Політика
Греція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото: ОП
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга доручив Постійному представництву у Відні подати до Секретаріату МАГАТЕ пропозиції України щодо внесення змін до Статуту організації та поширити їх серед держав-членів.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що наразі Статут МАГАТЕ не передбачає жодних заходів у відповідь, коли держава свідомо підриває умови безпечного та захищеного використання ядерної енергії, але при цьому продовжує повною мірою користуватися керівними правами в межах Агентства.
«Україна пропонує чіткий механізм позбавлення права на участь в ухваленні рішень МАГАТЕ в таких випадках… Дав доручення нашому Постійному представництву у Відні подати наші пропозиції до Секретаріату МАГАТЕ та розповсюдити їх серед держав-членів», – поінформував міністр.
Він додав, що йдеться не про політику, а про авторитет організації, безпеку та справедливість.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі на позачерговому засіданні організації підтвердив, що систематичні атаки Росії на енергетику України створюють пряму ядерну загрозу.
Фото: IAEA
-
Суспільство7 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса7 днів ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей