Події
Помер український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович
На 79 році пішов із життя український кінорежисер, сценарист, актор та педагог Вʼячеслав Криштофович.
Як передає Укрінформ, про це Національна спілка кінематографістів України повідомляє у Фейсбуці.
«Сумна звістка огорнула нас невимовним жалем. Перестало битися серце Вʼячеслава Сигизмундовича Криштофовича – людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Спілці кінематографістів, його фільми – «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» – давно стали частиною української кінематографічної пам’яті.
У спілці підкреслили, що Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, – все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.
«Свого часу Вʼячек, як його називали друзі, з’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Але, напевно, найбільше він любив навчати тих, хто тільки приходив у професію. Він завжди зустрічав їх з надією та вірою і студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», – наголосили у спілці.
Далі про Вʼячеслава Криштофовича – кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні, додали у спілці кінематографістів.
В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення. Академік НАМ України (2017). Лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Події
В Одесі пройде виставка цифрового мистецтва «Шевченко як Open Source опору/спротиву»
На Одеській кіностудії 28 березня відкриється виставка цифрового мистецтва “Шевченко як Open Source опору/спротиву”, яка поєднає цифрову галерею, імерсивне відеошоу та доповнену реальність.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Одеська кіностудія.
“Це не класична музейна експозиція. Це поєднання цифрової галереї, імерсивного відеошоу та доповненої реальності (AR)”, – ідеться в анонсі.
Сучасні художники переосмислюють Тараса Шевченка мовою технологій – через теми опору, спротиву та боротьби за ідентичність.
У просторі виставки будуть представлені панорамна галерея цифрових робіт сучасних художників; імерсивне відеошоу, створене спеціально для події; доповнена реальність (AR), через яку можна досліджувати роботи; карта глядача для самостійної навігації експозицією.
Окрема частина події – архівні кінопокази фільмів про Шевченка, створених українськими режисерами протягом останніх 100 років.
Щодня о 17:30 відбуватимуться покази фільму та обговорення.
Програма показів:
28.03 – Тарас Шевченко (1926)
30.03 – Коліївщина (1933)
31.03 – Тарас Шевченко (1951)
01.04 – Прометей (1936)
02.04 – Сон (1964)
03.04 – Тарас. Повернення (2019)
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі провели шевченківське театральне дійство до дня народження Кобзаря.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Мукачеві виявили залишки палацу Телегді XVI століття
У Мукачеві, ймовірно, виявили залишки середньовічного палацу Телегді, розташовані у мікрорайоні Підгоряно, яким вони володіли на межі XV-XVI століть. Наразі на цьому місці – підвали солодовні найстарішої у країні пивоварні.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив ініціатор пошуку палацу Телегді в Мукачеві, громадський діяч, підприємець Віктор Стинич.
“Мури, які ми разом із істориком Йосипом Кобалем вважаємо лишками палацу угорського шляхтича Міхая Телегді, вдалося виявити та сфотографувати щойно у березні. Наразі це – територія найстарішого в Україні пивзаводу, ці мури зараз є підвалами однієї із солодовень. Вони мають товщину понад 1,5 метра також склепіння, а кути роблені з тесаного каміння. Довжина будівлі близько 40 метрів”, – зазначив Стинич.

Він додав, що у пошуках орієнтувалися по старих картах та монографіях.
“Фактично на сьогодні є описи цієї будівлі у монографіях та позначення на старих картах, які збігаються із розташуванням цих підвалів. Територія сучасного пивзаводу належала Міхаю Телегді ще в 1575 році. В заповіті від 1593 року він заповідає це майно своїм дітям, а в 1597 офіційно “прописується” в Podhering castely. Опис 1596 року каже, що перша будівля мала склепінчастий підвал та деревʼяний другий поверх, також згадують сходи та бокову галерею з деревʼяними стовпами – торнац. Охорону забезпечували три вежі і стіна-паланок”, – розповідає Стинич.
Також він зазначає, що в монографіях про Сент-Міклош, зокрема в джерелах 1673 і 1712 років, інформація значною мірою повторюється: описується склепінчастий підвал на дві палати, кімната управителя та відкритий дерев’яний ґанок.
Наразі ці підвали не мають охоронного статусу, хоча на території заводу є табличка, яка вказує на те, що це пам’ятка архітектури 1728 року.
“Цю територію ніхто ніколи не досліджував, по-перше, це завжди була приватна територія, тут і зараз діє пивзавод, де виготовляють солод для українських та європейських пивзаводів, також тут печуть хліб та роблять ковбаси – тобто, є виробництво. По-друге, це тема для вузьких спеціалістів: істориків, дослідників, як Йосип Кобаль, які широко нею ніколи не цікавилися”, – додав Стинич.
Наразі команда ентузіастів домовляється зі спеціалістами та іншими науковцями про дослідження цих мурів та підтвердження знахідки.
“Що це дає Мукачеву? Це зміна історії міста – ми знайшли третю найстарішу будівлю в Мукачеві, після замку Паланок та каплиці св. Йосипа. Цей палац Телегді на 70 років старший за знаменитий Білий палац Ракоці, що в центрі Мукачева“, – зазначив Стинич.
За його словами, власники цих підвалів розуміють необхідність доступу до пам’ятки. Наразі тривають роботи з розчищення, а також планується продовження досліджень.
Як повідомлялося, граф Міхай Телегді – це угорський шляхтич, який на межі XVI-XVII біля сотні років володів сучасними Підгорянами (мікрорайон Мукачева) та Чинадієвом. У Підгорянах у нього був палац, також рід Телегді певний час володів замком Сент-Міклош.
У Мукачеві діє пивзавод (Підгорянська пивоварня), який вважається найстарішим промисловим пивним підприємством України, заснованим трансильванським князем Ференцем II Ракоці 1 березня 1701 року. Завод, відомий також як «Пивоварня Графа Фон Шенборна», має понад 320-річну історію та розташований у Мукачеві.
Фото Віктора Стинича
Події
УІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль
Український інститут національної пам’яті готовий взяти участь в оцифруванні фондів української бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто, яку перевезли в Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Мандрівка української бібліотеки з Торонто в Тернопіль».
Як зазначається, історія бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто сягає близько 90 років. Вона сформувалася завдяки поколінням емігрантів, які видавали книги й періодику українською, й налічувала близько 20 тис. книг і періодики. У 2020 році, коли почалася пандемія СOVID-19, бібліотека зачинилася. Наприкінці 2025 року колекцію книг перевезли у Тернопіль.
«Цінність цієї літератури полягає в тому, що її надрукували українські політичні та робітничі емігранти. Ці книги – величезний ковток зі свободи, яка існувала поза тоталітарним суспільством, поза тоталітарною владою, яка панувала в Україні», – зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Він додав, що Інститут національної пам’яті готовий долучитися до процесу цифровізації цих книжок та їх викладення в електронному вигляді в мережу, щоб забезпечити доступ до них для читачів і дослідників як в Україні, так і за її межами.
Директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини зазначив, що, за попередніми підрахунками, щоб опрацювати і впорядкувати передані з Канади фонди силами музейних працівників, потрібно близько п’яти років. У закладі вже почали над цим працювати.
Як повідомляв Укрінформ, тернопільський музей презентував унікальні книги та бібліотечні матеріали від українців з Торонто.
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого лейтенанта поліції Василя Паньківа
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога
-
Відбудова1 тиждень agoУ Канаді в листопаді відбудеться п’ята бізнес-конференція із відбудови України
-
Політика1 тиждень agoУкраїна продовжує підготовку зустрічі у тристоронньому форматі
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїна має талант не вирок — українка, яку зганьбили на шоу, підкорила Америку
