Російські підрозділи, протиснувши бійців ЗСУ на північний схід від Гуляйполя, і спробували зайти в селище, кидаючи вперед по 20-40 солдатів, бронетехніку або невеликі групи, сказав Манько в інтерв’ю “Українській правді”. З його слів, командування ЗС РФ намагається “закидати м’ясом”. Тим часом українці намагаються повернути фронт назад, але кількість військових в України менша, ніж у росіян.

Манько розповів, що на Гуляйпільському напрямку росіянам не вдавалось пробратись в тили ЗСУ, натомість вони скористались слабким місцем в обороні. Також він заперечив інформацію про оточення, яку поширювали у соцмережах та аналітики. З його слів, це робили заради “лайків”, а якщо про це говорили солдати, то лише ті, які хотіли піти в СЗЧ. На сьогодні росіяни почали використовувати погану погоду, інфільтруючись в українські позиції.

“Росіяни не припиняють спроби зайти в Гуляйполе. Просто закидають м’ясом. Взяти Гуляйполе – важка історія. Треба техніку використовувати, і вони пробували на ній заходити. Але з 8–10–12 одиниць їхньої техніки кілька поверталися назад, а решту ми знищували”, — розповів полковник.

Військовий пояснив ситуацію зі 102 бригадою, яка три роки тримала оборону під Гуляйполем.

“Противник завжди малими групами промацує фронт і вибирає декілька напрямків, де є прогалини в обороні. Третій батальйон, який не витримав натиску, знявся з цього напрямку. З тилу до нас ніхто не заходив. Оточення в них також не було – росіяни лізли в лоб”, — наголосив він.

Бої в Гуляйполі — деталі

На карті аналітиків проєкту DeepState останні зміни під Гуляйполем позначені 1-2 грудня. ЗС РФ змогли просунутись за на 1 км на північний схід від селища. Перед цим, 25-26 листопада, червона зона залила Зелений Гай, Веселе, Високе (Червоне). 15 листопада почалось просування противника біля Малинівки, 6-8 жовтня росіяни підійшли до Полтавки та Успенівки.

У звіті Генштабу ЗСУ станом на ранок 4 грудня вказано, що на Гуляйпільському напрямку ЗС РФ атакували 12 разів, а найбільше, 45, — під Покровськом.

Зазначимо, у листопаді Фокус писав про ситуацію біля Гуляйполя, про яку розповіли родичі 102 бригади ТрО. У розмові з “Громадським” з’ясувалось, що підрозділи цієї бригади перебувають у районі Зеленого Гаю і мають серйозні проблеми з логістикою. Тоді ж аналітики DeepState зауважили, що на даному відтинку були випадки “дружнього вогню” через проблеми з управлінням та відступом одного з підрозділів.

Нагадуємо, 28 листопада воєнна кореспондентка написала на Facebook, що ЗС РФ вже начебто дістались до околиць Гуляйполя.

Чому ми не можемо розпрощатися з таблицями?

Справа не в тому, що Excel — поганий інструмент. Навпаки, він чудово виконує свої функції. Але це лише базовий інструмент: ним можна ефективно виконати просте завдання, але спроби використати його не за призначенням призводять до помилок і ризиків. 

1. Хибне відчуття свободи. Excel створює відчуття повної автономії: кожен керівник може працювати у власному форматі, обходячи стандартизовані процедури. ERP-система, навпаки, вимагає дотримання правил — заповнення обов’язкових полів, проходження етапів погодження — що часто сприймається як зайва бюрократія. У результаті в компанії формується безліч паралельних «локальних систем», які між собою не синхронізуються.
2. Плутанина між контролем і відчуттям контролю. Робота з таблицею створює ілюзію повного володіння ситуацією: дані можна сортувати, змінювати, форматувати. Але це лише моментальний знімок, зроблений певний час тому. Фактичний стан справ уже може бути іншим — наприклад, товар на складі закінчився, але інформація ще не оновлена у «фінальній» версії файлу.
3. Неправильні стимули всередині компанії. Часто «героями» стають співробітники, які залишаються допізна, щоб звести фінальний звіт, знаходять формульні помилки чи виконують ручне злиття даних. Утім, це не ознака професіоналізму, а симптом системної неефективності. У зрілих компаніях потреби в таких «пожежниках» немає, оскільки процеси працюють автоматизовано, прозоро та без надмірного ручного втручання. 

Ілюзія автоматизації: коли технології створюють більше шуму, ніж користі

Поширений приклад: компанія формально «автоматизувала» продажі — замовлення з сайту надходять на електронну пошту. Далі менеджер друкує їх і передає на склад; складський працівник шукає товар і виписує накладну вручну; після цього інформацію окремо вносять у 1С, а частину — додатково в Excel.

Такий підхід не є автоматизацією. Це — цифровий хаос: комбінація фрагментованих інструментів, які створюють більше навантаження, ніж користі. Це ситуація, коли до застарілої моделі роботи «прикручують» окремі технологічні елементи, але логіка процесів залишається незмінною.

Найбільший ризик полягає в тому, що бізнес починає вважати себе сучасним. Насправді ж він лише прискорює роботу старих, неефективних механізмів.

Ознаки того, що цифрова трансформація зупинилася на півдорозі 

На запитання клієнта «Чи є в наявності?» неможливо відповісти без дзвінка на склад.

• Для підготовки квартального звіту компанію фактично доводиться «закривати» на два дні, залишаючи працювати лише бухгалтерію.
• Після відпустки помічника ніхто не може знайти файл з актуальними цінами.
• У команді регулярно звучить: «Так, у системі є, але в моїй таблиці дані точніші». 

Якщо хоча б один пункт здається знайомим — система не виконує своїх функцій, навіть якщо формально всі нею користуються.

Як вибудувати культуру роботи з даними 

Перше й ключове — змінити сам підхід. Неможливо просто впровадити нове програмне забезпечення й вимагати від команди «просто користуватися». Потрібно працювати з культурою.

Ефективна модель змін зазвичай включає такі кроки:

1. Показати «больові точки». Важливо відкрито пояснювати наслідки хаотичної роботи з даними: наприклад, що інформація, розкидана по десятках файлів, призводить до втрати клієнтів чи затримок у процесах. Коли команда бачить реальні наслідки, з’являється мотивація діяти.
2. Показати особисту вигоду. Зміна звичок відбувається лише тоді, коли люди розуміють, що в результаті їм стане легше. Потрібно підкреслювати, що автоматизація — це не про контроль, а про зменшення ручної роботи, кількості перевірок, паперів і дзвінків.
3. Навчати та підтримувати. Персонал не можна залишати сам на сам із новою системою. Важливо забезпечити супровід, консультації та прості перші кроки. Коли люди відчувають підтримку, опір змінам суттєво зменшується.
4. Відмовитися від Excel-звітів на рівні керівництва. Це зазвичай найскладніший етап. Керівник має послідовно вимагати дані саме з системи, а не з таблиць. Фраза «Покажіть це, будь ласка, у системі» поступово формує нову норму — систему як єдине джерело правди. 

Три ключові дії для ефективної Data-дисципліни 

Фіксація даних у момент їх появи. Звичка записати на аркуші й перенести в систему пізніше руйнує будь-яку автоматизацію. Дані мають вводитися там і тоді, де вони виникають: сканування штрих-коду на місці, виставлення рахунку зі смартфона, відмітка виконаного завдання в застосунку.

1. Довіра системі. Якщо система не дозволяє відвантажити більше, ніж є на складі, — це не обмеження, а запобіжник. Вона примушує працювати з фактичними даними, а не з уявними залишками чи ручними коригуваннями.
2. Підвищення залученості. Елементи гри працюють: швидкість і точність обробки замовлень, мінімальна кількість помилок під час сканування, внутрішні рейтинги й невеликі заохочення — усе це формує нову дисципліну. 

Отже, Excel — це не ворог, а тимчасова опора, яка є корисною в окремих випадках, але не здатна забезпечити масштабування процесів.

Перехід на повноцінну систему — це не ще одна програма, а зміна способу роботи: більше дисципліни, певний дискомфорт на старті, але і єдиний шлях до швидшого зростання.

Тож якщо маєте задачу зупинити хаотичність процесів, почніть із малого, адже завтра ваш ключовий «Excel-фахівець» може піти, і разом із ним зникне єдина точка, що тримає увесь крихкий порядок.  

Цифрові інструменти проти хаосу: огляд сучасних цифрових альтернатив 

ERP (Enterprise Resource Planning) є класом інформаційних систем, призначених для комплексного управління ресурсами підприємства, що об’єднує в єдиній цифровій платформі ключові бізнес-процеси — фінанси, закупівлі, продажі, складський облік, виробництво, логістику та взаємодію з контрагентами. Система забезпечує централізоване збирання, зберігання та обробку даних, що дозволяє отримувати інформацію в реальному часі та координувати роботу всіх підрозділів компанії.

Окрім ERP існує цілий спектр цифрових рішень, які можуть частково або повністю замінити роботу в Excel. Це, зокрема, CRM-системи для управління продажами й взаєминами з клієнтами, WMS-рішення для контролю складських операцій і логістики, BI-платформи для аналітики та автоматичної звітності. Компанії також часто будують гібридні екосистеми, поєднуючи CRM, WMS, BI або окремі модулі та розширення, чи розробляють закриті корпоративні рішення, повністю адаптовані під власні процеси.

Такі інструменти можуть значно зменшити ручні дії, підвищити прозорість та допомогти ухвалювати рішення на основі даних. Однак лише небагато з них дають комплексне охоплення операцій, як система планування ресурсів. 

Типові ERP-рішення включають модулі для планування, обліку, аналізу та контролю операцій. Вони зменшують кількість ручних дій, синхронізують дані між відділами й допомагають ухвалювати управлінські рішення на основі актуальної аналітики. Застосовуються у компаніях різного масштабу — від малого бізнесу до великих корпорацій.

Система планування ресурсів дає бізнесу одну ключову річ — контроль і прозорість у режимі реального часу. Вона автоматично рахує собівартість і прибуток, показує залишки, рух грошей та статуси замовлень без десятків файлів і дзвінків. Вона забирає ручну роботу, зменшує кількість помилок і допомагає ухвалювати точніші рішення. ERP легко інтегрується з CRM, доставками та фінансовими сервісами, а дані зберігаються безпечно на захищених серверах. Це SaaS-рішення, яке не потребує власних програмістів і працює стабільно завдяки автоматичним оновленням. У підсумку бізнес отримує масштабовані процеси, менше хаосу й можливість зростати швидше. 

Довідково. Дмитро Обухов. CEO та співзасновник Bimp, засновник Obukhov Strategy. Має понад 18 років досвіду у сфері технологій. Починав із розробки та впровадження систем обліку. Закінчив Одеську національну академію зв’язку у 2009 році, отримавши ступінь магістра. Додатково пройшов навчання з Java у IT-Center та з управління проєктами в Business Pro.

Протягом понад десяти років займав управлінські посади в ІТ-компаніях. У 2018 році заснував Trend Consulting, де обіймав посаду CEO.

У 2020 році став співзасновником і CEO стартапу Bimp, який спеціалізується на розробці ERP-систем і рішеннях для автоматизації ланцюгів постачання. Компанія створює комплексні ІТ-продукти для B2B-сегмента.

У 2025 році він заснував консалтингову компанію Obukhov Strategy, що допомагає B2B SaaS і IT-сервісним компаніям розробляти Go-to-Market стратегії та формувати ціннісні пропозиції (Value Proposition).

Фотографія, зроблена астронавтом у 2023 році, закарбувала три темні пагорби, також відомі як столові гори, що підносяться над частиною пустелі Сахара на півдні Мавританії. Ці утворення, як вважають, є залишками єдиної формації палеозою і сприяли утворенню низки дивовижних піщаних дюн, пише Live Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами дослідників, три стародавні чорні столові гори, розташовані поруч із пустелею Сахара, іменовані темними структурами, ймовірно, сприяли утворенню навколо них низки рідкісних піщаних дюн. Ба більше, структури, як вважається, створили дивовижну “зону, вільну від дюн”.

Відомо, що темні структури з плоскими вершинами розташовані приблизно за 13 кілометрів на північний захід від міста Геру на півдні Мавританії, де мешкає близько 22 000 осіб. Столові гори складені з піщаника і круто підносяться над навколишніми рівнинами, досягаючи висоти від 300 до 400 метрів над землею. Найбільша з трьох столових гір має ширину близько 9,5 кілометра в найширшій точці, а четверта столова гора розташована на північ від трьох, а тому перебуває трохи за межами знімка, зробленого астронавтом.

Темний колір пагорбів зумовлений “кам’яним лаком” — чорним шаром на основі глини, багатим на оксиди марганцю та заліза, який, за словами вчених, утворюється на оголених і сухих скелях протягом тисяч років. Також вважається, що це покриття, ймовірно, частково закріпилося мікроорганізмами й складається з безлічі мікронних шарів.

Ліворуч на фото, на захід від столових гір, розташована безплідна кам’яниста рівнина з дивовижною відсутністю піщаних дюн. Однак на схід від пологих пагорбів можна помітити кілька доволі великих дюн, що ніби відтікають від чорних скель.

За словами вчених, на знімку видно два основні типи піщаних дюн:

• рідкісні “скелелазні дюни” — більші, схожі на гряди, купи піску, що накопичилися вздовж східних схилів столових гір;
• “барханні дюни” — зустрічаються частіше й утворюють смугастий “хвіст” столових гір.

Цікаво, що піщані дюни утворюються лише на східному боці столових гір, оскільки вітер дме переважно звідти, переносячи пісок, який потім осідає на пологих схилах, що оточують чорні скелі.

Пісок не скупчується на захід від столових гір через явище, відоме як “вітровий розмив”. Воно виникає через надшвидкі вихори, що виникають у вітрі, який стискається між столовими горами та здуває пісок із плоских пагорбів.

Ще один знімок, зроблений астронавтом у 2014 році, демонструє цей дивний ефект на більшій площі. На знімку видно оксамитові дюни, що простягаються набагато далі від столових гір, а також ще одну більшу столову гору, розташовану на схід.

Вважають, що всі столові гори утворилися в період між 541 мільйоном і 251,9 мільйона років тому і були частиною єдиної масивної гірської формації, яку відтоді зруйнували тисячоліттями водної та вітрової ерозії.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені знайшли наскельні малюнки віком 4 тисячі років.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з’ясували, як Сахара перетворилася з райського куточка на пустелю.