Помер японський письменник Рю Муракамі, чиї гострі твори досліджували секс, насильство та молодіжну культуру і були перекладені різними мовами по всьому світу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.  

Голосування тривало з 7 вересня до 6 жовтня на сайті MEGOGO Books. Читачі обирали від 1 до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку 100 позицій, який попередньо сформували 40 експертів зі сфер літератури, культури та медіа. Загалом читачі віддали 168 889 голосів.

Як зауважили в УІК, фінальний список об’єднав різні жанри, покоління авторів і способи осмислення нашого спільного досвіду. До нього увійшли сучасні романи, зокрема жанрова література, твори про війну, історичну пам’ять та українську ідентичність, поетичні збірки, нонфікшн і фундаментальні видання класиків.

Зазначається, що про високий запит на сучасну жанрову літературу свідчить лідерство роману Павлюка, який посів першу позицію за результатами читацького голосування. Також серед фіналістів опинилися трилогія Павла Дерев’янка «Літопис Сірого Ордену», цикл Макса Кідрука «Нові темні віки» та медичний трилер Андрія Сем’янківа «Танці з кістками».

Крім того, помітне місце у списку посідають книжки, присвячені українській історії, культурі та переосмисленню минулого. Серед них – «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, «Брама Європи» Сергія Плохія, «Мова-меч» Євгенії Кузнєцової та «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика.

Вагомий акцент читачі зробили й на книжкових серіях, що відкривають українську літературну спадщину та повертають до культурного обігу важливі прозові й поетичні твори.

Так, у короткому списку опинилися зібрання творів Василя Стуса, Лесі Українки, Тараса Шевченка, а також серії української класики, які актуалізують не лише хрестоматійні, а й ті тексти, які раніше активно не видавались.

Як зауважили в інституті, одразу декілька авторів здобули більше однієї позиції у короткому списку: Сергій Жадан – три, Оксана Забужко – дві як авторка і одна – як упорядниця, Ліна Костенко і Євгенія Кузнєцова – по дві, Іван Малкович одна як автор і чотири – як упорядник книжкових серій.

Список 35 знакових видань Незалежності:

• «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк;
• «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;
• «За Перекопом є земля. Кримський роман», Анастасія Левкова;
• Трилогія «Літопис Сірого Ордену», Павло Дерев’янко;
• «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані;
• Цикл «Нові темні віки» (дві книжки), Макс Кідрук;
• «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій;
• Серія «Українська поетична антологія» (31 книжка, упорядник Іван Малкович);
• Серія «Vivat Класика» (24 книжки, упорядниця Ярина Цимбал);
• «Записки українського самашедшего», Ліна Костенко;
• «Маруся Чурай», Ліна Костенко;
• «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова;.
• «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова;
• «Інтернат», Сергій Жадан;
• «Абетка», автор і упорядник Іван Малкович;
• Серія «Неканонічний канон» (40 книжок, упорядниця Віра Агєєва);
• «Ukraїner: Країна зсередини», Богдан Логвиненко;
• «Жадан. Усі вірші. 1993–2023», Сергій Жадан»;
• «Солодка Даруся», Марія Матіос;
• «Василь Стус. Повне зібрання творів у 6 томах, 9 книгах», упорядники Михайлина Коцюбинська і Дмитро Стус;
• Серія «100 казок» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
• «Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах»;
• «Танці з кістками», Андрій Сем’янків;
• «Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко;
• «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко;
• «Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик;
• «Ворошиловград», Сергій Жадан;
• Серія «Розстріляне відродження. Вибрані твори» (16 книжок, упорядники Осип Зінкевич, Володимир Панченко, Олександр Ушкалов, Надія Білик, Наталія Гавдіда, Оксана Танюк, Олеся Омельчук, Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко, Ростислав Мельників;
• «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах»;
• Серія «Улюблені вірші» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
• «Вірші з бійниці», Максим «Далі» Кривцов;
• «Доця», Тамара Горіха Зерня;
• «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К.;
• «Амадока», Софія Андрухович;
• «Століття Якова», Володимир Лис.

Окремим напрямом проєкту стало опитування в застосунку «Дія», присвячене знаковим українським книжкам, виданим у 2022–2026 роках. У межах цієї номінації користувачі обирали книжку, яка, на їхню думку, заслуговує на спеціальну відзнаку читацьких симпатій, з-поміж 15 номінованих видань.

Переможцем стала «Колонія» Макса Кідрука, яка отримала 23% (14 052) голосів. Загалом у «Дії» свій голос віддали 60 596 користувачів.

Як повідомляв Укрінформ, українська поетка й перекладачка Галина Крук стала лауреаткою заохочувальної поетичної премії Горста Бінека 2026 року. Нагороду вручать 2 грудня в Баварській академії мистецтв у Мюнхені.

Український інститут національної пам’яті планує провести пошукові роботи на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 2026 році.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це голова УІНП Олександр Алфьоров сказав під час наукової конференції “Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація”.

“Сподіваємось, що наші плани реалізуються, і цього року ми встигнемо ще провести пошукові роботи на території Биківнянського заповідника. Так, це складно, але ми маємо пошановувати своїх співгромадян, які знайшли там спокій, точніше, не шукаючи, знайшли його. І цього року ми запланували це, фінанси знайдемо і відкриємо за довгий час знову ті шари землі, які й досі тримають дуже багато таємниць”, – сказав Алфьоров.

Він наголосив на важливості подальшого дослідження місць поховань жертв радянських репресій, збереження історичної пам’яті та підтримки установ, які займаються вивченням злочинів тоталітарного режиму.

Алфьоров підкреслив, що дослідження радянських злочинів має значення для осмислення сучасної російської агресії проти України та інформування міжнародної спільноти про тяглість російської репресивної політики.

Читайте також: У Львові завершили ексгумаційні роботи, виявлені останки 132 польських і німецьких військових

Як повідомляв Укрінформ, у селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.

Фото: Павло Багмут, Укрінформ