Таку думку в новому випуску «Програми Ігоря Долгова» висловив експерт із питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.

За його словами, Росія послідовно здійснює кроки, спрямовані на ескалацію ситуації – як у своїх заявах, так і на практиці.

«Ми повинні констатувати, що Європа ніяк не реагує на всі ці гібридні прояви, на втручання у внутрішні справи, на дрони, які падають десь, на погрози – то ядерні, то просто без’ядерні, на акти саботажу і диверсії проти військово-оборонного комплексу. Не реагує Європа. Тобто стримування не працює», – сказав Мельник.

Він зазначив, що європейські держави побоюються подальшої ескалації та не готові переходити до жорсткіших заходів проти Росії.

«Коли це припиниться? Коли прийде в Європу розуміння, що на силу треба відповідати силою, інакше цей баланс ніколи не встановиться», – наголосив експерт.

Водночас Мельник припустив, що ситуація може змінитися після непередбачуваного інциденту із загибеллю громадян європейських країн. Такий сценарій він назвав «чорним лебедем». За його словами, Росія своїми діями постійно підвищує ймовірність такого розвитку подій.

«Українських жертв їм замало. Треба ще понести свої втрати, щоб зрозуміти, що це дійсно війна не проти України, а війна проти всіх», – сказав Мельник.

Водночас він підкреслив, що розширення війни та її перетворення на глобальний конфлікт не є бажаним сценарієм для України, оскільки наслідки такої ескалації неможливо спрогнозувати.

Окремо експерт звернув увагу на підготовку Росії до виборів та можливу нову мобілізацію. За його словами, партія «Єдина Росія» може стати інструментом консолідації російського суспільства навколо війни, а після виборів Кремль може вдатися до масштабнішого набору людей до армії.

«Путін не тільки своє політбюро поставить перед вибором: “Ви зі мною, ви за війну чи ні?” Він весь народ поставить у таку саму позицію», – зазначив Мельник.

Водночас він зауважив, що навіть мобілізація 300-500 тис. людей не гарантує автоматичного посилення спроможностей російської армії вести наземні операції на фронті.

На думку Мельника, кількість факторів невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації зростає. Україна, за його словами, має продовжувати захищати свою землю, зміцнювати внутрішню єдність та підтримувати солідарність із міжнародними партнерами.

Наприкінці розмови ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – наголосив на важливості єдності всередині країни та закликав українську владу чути сигнали суспільства й міжнародних партнерів. «Не вносити розкол, тому що розділена країна – це переможена країна», – підсумував Долгов.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони Андрій Коваленко попередив, що Росія розглядає можливість гібридних ударів по окремих країнах ЄС, зокрема країнах Балтії, щоб послабити європейську підтримку України та змусити суспільства тиснути на політиків.

Про це він сказав у відповідь на запитання hromadske, передає Укрінформ.

«Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає», – сказав він.

Буданов також підтвердив, що спілкувався з Мудрою після її звільнення, яке відбулося після оголошення їй підозри.

«По-перше, звільнення – це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не буде висновків остаточних. Суд зробить висновок, що вона винна, – це інше питання», – зазначив він.

Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас» за рахунок нелегальних коштів.

За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.

19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом вона заявила, що сама подала заяву про звільнення.

20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була спрямована, зокрема, на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.

У вівторок, 25 серпня, ВАКС обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави.

Минулого тижня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний у вигляді арешту з альтернативою внесення 30 млн грн застави.

Також, за даними Transparency International Ukraine, 21 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП та обрав посадовцю ОП Віктору Дубовику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 7 млн грн застави.

Фото: ОП

Про це очільник МЗС написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

Сибіга зазначив, що протягом ночі Росія завдала масованого удару по Україні, атакуючи порти, сховища зерна, енергетичну, промислову та іншу інфраструктуру балістичними й гіперзвуковими ракетами та бойовими безпілотниками.

«Це державний тероризм. Він не демонструє сили — він демонструє безпорадність. Путін не може і не зможе досягти нічого на полі бою. Натомість він робить ставку на тероризування наших міст, портів і критичної інфраструктури», – констатував Сибіга.

Він підкреслив, що атаки на зернову інфраструктуру, порти та морські маршрути особливо завдають шкоди не лише Україні, а й приблизно 400 мільйонам людей у всьому світі. У цьому контексті міністр наголосив, що 1 гектар українських сільськогосподарських угідь забезпечує продовольством 18 людей у світі.

«Ми закликаємо до негайних дій для подолання наслідків російських атак на експорт зерна з України: створення додаткових маршрутів, квот, забезпечення обладнанням для зберігання зерна та спільних зусиль для забезпечення свободи судноплавства нашими морськими маршрутами», – написав міністр.

Він також закликав до додаткових пакетів підтримки для зміцнення енергетичної стійкості України напередодні зими.

«Ми цінуємо кожен внесок: протиповітряну оборону, генерувальні потужності, обладнання, ресурси та імпорт енергоносіїв», – наголосив очільник МЗС.

Також Андрій Сибіга під час телефонних перемовин з мальтійським колегою Крісом Фірном закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства в Чорному морі.

Очільник МЗС поінформував, що сторони зосередилися на погіршенні безпекової ситуації в Чорному морі. Зокрема, вони обговорили необхідність гарантувати свободу судноплавства, захист українських портів і морського коридору, який залишається життєво важливим для українського аграрного експорту та глобальної продовольчої безпеки.

«Я закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства та посилення міжнародних зусиль у боротьбі з незаконною торгівлею Росії викраденим українським зерном», – зазначив Сибіга.

Він додав, що під час телефонних перемовин із міністром закордонних справ Мальти йшлося також про практичну підтримку енергетичної стійкості України напередодні зими, посилення санкцій проти Росії, зокрема зусиль із протидії її тіньовому флоту та мережам, які підтримують її воєнну машину.

«У цьому контексті Глобальний центр моніторингу морських санкцій, що базується у Валлетті, відіграє важливу роль у посиленні морського моніторингу, сприянні обміну інформацією та протидії обходу санкцій», – наголосив міністр.

Сибіга також запевнив, що Україна високо цінує солідарність Мальти та готова й надалі поглиблювати двосторонню співпрацю.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі та області внаслідок російської атаки пошкоджені інфраструктура, два навчальні заклади та багатоповерховий будинок.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних перемовин з мальтійським колегою Крісом Фірном закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства в Чорному морі.

Фото Укрінформу можна купити тут.