Суспільство
Ющенко розповів про формування спеціалізованого Інституту Голодоморів та фонду-архіву
Впроваджуючи другу чергу Національного музею Голодомору-геноциду – поки недобудованої головної великої експозиційної будівлі, потрібно вирішити три фундаментальні питання.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу третій президент України Віктор Ющенко.
Найперше, за словами Ющенка, потрібно сформувати спеціалізований Інститут голодоморів, який на постійній основі буде не просто вивчати тему, але й координуватиме системні вивчення теми в Україні.
«Оскільки це глибоко масштабна геноцидна трагедія, спеціалізований інститут повинен, я думаю, за багато-багато років вивершити цю тему, скласти належну бібліотеку, зібрати наукові фонди, провести десятки конференцій, надати міжнародним інституціям формулу проведення своєї роботи», – зазначив Ющенко.
Політик підкреслив, що навколо теми потрібно зібрати партнерство високої науки. «Надважливо, щоб до наших університетів доєдналися Кембрідж, Оксфорд, інші сильні історичні школи. Нам треба привчити світ, що раз на рік у Києві в Національному музеї Голодомору-геноциду чи Інституті голодоморів відбувається міжнародна конференція, яка завершуватиметься об’ємним звітом, який публікують і направляють в усі парламентські, університетські бібліотеки світу», – пояснив він.
Ющенко вважає, що варто створити паннаціональний фонд-архів, в який би передали тематичні матеріали з усіх архівів України, зокрема, із розсекречених архівів Служби безпеки України. Створення такої платформи буде важливим для роботи нового покоління талановитих дослідників і національного усвідомлення значущості теми, наголосив він.
За його словами, третя складова наповнення другої черги Національного музею Голодомору-геноциду – експозиція унікальних речей, які зберегли люди.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури починає відбір кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду – експертної та наглядової ради.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Президент нагородив 82 Буковинську бригаду ДШВ та 1039 полк імені Капустянського Сухопутних військ
Президент Володимир Зеленський нагородив 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ та 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України відзнакою “За мужність та відвагу”.
Як передає Укрінформ, відповідні укази від 14 березня опубліковані на сайті глави держави.
“З метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, постановляю відзначити почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ Збройних Сил України” – йдеться в указі №241/2026.
Указом №242/2026 Президент нагородив почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня українського добровольця вручив державні нагороди воїнам Сил безпеки та оборони й цивільним – і передав нагороди родинам загиблих, яких відзначено посмертно.
Фото: ОП
Вища рада правосуддя вирішила залишити без змін рішення своєї Першої дисциплінарної палати про притягнення судді Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка до дисциплінарної відповідальності.
Відповідне рішення ВРП ухвалила на засіданні 12 березня.
До Вищої ради правосуддя надійшли численні дисциплінарні скарги від Вячеслава Даютова на суддю, які стосувалися його дій під час здійснення правосуддя у кримінальній справі про шахрайство. Вячеслав Даютов у цій справі був потерпілим. Скаржник просив притягнути суддю до відповідальності за безпідставне затягування справи та поведінку, що порочить звання судді.
Згідно з даними Вячеслава Даютова, ця справа перебувала у провадженні Павла Кириченка два роки, а загалом тривала понад 5 років. У результаті обвинуваченого було визнано невинним та виправдано.
У грудні 2025 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя подала на звільнення суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка, якого звинувачували в отриманні 6 тисяч доларів США хабаря у 2018 році.
У січні 2026 року Київський районний суд Одеси визнав суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка у цій справі винним у шахрайстві та засудив до позбавлення волі строком на два роки. Проте, як зазначили у вироку суду, від покарання суддю звільнили у зв’язку із закінченням строків давності.
Суддю звинувачували у тому, що у 2018 році він нібито домовився з потерпілою про розв’язання питання та прискорення розгляду справи в Іллічівському міському суді Одеської області за 6 тисяч доларів США. З них 5 тисяч – були призначені для власнерозв’язання питання, а 1 тисячу доларів – йому особисто.
У результаті, потерпіла передала гроші матері судді, але докази передачі грошей до Іллічівського суду правоохоронці не знайшли. Саме тому дії судді кваліфікували як шахрайство.
Після інформації в медіа про можливе забруднення Чорного моря каналізаційними стоками екологи обстежили узбережжя в районі Аркадії. Витік, про який йшлося, вже ліквідували.
05 березня, 2026, 21:15
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Події1 тиждень agoКанада випустила золоту монету у формі української писанки