Політика
Початковий проєкт мирного плану США із 28 пунктів містив неприйнятні положення
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у вівторок, що робота з удосконалення плану Сполучених Штатів щодо припинення війни в Україні триває.
Як передає Укрінформ, про це він сказав під час виступу у Палаті громад (нижній палаті парламенту Британії) із заявою щодо України, повідомляє Sky News.
За словами Стармера, початковий проєкт мирного плану США із 28 пунктів містив положення, які були «неприйнятними», але у ньому були також деякі дуже важливі елементи, «які будуть необхідними для справедливого і тривалого миру».
Він ще раз наголосив, що є важливими два слова – будь-яка угода про припинення війни має бути одночасно «справедливою» та «тривалою».
Коментуючи прогрес між США і Україною щодо оновленої мирної угоди, британський прем’єр зауважив, що переговори у Женеві минулими вихідними зробили «важливі кроки уперед».
«Я можу запевнити Палату, що робота над вдосконаленням цього плану триває», – сказав Стармер.
Він наголосив, що справедливий і тривалий мир можливий лише за умови дотримання певних умов, серед яких: збереження суверенітету України; забезпечення можливості України захищатися у майбутньому; забезпечення, що питання щодо України та її майбутнього визначаються самою Україною. Також елементи, що стосуються Європи та НАТО, потребуватимуть згоди блоку та країн-членів Альянсу, підкреслив Стармер.
Він наголосив, що «попереду ще довгий і важкий шлях», але запевнив, що уряд Сполученого Королівства «більше, ніж будь-коли, відданий цій справі».
Говорячи про Росію, Стармер підкреслив, що є «лише одна нація, яка хоче цієї війни, лише одна нація, яка розпочала це незаконне вторгнення».
«Загалом понад мільйон росіян були убиті або поранені – і все це через розбещені амбіції однієї людини», – сказав Стармер, маючи на увазі очільника Кремля Володимира Путіна.
Британський прем’єр додав, що на Росію потрібно чинити «весь можливий тиск», щоб вона погодилася на мир.
«Це стосується не лише України, а і Європи. Амбіції Путіна не обмежуються Україною, про що добре відомо сусіднім країнам», – сказав Стармер.
Як повідомляв Укрінформ, 23 листопада у Женеві відбулася зустріч українських, американських та європейських посадовців, у ході якої сторони обговорити представлений Вашингтоном проєкт мирного плану щодо припинення війни в Україні.
Україна і США за результатами переговорів делегацій двох держав у Женеві домовилися продовжити роботу над спільними пропозиціями до угоди про мир. Сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир. За підсумками переговорів сторони підготували оновлений і доопрацьований рамковий документ.
Фото: ОП
Французькі, німецькі та британські дипломати працюють над створенням власного формату переговорів про припинення війни в Україні, побоюючись бути виключеними з цього процесу адміністрацією Дональда Трампа.
Про це із посиланням на європейських чиновників пише The New York Times (NYT), передає Укрінформ.
«Три європейські країни стурбовані тим, що президент Трамп виключить їх із будь-яких переговорів про припинення російсько-української війни, працюють разом, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів», – розповіли співрозмовники видання.
За їхніми даними, провідну роль у виробленні спільної європейської позиції відіграють Париж і Берлін. Лондон, де нещодавно змінився уряд, також бере участь в обговоренні цього питання, але виявляє велику обережність через побоювання з приводу своїх відносин із Вашингтоном.
Як зазначили співрозмовники NYT, припинення війни в Україні та відносини з Росією надто важливі для Європи, аби покладатись лише на Сполучені Штати, які виглядають дедалі більш непередбачуваними.
Тож європейці прагнуть гарантувати, що мирна угода не буде укладена без їхньої участі, хоча й визнають, що будь-які переговори з Москвою відбуватимуться за посередництва США.
«Для Європи ставки надвисокі. Війна в Україні є серйозною безпековою проблемою і перемога Росії там матиме величезні наслідки. Тому Велика Британія, Франція та Німеччина, три країни, відомі як «E3», вважають, що вони повинні бути основними переговірниками на підтримку України», – йдеться в публікації.
Деталі можливих варіантів участі європейців у переговорах про мир в Україні, які наразі опрацьовується дипломатами трьох країн, не розкривається.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до всіх форматів зустрічей у перемовинах та розраховує, що американська сторона у серпні буде активною.
Фото: ОП
“15 серпня – День Війська Польського (Święto Wojska Polskiego). Цього дня Польща вшановує перемогу у Варшавській битві 1920 року, коли Військо Польське разом зі з’єднаннями Армії УНР зупинило більшовицьку навалу й відстояло свободу. Столітня тяглість спільного протистояння московському імперіалізму сьогодні триває на українському фронті. Висловлюємо щиру вдячність Війську Польському та Республіці Польща за багаторічну системну військову підтримку від 2014 року й особливо після 24 лютого 2022 року”, – йдеться у привітанні.
У Генштабі ЗСУ подякували Польщі за лідерство у форматах «Рамштайн», LITPOLUKRBRIG, місії EUMAM Ukraine, ініціативі NSATU та Спільному центрі НАТО-Україна JATEC, функціонуванні операції LEGIO, а також за вишкіл українських підрозділів і логістичну роботу.
“Ця взаємодія наближає повну взаємосумісність ЗС України з арміями НАТО та ЄС”, – зазначили у Генштабі.
Також в Генштабі висловили вдячність польському народу за прихисток українських родин та вшанували пам’ять громадян України польського походження та польських добровольців, полеглих за свободу.
Як повідомляв Укрінформ, День Війська Польського відзначають у Польщі 15 серпня. Вперше післявоєнна Польща офіційно відзначила його у 1992 році.
Фото: gov.pl
Російські удари по вантажних суднах створюють загрозу постачанню українського продовольства до Єгипту та інших країн Африки й Близького Сходу.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Дуже вдячний президенту Єгипту Абделю Фаттаху Ас-Сісі за увагу до викликів продовольчій безпеці та ситуації в нашому Чорноморському регіоні. Сьогодні говорили з паном президентом, і це була дуже потрібна розмова», – зазначив він.
Глава держави нагадав, що Україна є одним із найбільших постачальників продовольства для Єгипту, значної частини інших країн Африки, Близького Сходу.
За його словами, наразі постачання під великою загрозою через російську війну.
«На жаль, через ці російські удари по вантажних суднах загинуло й два громадянина Єгипту. Висловив наші співчуття пану президенту», – додав Президент.
Зеленський підкреслив, що вже є відчутне скорочення постачання, і це може мати «дуже неприємні наслідки через зростання цін та дефіцити». Також сторони обговорили, як цьому протидіяти та захищати життя, домовились про пошук спільних рішень.
«Говорили також про енергетичну співпрацю, двосторонні відносини між нашими країнами. Домовилися, що команди опрацюють усе, про що ми говорили», – зауважив Зеленський.
Окремо він подякував президенту Єгипту за його оцінку, що дипломатія повинна спрацювати для завершення війни.
Як повідомляв Укрінформ, заступник постійного представника України при ООН Володимир Павліченко заявив на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія веде цілеспрямовану кампанію проти українського експорту зерна та намагається заблокувати морські торговельні маршрути в Чорному морі, що створює загрози для глобальної продовольчої безпеки.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі поповнять парк сучасних трамваїв: що зміниться для пасажирів
-
Події6 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові