Connect with us

Суспільство

Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси

Published

on


Одним з найстаріших одеських парків є Дюківський (відомий також, як Дюківський сад), розташований вздовж вулиці Балківської на схилі Водяної балки. Парк має цікавий ландшафт і біорізноманіття: на деревах уважні спостерігачі можуть часом побачити білок, у ставках – качок та чайок. Словом, природа тут надихає. Серед відвідувачів навіть є любителі спортивної рибалки у місцевому ставку. Однак, на жаль, похвалитися сучасними інфраструктурними благами та збереженими історичними будівлями Дюківський сад не може. Екскурсію парком журналістці «Південь сьогодні» провів одесит Володимир, який живе поблизу і багато років спостерігає за занепадом території.

Передісторія

Парк був закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (в честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад. За легендою, у саду знаходилося джерело, з якого 13 вересня 1789 року напився води загін де Рібаса на шляху на штурм Хаджибея.

У виданні «Південна думка» (рос. Южная мысль) від 17 вересня 1911 року відзначається: «Ви, звичайно, знаєте величезну, занедбану, всіяну брудними канавами та сміттям, місцевість, яка називається Дюковським садом. Вмирають пам’ятники, гинуть образи минулого, а наші муніципали, замість того, щоб зберегти їх, дають їм гинути дощенту».

Після війни, у 1949 році, парк був реконструйований. У 1950-х роках в парку проводилися обласні сільськогосподарські виставки. Власне, для цих виставок й були збудовані павільйони. У радянський період на території Дюківського парку також був каток та спортивний басейн, про що досі нагадують занедбані споруди.

У 1972 році рішенням виконавчого комітету Одеської облради йому було присвоєно статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва обласного значення. Площа парку становить 26,6 гектара. Спочатку на території Дюківського саду росло понад 60 видів деревно-чагарникових порід (акація біла, софора японська, платан західний, туя західна, самшит, троянди та ін.). Всього: 15645 листяних і 126 хвойних дерев, 7600 вільно зростаючих чагарників і 5920 погонних метрів живоплоту. Наразі актуальної інформації про кількість рослинності на території парку немає.

З 2010 року (до 2025 року) Дюківський парк був переданий у довгострокову оренду ТОВ «Центр» Катюша». Кілька років тому видання «Думська» спілкувалося з орендарями, які розповідали про свої масштабні плани щодо реконструкції парку, будівництва готелю і торгово-розважального центру посеред зеленої зони. Однак за всі ці роки вдалося тільки перездавати частини парку в суборенду та зрідка чистити ставок.

Крім того, про занедбаний стан парку, що перебуває в оренді, неодноразово писали в Одеській міськраді, де зверталися до підприємства з вимогами благоустрою. Наприклад, у 2020 році в Одеській мерії писали про вручення орендарям приписів, згідно з якими вимагались: очистка ставків, встановлення кришок люків, прибирання аварійних дерев тощо. Дещо згодом у міськраді наголосили й на необхідності здійснення орендарями відновлення асфальтного покриття, поліпшення ситуації з освітленням, встановлення лавок, урн тощо. Було підкреслено: «Парк все же залишається у вкрай занедбаному стані». Рік потому у міськраді відзвітувались за відновлене у парку освітлення працівниками КП «Одесміськсвітло» й зазначили, що частково вищезгадані вимоги були виконані. Зокрема, на деяких алеях було викладено плитку.

«Здебільшого ж Дюківський парк є музеєм руйнування і занепаду під відкритим небом. Більшість будівель або обвалилися, або ледве-ледве тримаються, і їхні фасади пошматовані не тільки тріщинами, а й потьмянілими графіті», – так у 2021 році про Дюківський парк написали в «odesa.name».

У 2024 році Одеська мерія подала позов до суду проти ТОВ «Центр» Катюша», щоб розірвати договір оренди та стягнути з відповідача понад вісім мільйонів гривень заборгованості орендної плати з 2022 року. Зокрема у міськраді заявляли, що хочуть отримати земельну ділянку «у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому «Центр «Катюша» одержало її в оренду».

У поточному 2025 році парк, згідно з рішенням суду, повернувся на баланс міста. Як зазначали у «Думській», на той момент підприємство вже являло собою «пустишку» – представники «Катюші» навіть не ходили на засідання суду.

У мерії журналістам розповіли, що комісія з екології дала добро на розробку проєкту утримання та реконструкції зеленої зони. Його мають затвердити на сесії міськради, після чого депутати мають виділити кошти на відродження парку. Станеться це, як припустили у «Думській», вже 2026 року.

В якому стані парк зараз

Гуляючи алеями парку ми побачили, що територія тут доглядається: трава покошена, сміття на відкритих ділянках жодного разу ми не помітили, ставки візуально також не виглядають засміченими. Однак перше, що спадає на думку, коли потрапляєш у парк зі входу на перехресті вулиць Розкидайлівська та Балківська – це тротуар. Дійсно, на території парку є ділянки, встелені плиткою, і, зі слів одесита Володимира – з’явилася вона саме протягом останніх років. Однак велика частина покриття на алеях залишається зруйнованою, що одразу наштовхує на думку: а чи може бути такий простір безбар’єрним? Щоб довго не пояснювати, пропонуємо переглянути фото нижче.

Сталася така ситуація не просто під впливом часу. Річ у тім, що як вже зазначалося вище, на цій території є підземні джерела. Власне, на місці самої вулиці Балківській кілька століть тому була річка, про що зокрема розповідав «Суспільному» дослідник підземної Одеси Роман Маузер. Так от останні роки ці джерела пробиваються на поверхню, й зокрема на території Дюківського парку. Вода стікає схилом до низу, через що такі ділянки алеї вкриті болотом, і, ймовірно, з часом через це явище покриття і руйнується.

Зокрема ми можемо побачити, як вимило кам’яні перегородки довкола ставка – саме у тому місці, де найактивніше стікає вода, яка просочується на поверхню з-під землі.

Можна зробити висновок, що облаштування гідроспоруд, зливової каналізації – стає необхідним на цих ділянках вже найближчим часом.

Якщо ж казати про благоустрій парку загалом, то важко не помітити велику кількість занедбаних споруд. Серед них ті, що мають цікаву архітектуру, й у результаті реконструкції могли б стати справжньою прикрасою парку. А є й ті, які було б доречно демонтувати. Зі слів Володимира, усі ці будівлі перебувають у такому стані вже не перше десятиріччя. Ймовірно, змінюється на них тільки кількість графіті.

Як неодноразово підкреслювали у самій Одеській мерії, Дюківський парк є важливим місцем для жителів районів Молдованки та Слобідки. Враховуючи виклики війни, розуміємо, що масштабна реконструкція парку може бути не найдоречнішим навантаженням на міський бюджет. Однак такі питання як стан покриття тротуарів – що так важливо для безбар’єрності простору, а також питання необхідності гідроспоруд, які скоріш за все постануть гостріше у майбутньому – мають наштовхувати на початок зрушень вже найближчим часом.

А що ви думаєте про такий стан одного з найстаріших парків обласного центру?

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 14 листопада 2025р.
, Дюківський парк



Джерело

Суспільство

Українців найбільше хвилюють корупція і масовані удари росіян

Published

on


Найбільше українців хвилюють корупція у владі (50% опитаних) і масовані ракетно-дронові удари РФ (40%).

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 12-21 вересня 2026 року.  

Як зазначають соціологи, під час опитування респондентам ставили запитання: «Що Вас хвилює найбільше на цей час?». Їм зачитувати дванадцять варіантів, з яких можна було обрати до трьох відповідей.

«Найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%). Інші проблеми називали рідше», – йдеться у пресрелізі КМІС.

Окремо соціологи підкреслили, що загалом 53% опитаних обрали або «масовані ракетно-дронові удари», або «ситуацію на фронті» (або і те, і те) – тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції.

«Водночас загалом 64% обрали або “корупцію у владі”, або “некомпетентність влади”. Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою (через корупцію та/або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше», – заявили у КМІС.

При цьому, за даними опитування, переважна більшість респондентів – 72% – вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс. Відзначають його зменшення 6% опитаних. Решта або вважають, що він не змінився, або не змогли відповісти.

Респондентам також ставили запитання, чи несе Президент Володимир Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Соціологи уточнили, що «відповідальність» у свідомості громадян не є тотожною «особистій причетності»: «Наразі це більшою мірою сприймається як політична відповідальність, а не особисте звинувачення в причетності до корупційних дій».

За даними КМІС, більшість українців – 72% – стверджують, що Президент Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Не вважають, що він несе відповідальність, 25% опитаних.

Як зауважив у своєму коментарі до результатів опитування виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький, у квітні 2026 року КМІС ставив запитання, що є більшою загрозою для країни – російське вторгнення чи корупція у владі. «Тоді 54% обрали корупцію і 39% – вторгнення. При цьому раніше цього року ми ставили запитання у відкритій формі, що є найбільшим викликом для України. У такому випадку, без підказок (і зачитування списків) 65% назвали війну і дотичні виклики, а корупцію – 29%. Тобто коли люди не чують варіанти відповідей, де ми “нагадуємо” про корупцію, то спонтанно більше людей висловлюють переживання через війну», – уточнив соціолог.

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення ГО «Форум» були додані запитання про те, що зараз хвилює українців та сприйняття проблеми корупції. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1002 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролює влада України, а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Читайте також: Зеленському довіряють 54% українців – КМІС

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% – для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Водночас у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Міст у Криму та радари: “Примари” ГУР нанесли нові удари

Published

on



Оператори спецпідрозділу ГУР МО України “Примари” продовжують уражати військові об’єкти російських окупантів на тимчасово окупованих територіях України. Серед цілей — залізничний міст, радари, засоби зв’язку, літак та швидкісні катери.

Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

За даними ГУР, оператори “Примар” уразили залізничний міст через Північнокримський канал, дев’ять веж зв’язку, засобів РЕБ, РЕР, БРЛС та MESH-ретрансляторів.

Також розвідка заявила про ураження радіолокаційної станції “Небо-У”, командного пункту РЛС П-18 “Терек” та двох РЛС “Каста-2Е”.

Крім того, під час бойової роботи знищено навчально-бойовий реактивний літак Л-39 “Альбатрос”, швидкісний штурмовий катер БК-10, швидкісний транспортно-десантний катер БК-16 та швидкісний патрульний катер “Мангуст”.

У ГУР зазначили, що ураження таких об’єктів має позбавляти російські війська можливостей вести радіолокаційне спостереження, передавати дані, переміщувати ресурси та діяти на морі.

Результати роботи спецпідрозділу “Примари” показали у відео.

Нещодавно, за даними Генштабу, на аеродромі “Саки” українські сили уразили наземну станцію управління БпЛА “Оріон“. Окрім того, там же був уражений літак Су-24.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дружині загиблого військового з Дмитрівки Миколи Скіби вручили посмертну нагороду чоловіка

Published

on


У Визирській громаді дружині загиблого військовослужбовця Миколи Скіби вручили державну нагороду чоловіка, присуджену посмертно.

Про це повідомляється на сайті Визирської сільради.

Мешканець села Дмитрівка Микола Скіба народився 10 серпня 1974 року. Воїн став на захист України та загинув 19 грудня 2022 року під час артилерійського обстрілу на Херсонщині, виконуючи бойовий обов’язок.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Миколу Скібу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Державну відзнаку передали його дружині.

Визирська громада висловлює щирі співчуття родині полеглого воїна та вклоняється у глибокій шані перед подвигом Захисника. Світла пам’ять Герою.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.