Відбудова
На проекти регіонального розвитку та відновлення цьогоріч спрямували понад ₴13 мільярдів
Протягом 2025 року на реалізацію близько 600 проєктів регіонального розвитку та відновлення були спрямовані понад ₴13 мільярдів бюджетних і донорських коштів.
Про це, підбиваючи підсумки реалізації регіональної політики у поточному році, повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«У 2025 році держава спрямувала понад ₴13 мільярдів на реалізацію майже 600 проєктів регіонального розвитку та відновлення, зокрема, за рахунок бюджетних програм і фінансових угод з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). До кінця року планується завершити понад 200 проєктів, які покращать соціальну, транспортну та критичну інфраструктуру в регіонах», – йдеться у повідомленні.
У співпраці з ЄІБ в Україні зараз реалізуються три масштабні програми: «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України», «Програма з відновлення України» та «Програма відновлення України III». Загалом залучено 640 млн євро на відбудову. У державному бюджеті на 2025 рік для цих програм були передбачені 7,5 млрд грн, затверджено до фінансування 333 проєкти.
Цьогоріч також було затверджено План заходів на 2025–2027 роки для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки. У ньому чітко прописані конкретні кроки для відновлення та розвитку країни в умовах війни. Наразі вже оновлено 22 регіональні стратегії, а 95% громад завершили або майже завершили розробку власних стратегій розвитку відповідно до державної. Також почали узгоджувати галузеві (секторальні) стратегії з державною. Крім того, оновили порядок розробки регіональних стратегій, щоб вони відповідали реформі управління публічними інвестиціями.
Вперше створено повний цикл формування проєктів і портфелів відповідно до стандартів політики згуртованості ЄС і сформовано Єдиний проєктний портфель (ЄПП) держави на 2026 рік, до якого включені 131 інвестиційний проєкт та 64 програми, які відповідають пріоритетним напрямам. Усі ці ініціативи претендують на фінансування з держбюджету та доступні для перегляду й аналізу в системі DREAM. До системи також внесено 761 середньостроковий план інвестицій громад та 21 план обласних військових адміністрацій. Понад 487 громад вже перейшли до етапу експертної оцінки та формування власних Єдиних проєктних портфелів (ЄПП).
“У 2026 році реформа перейде до етапу повної цифровізації всіх процесів. Головною зміною стане фінансова дисципліна: кошти місцевих бюджетів на капітальні видатки виділятимуться виключно за умови внесення проєктів до Єдиного проєктного портфеля відповідної громади. Це дозволить чітко визначити пріоритети розвитку для кожної громади, а також створити якісні портфелі проєктів, готових до інвестування”, – зазначив заступник міністра Олексій Рябикін.
Як повідомлялося, ще 11 проєктів для реалізації в межах фінансових угод з Європейським інвестиційним банком відібрані на засіданні експертної робочої групи.
Фото ілюстративне: pixabay
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою