Політика
Росія готується до тривалої війни, а не миру
Очільник Кремля Володимир Путін відкрито демонструє імперські амбіції та здійснює підготовку до тривалої війни проти України і подальшої ескалації на європейському континенті, про що також свідчать його останні укази.
Про це йдеться у заяві делегації України при ОБСЄ, виголошеній на пленарному засіданні Форуму з безпекового співробітництва у Відні, передає кореспондент Укрінформу.
“Попри послідовні зусилля України, Сполучених Штатів, Європейського Союзу та європейських держав знайти шляхи до справедливого миру, Росія обрала інший шлях: шлях щоденного терору проти цивільного населення України, шлях систематичних воєнних злочинів, шлях викрадення українських дітей і спроб стерти українську ідентичність. Російські повітряні удари по мирних українських містах є постійним елементом її стратегії”, – йдеться у заяві.
Було вказано на те, що лише з 1 по 7 грудня Росія запустила по Україні понад 1600 ударних дронів, близько 1200 керованих авіабомб і майже 70 ракет різних типів.
“Протягом цього року Путін відкрито демонструє свої імперські амбіції та підготовку до подальшої ескалації на європейському континенті. Він прагне продемонструвати повне домінування та просуває тезу про нібито слабкість Європи. Ми всі бачили нові укази, які запроваджують цілорічний призов, що замінює традиційні весняні та осінні кампанії. Нещодавно Путін підписав черговий указ про мобілізацію резервістів. Усі ці кроки мають одну мету: забезпечити постійний приплив людських ресурсів для його війни проти України та підготуватися до можливої ескалації поза межами України”, – зазначається у заяві.
Як підкреслили в українській делегації, це – “не дії держави, що шукає миру”: “Це – дії режиму, який готується до тривалої війни. Тож питання не риторичне, воно цілком конкретне: Що ще має зробити Путін, аби всі нарешті визнали, що він не має наміру зупинятися і що він із відвертою зневагою ставиться до всіх мирних зусиль цивілізованих держав?”.
На цьому тлі було наголошено на відданості України миру – “але мир має бути справедливим і стійким”.
“Це вимагає надійних і довготривалих гарантій безпеки. Російські обіцянки та “запевнення” нічого не варті. Це держава, що порушила практично кожну ключову угоду з безпеки, яку підписала – від Статуту ООН до основних інструментів контролю над озброєннями та заходів зміцнення довіри. Тому народ України продовжуватиме боротися за свій суверенітет і територіальну цілісність. І ми знову закликаємо цивілізований світ підтримувати нас у цій боротьбі та чинити реальний тиск на Росію – політичний, економічний, дипломатичний і практичний”, – заявили в українській делегації.
Як повідомляв Укрінформ, раніше очільник Кремля Володимир Путін підписав закон про запровадження в країні цілорічного призову до армії.
В Інституті вивчення війни (ISW) також заявили, що Кремль продовжує створювати умови для відправки резервістів на війну проти України.
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.
Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.
Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.
У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.
Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.
«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.
Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Одеса4 дні ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Події1 тиждень agoУ бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових