винищувачами Chengdu J-20. Концепція проста: ВПС країни насичують бойовий простір дешевими, напівавтономними та одноразовими БПЛА, які можуть вести розвідку, створювати перешкоди й завдати ризикованих ударів, захищаючи при цьому обмежений парк пілотованих літаків Китаю. Військово-повітряні сили США грають у ту ж гру, розробляючи автономний літак Collaborate Combat Aircraft (CCA), який буде літати разом з майбутнім винищувачем F-47 Next Generation Air Dominance (NGAD).

Коли у 2025 році Китай представив зображення Jiu Tian SS-UAV — “материнського корабля” для дронів з розмахом крил 25 м, здатного запускати рої БПЛА, це викликало питання: чому США не будують щось подібне?

У морі Китай вже запускає безекіпажні надводні судна. JARI USV — свого роду мініесмінець, що являє собою розроблену для застосування в роях ШІ-платформу, оснащену датчиками й зброєю, зменшеними в порівнянні з більшими військовими кораблями. Автономний підводний човен HSU-001 також вже вступив у стрій, забезпечуючи розвідку і наведення для систем ракет дальньої дії.

Америка не може поступитися Китаю пануванням у сфері БПЛА

Стратегічні наслідки інвестицій Китаю в автономні системи дуже серйозні. Рої подавляють оборону завдяки кількості, а не індивідуальній ефективності. Системам ППО, здатним відстежувати й вражати близько дюжини цілей, доведеться вражати сотні дронів. Авіабази з цінними злітно-посадковими смугами, що мають стратегічне значення для проєктування сили, можуть бути зруйновані недорогими й нескладними безпілотними системами. А пілотовані винищувачі, на розробку і будівництво яких йде багато часу і які коштують сотні мільйонів доларів за одиницю, просто неефективні проти самонавідних дронів-камікадзе, які можна виробляти сотнями.

Найбільше занепокоєння викликає той факт, що Китай не ставить перед своїми автономними системами тих же обмежень, що і США. Американці, як і раніше, наполягають на присутності “людини за пультом”, яка прийматиме рішення про застосування летальної зброї. Китай дозволяє собі не виявляти такої обережності, віддаючи пріоритет швидкості та ефективності прийняття рішень на полі бою. Пекін створює великі флотилії та ескадрильї автоматизованих систем, призначених для швидкого реагування з мінімальним контролем з боку людини, в рамках культури командування, налаштованої на агресивність. Невідомо, чи зможе Вашингтон відповісти на це, не жертвуючи власними заходами безпеки.

Про автора

Гаррісон Касс — старший автор відділу оборони та національної безпеки в The National Interest. Касс — адвокат і колишній політичний кандидат, який вступив на службу до ВПС США в якості льотчика-стажиста, а потім був демобілізований за станом здоров’я. Він спеціалізується на військовій стратегії, аерокосмічній галузі та питаннях глобальної безпеки. Гаррісон здобув ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в галузі глобальної журналістики та міжнародних відносин в Нью-Йоркському університеті.