Політика
ЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
Євросоюз направить 1 млн євро на створення Міжнародної комісії з претензій України щодо відшкодування збитків, завданих у ході військової агресії Росії.
Про це на дипломатичній конференції з питань прийняття Конвенції про створення Міжнародної комісії з претензій України в Гаазі заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Служби зовнішніх дій ЄС.
«Сьогодні я з гордістю оголошую про виділення 1 мільйона євро від ЄС на підтримку створення Комісії з претензій», – заявила Каллас.
Вона підкреслила, що, оскільки Росія відмовляється припинити війну, кількість заяв про компенсацію продовжуватиме зростати.
«Ми приймаємо дуже важливі рішення щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за воєнні збитки, завдані нею Україні. Робота, яку виконала Рада Європи для створення Комісії з претензій України, є життєво важливою та може змінити ситуацію», – вважає Каллас.
Висока представниця нагадала, що за майже чотири роки з початку повномасштабного вторгнення понад 200 тис. будівель в Україні було зруйновано або пошкоджено, а близько 2,5 мільйона будинків та квартир більше не придатні для проживання.
«І це лише одна з категорій реєстру. Комісія з претензій тепер має завдання визначити, які збитки у зв’язку з цими руйнуваннями, не в абстрактних цифрах, а в реальних втратах, понесли реальні люди», – підкреслила Каллас.
Вона навела історичні приклади функціонування подібних комісій, а саме щодо вторгнення Іраку в Кувейт та комісію з майнових претензій у Боснії та Герцеговині.
«Кожен приклад містить один і той самий важкий урок: правосуддя – це процес, який потребує часу», – заявила Каллас, визнаючи, що Росія ніколи добровільно не відшкодує збитки.
У цьому зв’язку вона закликала до якомога ширшої міжнародної підтримки процесу.
«Ми щодня бачимо, що Росія майже виключно завдає ударів по цивільних цілях. Вона вирішує завдати ударів там, де може завдати максимальної шкоди цивільному населенню», – заявила Каллас, наголосивши, що це є порушенням міжнародного гуманітарного права.
«Терористичною тактикою Росії є безжальне заморожування міст, руйнування будинків, ламання волі людей, яких вона прагне знищити. Але вона зазнала невдачі, і нам потрібно переконатися, що це продовжуватиметься. Ми робимо це, посилюючи тиск на Росію та зміцнюючи оборону України», – заявила висока представниця ЄС, нагадавши, що протягом вихідних понад мільйон домогосподарств в Україні залишилися без електроенергії через російські удари по енергетичній інфраструктурі.
Каллас нагадала, що вчора ЄС запровадив нові санкції проти російських нафтотрейдерів та суден тіньового флоту, а паралельно триває робота над створенням правової бази для притягнення Росії до відповідальності, в тому числі за злочин агресії.
Вся ця робота чітко сигналізує потенційним агресорам: якщо ви розпочнете війну, вас притягнуть до відповідальності.
Як повідомлялося, лідери та високопоставлені політики з усієї Європи та з-за її меж 16 грудня зібралися на Всесвітньому форумі в Гаазі, щоб прийняти нову конвенцію про створення Міжнародної комісії з претензій України.
Глава уряду Нідерландів Дік Схооф вважає, що необхідно продовжувати ретельну підготовчу роботу щодо притягнення Росії до відповідальності за військову агресію після встановлення миру в Україні, адже настання такої відповідальності не є автоматичним процесом.
Міжнародна комісія стане другою частиною механізму компенсації за військову агресію Росії, спираючись на існуючий Реєстр збитків для України. Вона створюється в рамках Ради Європи та буде відкрита для інших країн.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру, який уже отримав понад 80 тис. заяв.
Фото: ОП
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
Україна сподівається на відкриття двох останніх кластерів у перемовинах про вступ у ЄС до кінця року на тлі виборів, які у 2027 році пройдуть у декількох країнах-членах ЄС.
Про це виданню Politico повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.
Україна розглядає зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня як ідеальну нагоду для відкриття решти переговорних розділів у межах процесу вступу до ЄС, сказав Ченцов.
«Добре було б завершити це питання ще цього року, оскільки надалі, з політичної точки зору, це стане надзвичайно складним завданням», — додав він, маючи на увазі майбутні вибори в країнах-членах ЄС.
Ченцов висловив занепокоєння щодо можливого «роз’єднання» процесу вступу України та Молдови. Це побоювання виникло на тлі ідеї Єврокомісії щодо «дорожніх карт» для країн-кандидатів, згідно з якими технічні переговори про вступ мають завершитися у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.
Дотепер заявки обох країн розглядалися як неформально пов’язані між собою.
За словами віцепрем’єра, «дорожні карти» Єврокомісії для країн-кандидатів — які мають бути офіційно представлені столицям держав-членів ЄС до кінця року — не повною мірою відображають прогрес Києва у здійсненні внутрішніх реформ, що є одним із ключових питань для Брюсселя.
Коментуючи встановлені Єврокомісією часові рамки, представник ЄС зазначив: «Ми не можемо підтвердити жодних конкретних термінів завершення технічних переговорів про вступ із Молдовою та Україною. Це залежатиме від темпів реформ, необхідних для вступу, які проводять країни-кандидати».
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна прагне до кінця цього року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу. Політичних перешкод для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС на сьогодні більше немає.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині