Морські дрони докорінно змінили характер бойових дій у прибережній зоні Чорного моря. Це змусило противника переглянути підходи до використання флоту та навіть ховати його якомога далі від зони досяжності дронів.

Про це йдеться у колонці військового експерта та колишнього офіцера ВМС Ізраїлю Дов Раз, який проаналізував досвід України та його значення для інших країн для Новини.LIVE.

Реклама

Як морські дрони змінили підхід до боїв в морі за досвідом України

За словами автора, ще кілька років тому безекіпажні морські платформи виконували переважно розвідувальні функції, однак повномасштабна війна змінила їхню роль. У Чорному морі морські дрони стали повноцінною ударною силою, здатною діяти швидко й без ризику для екіпажів та дорогих кораблів. Вирішальним фактором у прибережній війні, зазначає експерт, став темп ухвалення рішень від виявлення цілі до завдання удару.

Поворотним моментом він називає осінь 2022 року, коли після атаки на Севастополь Росія вперше публічно заявила про використання надводних дронів у зв’язці з повітряними безпілотниками.

З цього часу безекіпажні надводні апарати почали сприйматися не як допоміжний інструмент, а як зброя. Масове застосування таких систем створює постійний тиск на оборону та змушує витрачати значні ресурси на охорону портів і баз.

Окрему роль у цій війні, за словами Дова Раза, відіграють і безекіпажні підводні апарати, які підвищують невизначеність у районах портів і гаваней та посилюють загрозу навіть у тилу. У результаті ефект стримування, який раніше забезпечували великі корабельні угруповання, дедалі частіше досягається шляхом використання морських дронів.

Автор зазначає, що прибережна зона стає майже повністю “прозорою” через супутникову розвідку, берегові сенсори, повітряні засоби спостереження та відкриті джерела інформації.

У таких умовах вирішальне значення мають розосередження сил, зменшення помітності та скорочення часу перебування під спостереженням. Саме тому концепція обмеження доступу до акваторії поступово переважає над прагненням повного контролю над морем.

Морські дрони, йдеться в колонці, також змінюють економіку війни. Відносно дешеві безекіпажні апарати змушують противника застосовувати значно дорожчі засоби перехоплення та постійно тримати сили в готовності. Водночас порти перестають бути безпечними зонами, оскільки удари, які раніше вимагали складних операцій, тепер можуть здійснюватися дистанційно. На його думку, майбутнє за так званими гібридними флотами, де пілотовані й безекіпажні системи діють як єдине ціле.

Підсумовуючи, Дов Раз зазначає, що сучасна морська війна дедалі більше зводиться до темпу навчання та здатності швидко інтегрувати нові технології. Саме це, а не кількість кораблів, визначатиме перевагу в майбутніх конфліктах.

Нагадаємо, також в авторській колонці член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі пояснив, чому Європі треба посилювати берегову охорону екранопланами. 

Окремо дізнайтеся, як пірати та хакери навчилися атакувати підводні комунікації в Європі та що з цим можна робити.

«Попри важку ніч та масований ворожий обстріл залізниця продовжує рух. Наразі маємо затримки, обумовлені обледенінням контактної мережі. Як результат: затримано 42 поїзди – 18 далекого сполучення та 24 приміських»,- йдеться у повідомленні.

Найбільш тривалі затримки зафіксовано на такі поїзди:

№79/80 Львів – Дніпро (на 6 год. 42 хв);

№63/64 Перемишль – Харків (на 6 год. 17 хв);

№111/112 Львів – Ізюм (на 6 год. 17 хв);

№5/6 Ясіня – Запоріжжя (на 6 год. 7 хв);

№45/46 Харків – Ужгород (на 5 год. 45 хв);

№61/62 Дніпро – Івано-Франківськ (на 5 год. 45 хв);

№41/42 Дніпро – Трускавець (на 5 год. 41 хв).

Повний перелік поїздів, що прибувають із затримками, оприлюднений на ресурсі uz-vezemo.

Крім того, відправлення поїзда №766 Одеса – Київ відбудеться із затримкою орієнтовно на 2 години 30 хвилин через затримку обігового поїзда зі столиці.

В Укрзалізниці запевнили, що оперативні служби працюють над рішеннями, які дозволять максимально відновити рух поїздів за графіком.

Як повідомлялося, росіяни вночі 9 січня атакували столицю дронами та ракетами. У Києві кількість постраждалих зросла до 25, четверо людей загинули.

Фото: Укрзалізниця

Колишній керівник акціонерного товариства “Одеська ТЕЦ” Іван Донченко вирішив претендувати на місце заступника голови Одеської міської військової адміністрації.

Як повідомив Центр публічних розслідувань, декларацію кандидата на цю посаду, яку подав Іван Донченко оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції. 

В документі він зазначив, що володіє земельною ділянкою площею 736 квадратних метрів в Білгород-Дністровському районі – населений пункт не вказав, квартирою 51,7 квадратного метра в Одесі, машиномісцем та нежитловим приміщенням в Одесі. Квартиру, машиномісце та нежитлове приміщення він придбав у липні 2022 року. Також він співволодіє квартирою 63,4 квадратного метра.

Володіє також двома автівками – Mitsubishi Outlander 2009 року випуску та Toyota Land Cruiser 2019 року випуску, який придбав у 2023 році. Також у нього 3060 акцій “Одеської ТЕЦ”. З доходів він задекларував 1 мільйон 47,6 тисячі гривень зарплати в “Одеській ТЕЦ” та 199,9 тисячі гривень відсотків від банківських вкладів.

Готівкою він заощадив 50 тисяч доларів США, а в банках – 2 мільйони 878 тисяч гривень й 600 доларів.

Наразі на сайті Одеського муніципалітету, в розділі де міститься інформація про заступників голови МВА, наявні лише чотири посадовці – Надія Задорожна, Сергій Красиленко, Ольга Лозова та Інна Німас, утім видання “Думська” повідомило, що Іван Донченко працює на посаді заступника вже з 6 січня. Натомість серед заступників відсутнє прізвище Геннадія Раскіна, якого звільнили у грудні 2025 року. Геннадій Раскін був заступником Сергія Лисака з жовтня 2025 року.

16 жовтня в Одесі представили нового керівника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Напередодні президент Зеленський оголосив про створення Одеської міської військової адміністрації у вечірньому зверненні, після чого Сергій Лисак став головним претендентом на посаду.

Кирило Бойко