Connect with us

Події

У Мінкульті розповіли про ключові результати роботи у 2025 році

Published

on



Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.

Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ

«Рік став точкою переходу від реагування до системних рішень. Ми закріпили культуру як елемент національної безпеки. З чіткими правилами, новими фінансовими інструментами й міжнародною підтримкою. У центрі політики Мінкульту – сильні інституції культурної сфери, захист спадщини й люди, які творять культуру сьогодні та творитимуть завтра. У 2026 році зосередимося на масштабуванні цих рішень, посиленні фінансової підтримки та розвитку доступних інструментів для підтримки культури», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань — міністерка культури Тетяна Бережна.

Як зазначається, у 2025 році Міністерство культури України втілило проєкти й рішення, спрямовані на міжнародну підтримку культури, захист культурної спадщини та інституційне посилення галузі. Зокрема, в міністерстві ініціювали Альянс культурної стійкості — міжнародну платформу для підтримки української культури та посилення глобальної культурної безпеки. До Альянсу приєдналися понад 20 країн і міжнародних організацій.

Також створено Український фонд культурної спадщини. Міжнародні партнери вже спрямували на проєкти з відновлення культурної спадщини понад 3 млн євро.

Команда Мінкульту співпрацювала з міжнародними організаціями стосовно захисту: 19 українських об’єктів увійшли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.

Цьогоріч також запустили співпрацю з Польщею: українські та польські фахівці провели пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Республіки Польща в межах міждержавної співпраці у сфері збереження історичної пам’яті.

Кабінет міністрів затвердив Стратегію розвитку культури до 2030 року та Операційний план її реалізації на 2025–2027 роки, сформувавши довгострокову рамку розвитку сфери.

В Україні запустили програму «Власна справа» для креативних індустрій. Уже 155 підприємців креативного сектору отримали гранти на понад 50 млн грн.

Також було розширено можливості для закладів культури, що дозволило їм надавати сучасні послуги та залучати додаткові ресурси на розвиток.

Крім того, в Мінкульті працювали над захистом української мови. Верховна Рада України оновила офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Документ узгодили з міжнародними стандартами та вилучили російську мову зі сфери захисту.

В Україні цьогоріч виробили 50 фільмів, присвячених стійкості українців в умовах протистояння з ворогом під час російсько-української війни та формуванню української національної та громадянської ідентичності.

Уряд схвалив законопроєкт про меценатство, який Міністерство культури України розробило для стимулювання приватної підтримки культури.

У Державному бюджеті на 2026 рік держава збільшила видатки на культуру на 45%.

Тривала робота над підтримкою культурної сфери та митців. Зокрема, 4 млрд грн держава передбачила на реалізацію «Національної програми фінансування української культури».

Під ініційовані Мінкультом санкції потрапили 15 керівників російських музеїв, які відповідальні за привласнення українських музейних цінностей на тимчасово окупованих територіях.

Було забезпечено випуск і безоплатне поширення газет на деокупованих і прифронтових територіях, щоб люди мали доступ до суспільно важливої інформації.

Читайте також: Бережна назвала пріоритети Міністерства культури на наступний рік

Міністерство затвердило порядок та умови страхування життя, здоров’я та працездатності журналістів і працівників медіа. З 14 листопада 2025 року таке страхування діє для тих, хто працює у відрядженнях у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України.

Тривала робота і в напрямках цифровізації, відобудоби та безбар’єрності. Зокрема, Міністерство культури створило платформу CuRe (Culture for Recovery), яка інтегрує культуру в процеси відбудови та відновлення України; запустило три національні цифрові реєстри: базової мережі закладів культури; видавців і розповсюджувачів видавничої продукції, музейного фонду України.

У межах проєкту «Культура без бар’єрів» Мінкульт спільно з компанією ЛУН створив Мапу безбар’єрності закладів культури. До неї вже внесли понад 5 тисяч об’єктів по всій країні.

У межах ініціативи «Інформація без бар’єрів» навчили 60 тисяч фахівців принципів простої мови, а понад тисячу працівників медіа та культурної сфери пройшли спеціалізовані тренінги

У Верховній Раді зареєстрували розроблений Мінкультом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіасервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю».

“2025 рік став для сфери культури продуктивним і результативним. Міністерство культури України ухвалило низку стратегічних рішень та запустило інструменти, які вже працюють на практиці — від міжнародних механізмів підтримки та фінансових програм до цифрових сервісів і безбар’єрних рішень. Багато ініціатив дали перші відчутні результати вже цього року”, – наголосили у Мінкульті.

Читайте також: Мінкульт перейменував Національну музичну академію України імені Чайковського

Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня Міністерство культури ухвалило рішення про перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського – відтепер заклад має назву Національна музична академія України.

Фото: Новинарня



Джерело

Події

Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe

Published

on



Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.

Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.

Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.

«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.

Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.

В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.

Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.

Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.

Читайте також: Фільм «Останній Прометей Донбасу» вже доступний для перегляду онлайн

Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).

Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.

«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.

Кадр з фільму



Джерело

Continue Reading

Події

У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю

Published

on



У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.

“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.

Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.

Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.

Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.

RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників. 

У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.

Читайте також: Словенія замість трансляції Євробачення покаже фільми про Палестину

Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12

Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.

Перше фото: Іnstagram/eurovision



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені

Published

on



Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.

Про це повідомила у ФейсбуціУкраїнська кіноакадемія, передає Укрінформ.

Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.

Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.

У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.

Читайте також: Фільм про життя в Україні в укриттях переміг на The Webby Awards

Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.