Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.

“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.

Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.

«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.

Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.

Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ

У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження в ніч на 14 серпня комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Слободці Ленінградської області РФ.

Про це він заявив у телеефірі, повідомляє Укрінформ.

«Бігти нема куди в Азово-Чорноморському регіоні. Варіантів у них два. Це або піти на дно, або піти з акваторії. З акваторії, як ви бачите, йти вони не хочуть», – наголосив речник.

На його думку, росіяни скоріше кораблі «просто там втратять під час атаки, аніж зроблять черговий жест доброї волі».

Щодо вразливості кораблів ворога у Новоросійську Плетенчук зауважив, що «ця атака була непростою операцією, адже тут скомбіновано удари різними засобами з застосуванням різних структур, які мали між собою не перетинатися, не заважати один одному, зберегти цю операцію, підготовку її в таємниці, без витоків і це теж завдання непросте».

Він підкреслив, що ворог зробив висновки і буде намагатися слабкі місця перекрити.

«Хоча насправді, як ви бачите, масована атака все одно дає результати, як ти не захищаєшся. Цей інструмент працює в обидва боки», – додав він і пояснив, що росіяни стали масово бити по суднах цивільних в нашій акваторії, а коли створюється тиск кількісний, протиставити цьому щось досить складно.

Плетенчук повідомив, що у Новоросійську ще залишається три надводних кораблі й і два підводні човни. «Але, звісно, пошкоджені одиниці були головними й, до речі, не вперше вони вже потрапляють під удари, раніше ми теж їх знищували кілька разів, але, як ви бачите, з усім тим, вони продовжували їх експлуатувати», – зауважив він.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 12 серпня уразили чотири російські військові кораблі у Новоросійську Краснодарського краю Російської Федерації.

За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири військових кораблі: два фрегати проєкту 11356, «Адмирал Макаров» та «Адмирал Ессен», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» та сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».

Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро