Політика
Україна на 11-й сесії Конференції Сторін РКБТ ВООЗ: ключові рішення та перспективи
В Україні, за оцінками фахівців, хвороби, пов’язані з уживанням тютюну, щороку призводять до 100 тисяч передчасних смертей
У ХХ столітті епідемія вживання тютюну призвела до смерті 100 мільйонів людей у світі. За умови вжиття рішучих заходів у ХХІ столітті можна запобігти понад 1 мільярду передчасних смертей.
Тютюнові та нікотинові вироби й надалі залишаються однією з провідних причин передчасної смертності від хвороб, яким можна було запобігти. В Україні, за оцінками фахівців, хвороби, пов’язані з уживанням тютюну, щороку призводять до 100 тисяч передчасних смертей.
Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) є першим у світі міжнародно-правовим договором у сфері громадського здоров’я, укладеним під егідою ВООЗ. Сьогодні вона охоплює 183 Сторони (понад 90% світового населення), забезпечуючи зобов’язуючу систему глобальних, науково обґрунтованих заходів контролю над тютюном. Завдяки Конвенції країни запроваджують широкий спектр заходів, що вже довели свою ефективність і зберегли мільйони життів по всьому світу. Україна ратифікувала РКБТ ВООЗ у 2006 році та стала повноправною Стороною Конвенції.
З 17 по 22 листопада 2025 року в Женеві відбулася одинадцята сесія Конференції Сторін (COP 11) РКБТ ВООЗ. Участь у ній взяли 160 Сторін, спостерігачі, міжнародні організації та представники громадянського суспільства. Для України ця сесія стала визначною подією: уперше з 2021 року офіційна українська делегація, затверджена Президентом України, долучилася до активної роботи в рамках Конференції Сторін, беручи участь у дискусіях і процесі ухвалення рішень.
Протягом шести днів роботи Сторони ухвалили низку рішень, які визначають подальший розвиток міжнародного законодавства щодо захисту населення від шкоди тютюнових та нікотинових виробів.
КЛЮЧОВІ РІШЕННЯ 11-Ї СЕСІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТОРІН РКБТ ВООЗ
Результати COP 11 окреслили напрям подальших дій: посилення регуляторних заходів, регулювання впливу тютюнової індустрії на довкілля, забезпечення фінансової стійкості програм контролю над тютюном та розширення інструментів відповідальності тютюнової індустрії.
1. Перспективні заходи контролю над тютюном
Сторонам рекомендовано розглядати перспективні регуляторні заходи, що перевищують мінімальні вимоги Конвенції за умови їх відповідності нормам міжнародного права. Серед таких заходів — обмеження продажу тютюнових виробів, зниження рівня вмісту нікотину, заборона ароматизаторів у тютюнових виробах, обмеження впливу тютюнової індустрії на ринок та державну політику, а також подальше розширення мережі бездимних громадських приміщень та зменшення нараженості населення на тютюновий дим.
Сторони також наголосили на необхідності посилення виконання статті 5.3 РКБТ ВООЗ, яка вимагає від урядів захищати політику контролю над тютюном від втручання комерційних інтересів тютюнової індустрії.
2. Відповідальність тютюнової індустрії
Питання посилення відповідальності тютюнової індустрії відповідно до статті 19 РКБТ ВООЗ було одним із ключових напрямів обговорення. Стаття передбачає можливість впровадження Сторонами законодавчих механізмів кримінальної та цивільної відповідальності, включно з відшкодуванням шкоди, завданої здоров’ю та довкіллю.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюнова індустрія щороку завдає непоправної шкоди природі, знищуючи близько 600 мільйонів дерев, займаючи та виснажуючи понад 200 000 гектарів родючих земель і споживаючи колосальну кількість води – близько 22 мільярдів тонн.
Таким чином, Сторони підтвердили необхідність підвищення обізнаності про шкоду тютюну для довкілля та ухвалили рішення щодо комплексних регуляторних заходів для компонентів тютюнових і нікотинових виробів, що завдають шкоди довкіллю та впливають на громадське здоров’я. Серед основних заходів відзначено:
- створення міжвідомчих координаційних механізмів для класифікації та управління тютюновими відходами;
- розробка кампаній підвищення обізнаності про шкоду для довкілля від виробництва та споживання тютюнових і нікотинових виробів та електронних пристроїв;
- розробка національних баз даних та систем звітності щодо екологічних наслідків тютюнової продукції;
- протидія практикам оманливої реклами (greenwashing), які намагаються представити тютюнову індустрію як соціально відповідальну за довкілля;
- проведення досліджень щодо впливу на довкілля передспоживчих етапів тютюну, включно з вирощуванням та первинною обробкою, з фокусом на використанні пестицидів, практиках запобігання та управління відходами та основних екологічних, соціальних та економічних проблем.
Сторони також зауважили, що такі заходи сприяють досягненню Цілей сталого розвитку, зокрема у сферах охорони здоров’я, забезпечення чистої води, відповідального виробництва, заходів щодо зміни клімату та збереження життя на суші та у воді.
4. Стале фінансування контролю над тютюном
Учасники Конференції Сторін підкреслили, що мобілізація внутрішніх ресурсів є ключовою стратегією для сталого фінансування національних програм контролю над тютюном та рекомендували посилювати реалізацію статті 6 РКБТ ВООЗ, що охоплює цінові й податкові заходи зі скорочення попиту на тютюн.
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ
Внаслідок війни росії проти України наша держава зазнає демографічної катастрофи. Епідемія вживання тютюнових та нікотинових виробів становить загрозу демографічному відновлення, відтак національній безпеці України.
Дані ВООЗ в Україні демонструють, що агресивне просування нових тютюнових та нікотинових виробів призвело до зростання на 18% споживання тютюну серед дітей віком 13-15 років, споживання е-сигарет сягнуло 20%, ще 3% становить вживання нікотинових снюсів.
Таким чином, Україні важливо створити регуляторні умови, за яких діти та молодь не будуть мати стимулів до початку вживання тютюнових та нікотинових виробів, а люди із залежністю зможуть отримати фахову допомогу для відмови від вживання тютюну та нікотину.
Імплементація РКБТ ВООЗ є національним механізмом збереження здоровʼя та життя людей від шкоди тютюну та нікотину, що, зокрема, включає:
1. Підвищення ефективності акцизної політики.
Акцизна політика залишається найдієвішим інструментом зменшення цінової доступності, а відтак зменшення споживання тютюну. Для цього необхідно:
- ліквідувати податкову преференцію 25% на акциз для ТВЕН, оскільки дія знижки призводить до недоотримання держбюджету — до 3 млрд грн у 2025 році та до 20 млрд грн до 2028 року, а також 22 тис. передчасних смертей за даними Віденського інституту економічних досліджень (wiiw);
- активізувати план підвищення акцизів на тютюнові вироби. За розрахунками wiiw підвищення акцизів на сигарети, сигарили, ТВЕН до рівня 120 євро до 2028 року принесе до Держбюджету додаткові 1,53 млрд євро.
2. Посилення екологічного регулювання тютюнових та нікотинових виробів.
Україні необхідно розвивати державну політику щодо управління тютюновими відходами, регулювання компонентів виробів та запровадження механізмів відповідальності виробників за завдання шкоди довкіллю. У 2024 році в Україні тютюнова індустрія спродукувала 37 млрд недопалків (1200 недопалків на кожну людину, включно з новонародженими).
3. Ліквідувати усі форми реклами та стимулювання продажу тютюнових та нікотинових виробів, що включає:
- заборону або запровадження регулювання нікотинових снюсів, які наразі вільно реалізуються дітям;
- ліквідацію видимого розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
- заборону ароматизованих (фрукти, солодощі, тощо) тютюнових виробів для нагрівання у відповідності до вимог Директиви 2014/40/ЄС;
- запровадження стандартизованої упаковки та розгляд заборони е-сигарет.
4. Забезпечення захисту державної політики від впливу тютюнової індустрії.
Стаття 5.3 РКБТ ВООЗ та стаття 4 Закону України №2899-IV зобов’язують забезпечувати пріоритетність державної політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю.
У сукупності реалізація цих заходів дозволить Україні зміцнити фінансову стабільність бюджету, знизити рівень споживання тютюну та нікотину, а також зменшити смертність та тягар захворювань, пов’язаних із їхнім вживанням, що сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України та наближенню до європейських практик у сфері охорони здоров’я, екології та податкової політики.

Дмитро Купира, програмний директор громадської організації “Центр громадянського представництва «Життя»”, експерт у розробці державних політик

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
депутат Бундестагу дорікнув Мерцу за Taurus для України
Німеччина у відповідь на російські гібридні загрози має посилити тиск на Росію, зокрема розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і запроваджувати нові санкції проти РФ.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу депутат бундестагу від ХДС, член комітету у закордонних справах Родеріх Кізеветтер.
“Ми вже давно мали б закрити “Російський дім”, викликати посла, якщо будуть докази, а можливо, і вислати посла країни. Про це треба подумати. Далі цілком зрозуміло: тіньовий флот потрібно зупинити, санкції – посилити, навчання на Taurus – розпочати. Тоді федеральний канцлер матиме у своїх руках інструмент, щоб вирішити, коли він захоче поставити Taurus”, – сказав Кізеветтер.
Він підкреслив, що за це “нарешті треба взятися”. “Ми мали зробити це ще два-три роки тому. Федеральний канцлер сам це обіцяв і не робить”, – додав депутат, у минулому – полковник бундесверу.
Кізеветтер наголосив, що передача Україні ракет Taurus полегшила б її становище, надавши додаткові можливості для ударів по військових об’єктах, дозволивши їй цілеспрямовано уражати бункерні споруди, підземні виробничі об’єкти, а також пункти управління. “Тоді Україна була б у кращому становищі”, – переконаний він.
Окремо німецький депутат вказав на те, що Німеччина “вже давно могла б збільшити виробництво Taurus“. “Ми також могли б дозволити країнам, готовим постачати Taurus, робити це. Але принаймні ми мали б розпочати навчання”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після приходу до влади не ухвалив рішення про передачу Україні крилатих ракет Taurus, хоча, перебуваючи в опозиції, виступав за такий крок.
У липні 2026 року Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що для України нібито більше не є критично необхідним отримання німецьких крилатих ракет Taurus. За його словами, ЗСУ успішно вражають цілі в глибокому тилу РФ за допомогою власних далекобійних засобів та безпілотників, тому питання постачання цієї німецької зброї втратило колишню гостроту.
Фото: Tobias Koch, roderich-kiesewetter.de
Політика
Чи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Моцик.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним сучасну роль Сполучених Штатів у світі, політику Дональда Трампа, майбутнє НАТО, конкуренцію з Китаєм та значення Америки для України.
У програмі також проаналізують:
- чи залишаються США найсильнішою державою світу;
- як Дональд Трамп змінює американську зовнішню політику;
- чому американська демократія сильніша за будь-якого президента;
- як змінюються відносини США з НАТО та Європою;
- чому Китай став головним конкурентом Вашингтона;
- як Росія впливає на рішення адміністрації Трампа;
- чи залишаються США стратегічним партнером України;
- чому американська військова допомога залишається критично важливою;
- що можуть змінити вибори до Конгресу США;
- чи зможе Америка зберегти роль світового лідера після президентства Трампа.
Світ переживає один із найскладніших періодів після завершення холодної війни. Чи залишаться США головною силою демократичного світу, як змінюється американська політика та що це означає для України – дивіться у «Програмі Ігоря Долгова» сьогодні о 16:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Апеляційна палата ВАКС призначила дату розгляду
“Розгляд апеляційної скарги сторони захисту колишньої Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відкладено на 19 серпня 2026 року о 9:00. Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4», – зазначається у повідомленні.
В установі закликали представників медіа, з огляду на обмежену кількість місць у залі засідань, прибувати завчасно.
Окремо у АП ВАКС звернули увагу медійників та громадськості на необхідність враховувати вимоги законодавства під час роботи в залах судових засідань.
У суді нагадали, що відповідно до ст. 27 КПК України проведення фото-, відеозйомки та прямої трансляції судового засідання можливе лише після ухвалення судом відповідного рішення і оголошення головуючим дозволу на трансляцію.
«Сам факт подання клопотання, присутність у залі судових засідань або відкритий характер процесу не надають автоматичного права на проведення прямої трансляції», – пояснили у АП ВАКС.
Зазначається, що клопотання про проведення трансляції, підписане кваліфікованим електронним підписом, може бути надіслане на офіційну електронну адресу Апеляційної палати ВАКС [email protected] або подане через канцелярію суду чи розпорядника до початку судового засідання.
За потреби працівники апарату можуть надати відповідні шаблони документів.
Номер цієї справи – №991/10004/26.
Як повідомляв Укрінформ, раніше ВАКС обрав експослу у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави розміром 6 млн грн. Застава за неї внесена не була.
Водночас слідчий суддя повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ в частині покладених на підозрювану процесуальних обов’язків.
Фігурантка має: прибувати за викликом до детективів НАБУ, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з особами, визначеними ухвалою слідчого судді.
До цього Стефанішиній повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Президент Володимир Зеленський 3 серпня звільнив її з посади посла України у США. До того вона була спеціальною уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США, ще раніше – обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
16 липня 2025 року в САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує Стефанішина.
У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.
Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.
До цього ЗМІ повідомляли, що Стефанішина також фігурує у так званій справі Лукаш, що вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.
Фото: Ольга Стефанішина, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Одеса7 днів agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості
