Суспільство
Країни-члени Коаліції укриттів виділять понад 22 мільйона на будівництво сховищ в Україні
Країни-члени Коаліції укриттів МВС України оголосили про свої нові внески на загальну суму понад 22 млн євро на будівництво укриттів в Україні.
Як Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляє у Телеграмі, про це вона зазначила під час першого установчого засідання Коаліції укриттів, передає Укрінформ.
«Я рада бачити в Києві сьогодні стільки друзів України, які приїхали на перше установче засідання Коаліції укриттів МВС України. Це спільна ініціатива України та Team Europe, щоб забезпечити захист для наших людей. Її мета — створення сучасної мережі укриттів цивільного захисту, включно з підземними школами й садочками, лікарнями та громадськими закладами», – зазначила Свириденко.
Вона висловила вдячність всім державам, які вже оголосили про свої нові внески на загальну суму понад 22 млн євро.
«З них 11 млн євро внесла Фінляндія, яка є лідером коаліції завдяки своєму унікальному 80-річному досвіду зі створення у системи бомбосховищ. Крім того, 7 млн євро становить внесок від Швеції, по 2 млн євро — Литви та Бельгії, 0,5 млн євро — Ірландії. Швейцарія також має намір долучитися до ініціативи», – наголосила Свириденко.
Юлія Свириденко та Вілле Тавіо
За ї словами, станом на сьогодні вже побудовано понад 42 підземні школи лише в прифронтових регіонах за рахунок державного бюджету та попередніх внесків партнерів.
«Під час регіональних поїздок я бачу, як важливо забезпечити укриття для безперебійного продовження нормального життя, соціалізації і навчання дітей, доступу до послуг навіть в умовах російських обстрілів. Ворог обстріли всі регіони нашої країни, тому продовжуємо будувати багатофункціональні простори в укриттях по всій Україні», – підкреслила Свириденко.
Уперше в проєкті Держбюджету на наступний рік передбачили 1 млрд грн на укриття у дитячих садках. Сподіваємося на його ухвалення наступного тижня.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, під час інавгураційної зустрічі Міністерство внутрішніх справ України разом із низкою іноземних партнерів підписали меморандум про взаєморозуміння щодо Коаліції укриттів цивільного захисту для України.
«Ініційована у травні цього року, сьогодні (коаліція – ред.) переходить з політичного рівня в практичну площину. Ця коаліція дозволить Україні перейти від точкових рішень до масштабної модернізації всієї інфраструктури укриттів – від десятків проєктів до сотень, від окремих регіонів – до всієї території України тощо», – заявив глава МВС Ігор Клименко.
Ігор Клименко
Він наголосив, що ця багатостороння ініціатива має створити в Україні сучасну і ефективну мережу захисних споруд.
«Це – реальний інструмент, який дозволить нам збільшити кількість укриттів і впроваджувати технологічні рішення разом з нашими міжнародними партнерами тощо», – повідомив глава МВС.
Із боку міжнародних партнерів цей меморандум підписали міністр зовнішньої торгівлі та розвитку МЗС Фінляндії Вілле Тавіо, посол Бельгії в України Люк Якобс, заступник міністра закордонних справ Литви Аудра Плепіте, заступник посла Ірландії в України Гаррет О’Браєн і посол Швеції в Україні Мартін Йохан Андерс Оберг.
Вілле Тавіо
Також на інавгураційній зустрічі Коаліції укриттів посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова і голова Регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Крістіна Мікулова підписали Лист про наміри (підтримки діяльності Коаліції укриттів – ред.).
«І це – лише початок діяльності цієї Коаліції… Ми також будемо вкладати ресурси у спорудження сховищ у медичних закладах, щоб вони могли і далі надавати лікувальні послуги, навіть під час повітряних атак, щоб люди почувалися в безпеці», – заявила Матернова.
Катаріна Матернова
Глава МВС України подякував кожному партнеру за їхню підтримку.
«Я дякую Фінляндії за лідерство в цьому процесі. До цієї Коаліції вже приєдналися і Європейський Союз, Литва, Бельгія, Ірландія, Швеція та Європейський інвестиційний банк. Формат – відкритий, ми запрошуємо до участі (у Коаліції – ред.) і інших наших міжнародних партнерів. Дякую всім, хто вже долучився, і тим, хто приєднається в найближчий час», – сказав Клименко.
Коаліція укриттів є ініціативою стратегічної платформи ЄС Team Europe і очолюється Міністерством внутрішніх справ України та Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Вона заснована на Стратегії розвитку фонду цивільних захисних споруд України до 2034 року.
Коаліція укриттів працюватиме за кількома напрямками, серед яких – підтримка будівництва та відновлення укриттів подвійного призначення; координація діяльності донорів та партнерів-виконавців тощо.
Вона також надаватиме підтримку українським органам влади у визначенні потреб, встановленні базових стандартів, розробці інклюзивних та доступних укриттів, а також залученні фінансування.
Представництво ЄС в Україні буде співфінансувати та здійснювати нагляд за реалізацією проєкту в рамках ІІІ-го компоненту Програми фінансової підтримки України від ЄС «Ukraine Facility», а Центральне агентство з управління проєктами Литви та Enabel (Бельгія) будуть основними партнерами-виконавцями будівництва в рамках частини проєкту, що фінансується ЄС, в рамках цієї Коаліції.
Як повідомлялося, 10 липня 2025 року Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо поінформував, що як лідер міжнародної Коаліції цивільного захисту населення Фінляндія координуватиме зусилля з будівництва в наступні 10 років 10 тисяч бомбосховищ для цивільного населення по всій території України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Мінрозвитку та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) домовилися про новий фінансовий пакет обсягом 251 млн євро на житлові програми.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Під час Ukraine Recovery Conference 2026 разом із Банком розвитку Ради Європи домовилися про новий пакет рішень, який дозволить розширити діючі житлові програми», – йдеться в повідомленні.
Так, додаткові 100 млн євро будуть залучені на житлові сертифікати за програмою «єВідновлення». Це продовження проєкту HOME, у межах якого 50 млн євро надає БРРЄ, ще 50 млн євро – уряд Італії.
Сторони підписали також заяву про розширення програми «Житло для ВПО з ТОТ», яка передбачає залучення 80 млн євро. Це дозволить профінансувати близько 2 000 житлових ваучерів для ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни серед внутрішньо переміщених осіб.
За підтримки БРРЄ в Україні стартує програма «Житло для ветеранів». На неї буде залучено 60 млн євро, що дозволить надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів захисникам і захисницям.
Ще понад 11 млн євро грантового фінансування буде спрямовано на розвиток механізму «єВідновлення». Йдеться про посилення роботи місцевих комісій, удосконалення процедур розгляду заяв, запуск нових сервісів підтримки громадян та розвиток механізмів відбудови індивідуального житла.
Загалом Україні вдалося домовитися про залучення понад 251 млн євро на розвиток житлових програм та підтримку українців, які втратили свої домівки через російську агресію.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) схвалила дві нові позики для України на загальну суму 140 млн євро.
Фото: Телеграм Олексій Кулеба
Останнім часом почастішали випадки нападів на цивільні торговельні судна з боку країни-агресора. Складається враження, що у відповідь на енергетичні санкції України щодо російських НПЗ та інших нафтових об’єктів з боліт вирішили подати сигнал про відновлення блокади чорноморських портів.
Зокрема, 10 червня ударними БпЛА в акваторії Чорного моря росіяни атакували два суховантажних судна під прапором Барбадосу та Панами, які прямували морським коридором. 19 червня відбулася чергова атака. Загинув один член екіпажу, двоє моряків отримали поранення.
Коротка історія блокади
Під час дії зернового коридору (1 серпня 2022 – 17 липня 2023 рр.), попри постійні російські погрози, серйозних підтверджених випадків ураження торговельних суден безпосередньо в рамках Чорноморської зернової ініціативи було небагато. Фактично основними цілями були портові термінали, зерносховища та інфраструктура, а не самі судна. Тому можна говорити, що під час роботи зернової угоди масового ураження торговельного флоту не відбувалося.
Після припинення зернової угоди (з 18 липня 2023 року) ситуація змінилася. У другій половині 2023 року підтверджено пошкодження щонайменше двох суден під прапорами Ліберії та Панами. За 2024 рік постраждало до 15 суден. У 2025 році атаки продовжилися. За заявами української сторони, до середини 2025 року кількість пошкоджених торговельних суден перевищила два десятки.
Тут важливо підкреслити, що для українських портів існують відносно надійні офіційні дані (Адміністрація морських портів України, Мінрозвитку). Якщо ж мова йде про морський коридор, доводиться шукати інформацію у повідомленнях судноплавних агентств та страхових компаній, що ускладнює точний облік.
Основні елементи морської блокади
Перелічимо способи, якими росія намагалася заблокувати рух суден.
- Превентивне обмеження судноплавства. Вже в середині лютого 2022 року, напередодні вторгнення, росія під приводом військових навчальних заходів обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши де-факто морську блокаду ще до офіційного початку війни.
- Оголошення зони терористичної загрози. Незабаром після початку вторгнення московія повністю закрила цю частину Чорного моря, повідомивши, що будь-які судна в цьому районі, в тому числі комерційні, вважаються терористичною загрозою.
- Мінування акваторії. Окупаційна армія замінувала частину морської акваторії, що ускладнило безпечне судноплавство до українських портів. Це призвело до подорожчання послуг міжнародного страхування та спонукало міжнародних судновласників замислитися щодо подальшого співробітництва. За даними ОБСЄ, російські окупанти встановили додаткові морські міни на підходах до українських портів, щоб підривати цивільні судна.
