Вірш української поетеси Юлії Мусаковської про екоцид на Херсонщині здобув міжнародне визнання одразу на трьох континентах. 

Як повідомила сама поетеса у соцмережах, географія  охопила Північну Америку, Європу та Азію.

За словами Мусаковської, її поезія Natural Disaster зі збірки “Каміння і цвяхи”, присвячена екологічним злочинам на Херсонщині, стала лауреатом The Asian Prize for Poetry 2025. Вірш був представлений у перекладі Олени Дженнінґз.

Поетеса пояснила, що для неї принципово важливо, що саме текст про екоцид на Херсонщині отримав можливість бути почутим за межами України та донести правду про наслідки війни до міжнародної аудиторії.

Окрім азійської премії, у 2025 році твори Мусаковської також були відзначені в США та Європі. У Сполучених Штатах вона отримала премію Діани Дер-Гованессян від New England Poetry Club за переклад поезії Марії Титаренко. В Естонії перекладачка Анна Вершік була удостоєна престижної премії Авґуста Санга за переклад вірша Мусаковської “Квітне магнолія в чужому саду”.

Текст, який в англійському перекладі отримав The Asian Prize for Poetry 2025.

***
Як тільки не називали:
велика вода, стихійне лихо, 
всесвітній потоп —
але ні до чого тут стихія чи воля божа.
Ріка — поґвалтована,
гнана чужинцями,
накрила зелені поля, казкові діброви, 
білі хати з дивами всередині,
вишневі сади біля них,
картаті багатоповерхівки,
все нажите і пережите,
рибу, птаха і звіра,
коника і бджолу.
Жодного тобі ковчега — може, гумовий човен.
Врятується не той, хто праведник,
а той, по кого вчасно сягнуть рятувальники.
Риба не врятується, 
звір не врятується.
Лебеді і качки врятують себе самі.
Господарі не покинуть корову, козу і півня.
Може, врятується кошеня, 
що з останніх сил чіпляється за стіну потопленого будинку.
Може, пес, що кілька діб ночує на вершечку даху, 
який ще видніється над водою.
Мама з дітьми, які завмерли 
на горищі сусідського, вищого дому.
Старий чоловік не врятується і в човні —
ворог не спить. 
Старий врятує, закривши собою, жінку.
Вкравши на лівому березі всі човни,
як останнє зерно у тридцятих,
ворог обстрілює евакуацію.
Справа рук людських.
Лихо сердець 
порожніх, як пробиті, здуті м’ячі.
Називай на ім’я того, хто це вчинив.
Ім’я йому легіон.
Ім’я йому — ціла країна.
Велика, фатальна пляма 
на карті світу.
Називай її — ту, що хоче повторити.
Називай, наче обеззброюєш.
Наче встромляєш осиковий кілок —
аби прив’язати човен.
І ступити перший крок 
по воді.

Нагадаємо, 6 червня 2023 року російські окупаційні війська підірвали Каховську ГЕС на річці Дніпро на півдні України, що є актом екоциду. Руйнування греблі спричинило масштабну екологічну катастрофу, загибель людей, тварин та інших живих організмів.

Кореспондентка Інтента Альбіна Карман розповідала про евакуацію людей  із затоплених районів.

Ірина Глухова