Про це стало відомо з репостів у соціальній мережі TikTok, скриншоти яких опублікував телеграм-канал “Україна Online: Новини”. На оприлюднених зображеннях зафіксовано відео з російськими прапорами, хештегами російських міст, а також музичним супроводом гурту “Любэ”.

Після цієї публікації Фокус переглянув профіль доньки мовної омбудсменки та з’ясував, що акаунт вже став “приватним”. Усі репоснуті відео, які фігурували на скриншотах, стали недоступними для перегляду.

Крім того, зі скриншотів видно, що дівчина, ймовірно, цікавиться творчістю низки російських виконавців, зокрема репера Pharaoh та артиста Boulevard Depo, а також контентом російськомовних блогерів.

Окремо ЗМІ звернули увагу й на відео, які дівчина раніше публікувала у своїх соціальних мережах. Зокрема, деякі “lip sync” були зняті під музику російських артистів.

У коментарях під публікацією телеграм-каналу репости дівчини називали зрадою та лицемірством, критикували омбудсменку за виховання доньки, а також іронізували, що “патріотам можна все”.

Наразі Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська публічно не коментувала інформацію щодо контенту, який поширювала її донька, а також ситуацію навколо закриття профілю.

Донька Олени Івановської раніше вела соціальні мережі російською: деталі

Також, варто нагадати, що тема поведінки доньки мовної омбудсменки вже піднімалася раніше. В інтерв’ю виданню “Главком” Олена Івановська визнавала, що її донька певний час вела соціальні мережі російською мовою. При цьому посадовиця наголошувала, що в родинному колі вони завжди спілкуються українською.

За словами Івановської, вибір мови у соцмережах був зумовлений особливостями підліткового середовища. Вона зазначала, що багато підлітків, зокрема у великих містах, не демонструють мовної стійкості й часто обирають російську, бо бояться втрати увагу аудиторії.

“Я їй відповідаю, що варто ставати, мовляв, такою цікавою, щоб тебе і читали, і обговорювали українською”,– розповіла омбудсменка.

Та все ж, вона запевнена, що змінити мовні погляди доньки їй вдалося за допомогою сімейниї історій, зокрема про репресії, яких зазнала їхня родина.

За її словами, дівчина сприйняла ці розповіді дуже особисто, після чого усвідомила важливість мови та перейшла на українську у своїх соцмережах.

Нагадаємо, що в новому інтерв’ю для журналістки Емми Антонюк Олена Івановська заявила, що українізація — це виклик, який має пройти кожен свідомий українець. Ба більше, за її словами, всі, хто вважає себе homo sapiens, уже давно це зробили.

Раніше Фокус писав, що у соцмережах розгорівся мовний скандал навколо олімпійської чемпіонки Ярослави Магучіх через допис користувача, який стверджував, що спортсменка нібито спілкується російською у повсякденному житті.

Аро це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 26 листопада – 29 грудня 2025 року, передає Укрінформ.  

Більшість українців – 57% (у вересні – на початку жовтня – 56%) – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 35% (раніше було 40%).

Крім того, згідно з дослідженням, за останні пів року з 9% до 24% стало більше тих, хто не зміг визначитися з думкою про рух України до демократії, чи навпаки до авторитаризму.

У грудні стало менше як тих, хто говорить, що Україна рухається до демократії (з 50% до 42%), так і тих, хто говорить про рух до авторитаризму (з 41% до 34%).

Тобто в будь-якому випадку зберігається перевага тих, хто бачить рух до демократії, хоча і частка тих, хто бачить рух до авторитаризму, лишається значною, зазначили соціологи.

У всеукраїнському опитуванні громадської думки “Омнібус” на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах на підконтрольній Україні території взяв участь 1001 громадянин у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування КМІС, проведеного 26 листопада – 29 грудня 2025 року, Президенту Володимиру Зеленському довіряють 59% опитаних українців, не довіряють 35%.

Фото: pixabay

Станом на початок 2026 року в області нараховується майже 12 тисяч понівечених приватних осель. Попри руйнування, будівельникам уже вдалося повернути до життя 32% житлового фонду (понад 3 800 об’єктів).

Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім в ефірі телемарафону.

За даними Віталія Кіма, на Миколаївщині з 12 тисяч пошкоджених приватних будинків уже відновили 32%, тоді як у багатоповерховому секторі цей показник становить 16% (з понад 2 тисяч об’єктів). Повністю знищеними залишаються 194 будинки. Паралельно працює програма ”єВідновлення”: жителі області вже отримали сертифікати на 409 мільйонів гривень за результатами 1390 схвалених заявок.

Окрему увагу приділено Миколаєву, який став учасником грантового проєкту Світового банку ”HOPE”. У межах програми відібрано 54 багатоповерхівки. На їхнє проєктування спрямують понад 150 мільйонів, а готову документацію очікують до квітня 2026 року. Втім, у міськраді обережно оцінюють терміни, висловлюючи сумніви щодо можливості завершити всі роботи до кінця 2027 року. Наразі вже тривають тендери на проєктування перших 20 будинків.

Зокрема, у селі Лепетиха Миколаївської області відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради запланував відновлення ліцею, раніше пошкодженого росією. На роботи мають виділити 30,4 мільйона.

Навчальний корпус №1 Лепетиського ліцею, зазнав значних пошкоджень, попри те, що його фундаменти, виконані з бутового каменю, залишилися цілими. Цокольна частина будівлі має значні часткові розломи, висипання, лущення штукатурного покриття та тріщини. Зовнішні стіни отримали часткове руйнування, розшарування рядів кладки та відшарування фактурного зовнішнього декоративного шару.

Катерина Глушко