Про це під час спілкування з журналістами сказав заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У нас більш ніж в два рази зменшилася кількість чоловіків 25 + на різних рівнях освіти, тобто це вже не спосіб ухилення від мобілізації. Унормований запобіжниками, бар’єрами вступ на бакалаврат, магістратуру, аспірантуру, і сьогодні можемо сказати, що ми повертаємось до збалансованих показників (як були) до повномасштабного вторгнення”, – сказав Трофименко.

За його словами, досягти цього вдалося завдяки перевіркам закладів освіти, які здійснюються на основі даних з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

“Ми бачимо кількісні показники в ЄДЕБО, скільки навчається чоловіків віком від 25 років у тому чи іншому закладі. І коли показник перевищує здоровий глузд, то Державна служба якості освіти перевіряє такі заклади, і за підсумками такої перевірки відбувається відрахування і робота правоохоронних органів. Перевіряється факт навчання – є факти, коли такі студенти не вчаться”, – сказав Трофименко.

Він зауважив, що найбільше таких випадків фіксувалося на рівні фахової передвищої освіти.

За даними МОН, у заклади фахової передвищої освіти у 2024 році вступив 55 581 чоловік від 25 років ( у 2023 році – 5953, у 2022-му – 576), у 2025-му – 24 819.

На бакалаврат у 2024 році вступило 16 655 чоловіків віком 25+ (у 2023 році – 19 733, у 2022-му – 8 089), у 2025-му – 12 190.

На магістратуру у 2024 році вступило 26 164 чоловіки віком 25+ (у 2023-му – 837, у 2022-му – 313), у 2025 році – 9084.

В аспірантуру у 2024 році вступило 7017 чоловіків від 25 років (у 2023-му – 16 368, у 2022-му – 8321), у 2025-му – 2244.

Заступник міністра зазначив, що напрацьовується законопроєкт щодо врегулювання послідовності навчання, у тому числі в закладах профосвіти та фахової передвищої освіти.

“Тобто, якщо особа до 25 років вступає, то освіта послідовна і людина має право на відтермінування. Якщо вступає після 25 років або це друга, третя освіта, то права на відстрочку (від мобілізації – ред.) не має”, – сказав Трофименко.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки працює над законопроєктом по модернізації мережі закладів освіти.

Після масованої атаки на Одесу в ніч на 13 грудня місто знову занурилося в темряву. Тисячі одеситів залишилися без електропостачання, тепла, а в окремих районах — і без води. Ці умови вкотре змусили мешканців шукати точки опори просто в місті. Коли в оселях зникають світло, тепло та інтернет, звичні побутові речі — приготування їжі, зарядка телефону чи можливість зігрітися — перетворюються на справжній виклик.

У таких обставинах пункти незламності стають не лише місцями технічної допомоги, а й простором спільного виживання та підтримки. Нині в Одесі працює понад 400 таких пунктів. Журналісти Новини.LIVE відвідали кілька локацій, аби дізнатися, скільки часу потрібно для зарядки гаджетів і як одесити справляються з темрявою та холодом.

Реклама

Пункти незламності в Одесі 

У пунктах незламності тут люди діляться розетками, теплом, новинами й терпінням. Світлана мешкає у будинку, який знеструмлений уже кілька днів. Каже, вдома нині немає жодної можливості вести нормальний побут. Без електроенергії залишилися всі базові речі — від холодильника до плити. Тому люди змушені перебиватися найпростішим і планувати кожен день буквально по годинах.

“Тут так і проводимо все день телефон заряджаємо, а ось дома електроплита, холодильник, бойлер — все відключено, нічого не працює. Немає на чому приготувати їжу, тому перебиваємось чим можемо. Я вчора трохи взяла в “Таврії”, добре що там були, хлібчик і до нього — поки нормально, справляємось”, — розповідає мешканка знеструмленого будинку, Світлана.

Пункт незламності для неї став місцем щоденної рутини. Світлана приходить сюди насамперед, щоб зарядити телефон — єдиний засіб зв’язку з рідними та джерело новин. Каже, іноді доводиться приходити дуже рано, щоб зайняти місце біля розетки. 

“У мене тільки телефон, тому один раз на день приходжу заряджатися. Зараз він дуже повільно заряджається — години три, мабуть, точно треба. І сьогодні зранку прийшла, щоб першою зайняти місце, о пів на восьму. Але вже, не перша була”, — додає жінка.

Опалення в Одеських будинках

Мешканка, Любов, розповідає, що їхній будинок живе без світла вже четверту добу. Вода з’являлася з перебоями, а про опалення поки що не йдеться. Температура у квартирі опустилася до рівня, коли доводиться постійно ходити у теплому одязі. 

“Четверта доба вже така, важка. Вода є — день не було, а потім вночі пішло. А світла вже чотири дні немає як і опалення. У нас у кімнаті 18 градусів, у кухні — 15, у ванній, мабуть, зараз 12 взагалі. Дуже холодно, одягаємося тепліше і так ходимо по дому”, — каже Любов.

У пунктах незламності збираються десятки людей одночасно. Хтось приходить лише зарядити телефон, хтось — працювати чи вчитися. Одесити приносять із собою подовжувачі, планшети, ноутбуки й термоси. Для багатьох це єдине місце, де можна відчути бодай якусь стабільність.

“Вчора було дуже багато людей тут. Я прийшла — якраз місце було, але подовжувачів дуже багато. Заряджаю телефон, планшет. Я люблю дивитися YouTube вдома, а зараз світла немає, то тільки так і розважаюся”, — ділиться одеситка Світлана.

Як одесити готують їжу без електрики 

Побут без електрики змушує одеситів повертатися до найпростіших рішень. Люди готують їжу на туристичних пальниках, їдять сухі продукти й намагаються економити тепло. Навіть чай чи кава стають маленькою перемогою над обставинами.

“Ну, діти купили мені таку, як горілку — пальник. І чай, і каву варимо на горілці. А їсти — в сухом’ятку, перебиваємось бутербродами”, — розповідає Світлана.

Робота школі в Одесі

Попри складні умови, робота пунктів незламності в Одесі продовжується, зокрема й на базі навчальних закладів. Директорка ліцею №11 каже, що заклад нині працює очно, адже має генератори та укриття. Діти навчаються, коли немає повітряної тривоги, а під час небезпеки спускаються в безпечні приміщення.

“Зараз працюємо очно. Старші дітки — 5 і 9 класи — навчаються, світло є. Коли немає тривоги, також є генератори. Ми заводимо дітей в укриття — там є світло. Так що в нас все… ми всім забезпечені”, — зазначає директорка ліцею №11.

Кількість відвідувачів пункту незламності при ліцеї зростає щодня. Сюди приходять і діти, і дорослі — з телефонами, планшетами, ноутбуками. За словами керівниці закладу, потік людей постійно змінюється, але загальна кількість відвідувачів за добу може сягати кількох сотень.

“Ми рахували: вчора до одинадцятої години було 45 людей, потім — до 50. Одні йдуть, інші приходять. За день, мабуть, десь 250 людей було. Дітей багато — їм потрібні гаджети. А ввечері вже більше приходять дорослі з ноутбуками, попрацювати, зарядитися”, — каже директорка.

Щоб пункт працював без перебоїв, персонал постійно координує процес. Хтось стежить за порядком, хтось допомагає з подовжувачами чи напоями. У таких умовах важливо не лише забезпечити електрику, а й створити відчуття підтримки.

“Ми всі разом тут, тому що коли багато людей, потрібно контролювати, щось регулювати. Комусь чай, кава, десь додати ще один подовжувач, щоб усім було добре”, — підсумовує директорка ліцею №11.

Пункти незламності в Одесі вкотре доводять: навіть у найскладніші моменти місто тримається завдяки взаємній підтримці. Світло, тепло й заряджений телефон тут стають не просто зручністю, а символом стійкості й здатності вистояти разом.

Раніше ми писали, чи підвищиться ціна за електроенергію в Одесі у січні. А також, про те чому на Одещині двоє дітей потрапило до лікарні через генератори.