Про це йшлося на презентації дослідження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення спільно з ГО «Жінки в медіа», передає кореспондент Укрінформу.

Як зазначалося на презентації, дослідження проводилося вже втретє як частина комплексних дій регулятора, спрямованих на впровадження принципів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у діяльність українських редакцій.

«За три роки жінки вперше переважають в абсолютно всіх професійних категоріях медіа. У попередні роки ми бачили, що технічні професії були більше представлені чоловіками. Зараз ця тенденція зберігається – чим більш технічна спеціальність, тим більше там чоловіків, але за всіма параметрами медіа саме цього року сталося так, що в усіх професійних ролях більшість становлять жінки», – зазначила аналітикиня ГО “Жінки в медіа” Зоя Красовська.

За її словами, у 2025 році серед працівників редакцій жінки становлять 57%, чоловіки – 43%.

Експерти констатували, що жінки більше переважають серед виконавців.

«Хоча частка жінок серед керівництва зростає, структурна тенденція зберігається: чим нижчий рівень управлінської відповідальності, тим більша частка жінок», – йдеться у дослідженні.

Зокрема, згідно з його даними, серед топкерівництва медіа – 55% жінок, серед керівників підрозділів – 60%, водночас частка жінок серед ведучих та журналістів – понад 75%. Найвищий відсоток чоловіків зафіксовано у технічних ролях (49%), а серед ведучих їх лише 25%.

У дослідженні також зазначається, що жінки частіше поєднують кілька функцій у редакціях.

Крім того, жінки активніше вкладаються у професійний розвиток. Згідно з дослідженням, 61% усіх, хто проходили навчання або підвищення кваліфікації, – жінки.

Опитування серед працівників ЗМІ показало, що переважна більшість медіа епізодично надають підтримку сім’ям поранених/загиблих військовослужбовців, які були їх співробітниками, а також ВПО, ветеранам. Причиною вказано відсутність запитів.

Соціальні політики частіше застосовуються до жінок – гнучкий графік, відпустки з догляду за дитиною та інші форми підтримки.

За даними експертів, особи з інвалідністю становлять 4% з-поміж усіх жінок у медіа і 6% від усіх чоловіків. Лише окремі редакції забезпечують адаптаційні умови чи гнучкий формат роботи, що свідчить про недостатню безбар’єрність і відсутність системної політики інклюзії.

Внутрішні політики рівності є, але реалізуються вибірково, констатують дослідники. За їхніми даними, 74% медіа декларують принцип рівних можливостей, 42% – протидію дискримінації, 41% – прозору оплату праці. Проте політики протидії харасменту (17%) та підтримки жіночого лідерства (12%) залишаються найменш розвиненими. Майже 25% редакцій узагалі не мають таких політик.

Опитування засвідчило, що 53,5% редакцій не мають визначеної відповідальної особи чи підрозділу з питань рівності, ще 9% не знають, чи така функція існує. Лише 37,6% мають чітку систему реагування, що свідчить про розрив між формальними деклараціями та практичним застосуванням політик, констатують дослідники.

Крім того, 90% редакцій заявили, що їм не відомо про випадки гендерно зумовленого онлайн-насильства щодо працівниць. Лише 25% медіа мають практики реагування на онлайн-насильство, переважно неформальні (усні домовленості або ситуативна підтримка, без чітких протоколів).

Учасники презентації наголосили, що дані 2025 року засвідчують поступове, але помітне просування українських медіа у напрямі гендерної рівності. Водночас зберігається структурна нерівність у доступі до керівних посад, недостатня інклюзивність для людей з інвалідністю, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, а також відсутність системного підходу до протидії онлайн-насильству.

У межах дослідження будо зібрано 245 анкет від медіа, у яких загалом працює 7184 співробітники.

Опитування не проводилося для медіа Луганської області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя через те, що їх тимчасово окуповано Російською Федерацією. У Донецькій області анкетувалися лише ті медіа, які працюють на підконтрольній Україні території.

Ця робота стала можливою завдяки фінансовій підтримці проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — ІІ фаза (SFEM-UA)», який реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023 – 2026).

Як повідомлялося, у Києві відбувся Другий міжнародний форум “Роль жінок задля досягнення миру”, під час якого експерти, представники державного сектору, міжнародні партнери обговорили практичні шляхи розширення можливостей жінок у секторі безпеки та оборони.