- Зупинка та огляд суден. Після того як рф в односторонньому порядку анулювала зерновий коридор у липні 2023 року, вона зробила низку гучних заяв про те, що іноземні торговельні судна розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів. Стежити за “перевезенням зброї” мав Чорноморський флот, який зупиняв торговельні судна для огляду. Проведення огляду завжди затягувалося з метою зменшення кількості заходів суден до українських портів.
- Ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі. Одночасно рф зосередила ракетні атаки на портовій інфраструктурі Одеси та Одеської області. Окупанти майже щодня атакували дронами та ракетами українські порти.
Що показує вантажообіг портів
Наведемо таблицю, яка ілюструє вантажообіг портів Одеської області за останні п’ять років (у млн тонн).
| Рік | Морські порти | Порти Дунаю | Разом |
| 2021 | 101,66 | 5,50 | 107,16 |
| 2022 | 34,73 | 16,49 | 51,22 |
| 2023 | 29,90 | 31,95 | 61,85 |
| 2024 | 79,89 | 17,30 | 97,19 |
| 2025 | 67,80 | 8,30 | 76,10 |
Вочевидь, сучасний вантажообіг портів Одеської області не дотягує до показників 2021 року. З іншого боку, варто звернути увагу на те, що після припинення росіянами зернової угоди та посилення тиску вантажообіг навіть помітно збільшився. Підкреслимо, що цифри наведено тільки щодо портів Одеської області. Не слід забувати, що Україна втратила вантажообіг портів Азовського моря, Миколаєва та Херсона. Це свідчення того, що Україна залишається серйозним гравцем у сфері глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на російський вандалізм. Попри збільшення атак на іноземні судна, вони готові брати на себе додатковий ризик. Можемо констатувати, що спроби російської блокади після припинення дії зернового коридору на сьогодні зазнали невдачі.
Чи існує ризик нової блокади
23 червня Ігор Луценко опублікував матеріал “Чи зможе росія знову заблокувати Україну з моря?” Після червневих атак на цивільні судна військовослужбовець нагадує, що рф вже не перший день експериментує з засобами ураження на морі поблизу українських берегів, і доходить висновку, що настав час замислитися про морську протидронову безпеку.
Не треба бути великим аналітиком, щоб дійти висновку, що українські воїни змогли практично повністю звести нанівець усі елементи морської блокади 2022 року. Чорноморський флот уже давно не є флотом, а лише кількома кораблями, які заблоковані у своїх портах. Також вдалося успішно провести заходи з розмінування. З усього арсеналу агресора залишилися лише ракети та безпілотники. Але й із ними не все так просто. Ракети – дороге задоволення навіть для посіпак бункерного дідуся, а з атаками дронів на морі буде нелегко з огляду на енергетичну та не тільки блокаду Криму. Адже дрони самі по собі не літають, їх треба доставити на злітний майданчик і заправити.
Проте не можна не погодитися з висновком Ігоря Луценка про те, що вже вчора треба думати про безпеку повітряного простору над морем, яку забезпечити складніше, ніж над сушею.
Отже, про відновлення морської блокади московити можуть лише мріяти. Завдяки українським силам оборони військова ситуація змінилася кардинально. Однак і розслаблятися нам не можна – мрії у росіян залишаються.
Публікації у розділі “Блоги”
відображають виключно
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
Дивізійська територіальна громада знову одяглася в чорне: після тривалого і важкого очікування надійшла офіційна та болюча звістка про загибель нашого земляка, жителя села Рибальське Романа Цурканенка.
Про це повідомляє Район.Білгород з посиланням на сторінку Дивзійської громади у фейсбуці.
Колишній головний сержант взводу матеріального забезпечення військової частини А4862, Роман Цурканенко до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, і в серцях близьких жила надія.
Проте найстрашніше підтвердилося: Герой загинув ще 22 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк Донецької області, мужньо захищаючи свободу та незалежність України.
Смерть Романа — це невимовний біль не лише для його родини, а й для кожного жителя громади. У спільній скорботі земляки діляться своїми почуттями:
«Коли захисник довго вважається зниклим безвісти, ми всі до останнього молимося про диво. Новина про те, що Роман повертається “на щиті”, розірвала серця кожному з нас. Село Рибальське та вся Дивізійська громада втратили справжнього патріота, чоловіка, який не ховався від війни, а пішов боронити наш спокій. Ми розділяємо цей страшний біль із рідними Романа і обіцяємо, що пам’ять про його подвиг житиме в поколіннях», — повідомляють в громаді.
Роману назавжди залишиться 49 років… Дивізійська сільська рада, депутатський корпус та всі земляки висловлюють найглибші співчуття рідним, близьким та друзям полеглого Захисника.
«Роман обрав шлях воїна і пройшов його з честю як головний сержант. Його жертовність під Торецьком — це ціна нашого відносно мирного ранку тут, у тилу. Низький уклін батькам, які виховали такого сина, та щирі співчуття побратимам, які втратили надійне плече. Світла пам’ять Роману. Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо».
Про дату, час і місце зустрічі траурного кортежу та поховання Героя обіцяють повідомити додатково.
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко