Сьогодні, 6 січня, в Одесі похмура, прохолодна погода. Крім того, очікується дощ та сильний вітер. Одеситам та гостям міста краще утриматися від прогулянок. 

Про це повідомляє Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.

Реклама

Погода в Одесі 

Сьогодні в Одесі буде хмарна погода. Невеликий дощ, зранку туман. Вітер південно-східний, 9-14 м/с. Вночі температура впаде до +4…+6 °C, вдень підніметься до +8…+10 °C.

Погода в Одеській області

На Одещині також буде хмарна погода. Вдень невеликі опади, переважно у вигляді снігу. На півночі — налипання мокрого снігу, ожеледиця. Вітер південно-східний, 9-14 м/с, пориви до 15-17 м/с. Температура повітря вночі буде від +2 С° до +7 °C, на півночі до -2 °C. Вдень підніметься до +8…+13 °C, на півночі до +5 °C. На автошляхах видимість до 500-1000 метрів.

Прикмети на 6 січня

• Якщо кіт шукає теплий куточок — незабаром настане холод.
• Якою буде погода 6 січня, таким очікують і листопад.
• Синюваті хмари на небі вважають знаком щедрого літнього врожаю.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що вчора в Україні була різка зміна погоди. Також ми писали, про те, що січень в Україні буде рекордно холодним.

Водохреща в Україні останніми роками, як і багато інших церковних свят, переживає період змін. Перехід на новий церковний календар поставив перед багатьма українцями вибір: святкувати 6 січня чи залишатися вірними звичному 19-му. В Одесі до цього питання додається ще одна традиція — купання в морі, яке для когось є духовним очищенням, а для когось — просто випробуванням сили волі.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, коли вони відзначають водохреще і чи планують цього року пірнати в холодну воду.

Реклама

Святкування Водохреще 

В родині Валерії зберігають традиції, до яких звикли ще з дитинства. Для них Водохреща — це не лише дата в календарі, а насамперед родинний звичай, який передається з покоління в покоління. Купання у крижаній воді для цієї сім’ї — обов’язкова частина свята. Жінка згадує, що раніше такі обряди проводили навіть у сільських річках.

“Ми 19 святкуємо, як по-старому було. Такий у нас звичай. Цього року плануємо купатися. Ми в селі ополонки різали й пірнали в річці”, — каже Валерія.

Тетяна та Євгеній зізнаються, що й досі святкують водохреще за старим стилем — радше з багаторічної звички, ніж із принципових міркувань. Раніше вони регулярно брали участь у купаннях, однак цього року ставляться до цього обережніше. Подружжя каже, що прийдуть подивитися, але вже не готові занурюватися в холодну воду. 

“Ну, взагалі, зі звички святкуємо 19 числа. Купались раніше, цього року підемо обов’язково, подивимось. Але сама купатися вже не буду”, — розповідають Тетяна та Євгеній.

Водохреща 6 січня

Ще одна Тетяна обрала нову дату святкування — 6 січня. Вона каже, що купання цього року не планує, адже холод для неї — серйозний аргумент. Водночас жінка згадує, що раніше мала зовсім інший досвід, коли жила в Криму. Там купання на Водохреща було звичною справою і сприймалося значно легше.

“Будем шостого святкувати. Я от не купаюся, бо холодно. Я коли жила в Криму, в Алушті. Ми там ходили, купалися”, — ділиться Тетяна.

Валентина розповідає, що в її родині вже перейшли на святкування Водохреща 6 січня. Раніше вони поєднували церковні обряди з купанням у морі. Проте з роками фізичні можливості змінюються, і не все вже дається так легко, як колись. 

“Ми святкуємо завтра, 6-го. Купалися в морі, і ходили в церкву. А зараз вже трохи вік не той. Але купатися будемо”, — говорить Валентина.

Не святковий настрій 

А ось Валентина зізнається, що Водохреща для неї давно втратило чітке значення. Вона не дотримується жодної дати й цього року також не планує ні святкувати, ні купатися. Серед причин — не лише відсутність традиції, а й цілком побутові труднощі, зокрема проблеми з транспортом. За її словами, раніше вона купалася в річці, але тепер таких можливостей немає.

“Я взагалі давно його не святкувала і не маю поняття. Ні, не планую цього року купатися. Купалася давно в річці, а зараз транспорту нема, щоб туди доїхати”, — каже Валентина.

Наталія говорить коротко й відверто. Вона зізнається, що ніколи не відвідувала церкву на Водохреща і не вважає це важливою частиною свого життя. Ані 6-го, ані 19-го вона святкувати не планує. Для неї це питання не викликає внутрішнього конфлікту — вона просто не відчуває потреби долучатися до традиції.

“Чесно, я його не святкую і 19 ніколи в церкву не ходила. І 6 не буду, і 19 не буду”, — каже Наталія.

Ставлення одеситів до Водохреща залишається різним і часто дуже особистим. Хтось дотримується старих звичаїв і продовжує купатися в морі, хтось переходить на нову дату, але відмовляється від занурень, а для когось це свято взагалі втратило значення. Вибір між 6 і 19 січня дедалі частіше визначається не лише церковним календарем, а й здоров’ям, життєвими обставинами та внутрішнім відчуттям традиції.

Раніше ми писали, про те наскільки подорожчали продукти до свят на Одеських базарах. А також, про те як Одесити святкували Новий рік в Українських традиціях. 

Морські дрони докорінно змінили характер бойових дій у прибережній зоні Чорного моря. Це змусило противника переглянути підходи до використання флоту та навіть ховати його якомога далі від зони досяжності дронів.

Про це йдеться у колонці військового експерта та колишнього офіцера ВМС Ізраїлю Дов Раз, який проаналізував досвід України та його значення для інших країн для Новини.LIVE.

Реклама

Як морські дрони змінили підхід до боїв в морі за досвідом України

За словами автора, ще кілька років тому безекіпажні морські платформи виконували переважно розвідувальні функції, однак повномасштабна війна змінила їхню роль. У Чорному морі морські дрони стали повноцінною ударною силою, здатною діяти швидко й без ризику для екіпажів та дорогих кораблів. Вирішальним фактором у прибережній війні, зазначає експерт, став темп ухвалення рішень від виявлення цілі до завдання удару.

Поворотним моментом він називає осінь 2022 року, коли після атаки на Севастополь Росія вперше публічно заявила про використання надводних дронів у зв’язці з повітряними безпілотниками.

З цього часу безекіпажні надводні апарати почали сприйматися не як допоміжний інструмент, а як зброя. Масове застосування таких систем створює постійний тиск на оборону та змушує витрачати значні ресурси на охорону портів і баз.

Окрему роль у цій війні, за словами Дова Раза, відіграють і безекіпажні підводні апарати, які підвищують невизначеність у районах портів і гаваней та посилюють загрозу навіть у тилу. У результаті ефект стримування, який раніше забезпечували великі корабельні угруповання, дедалі частіше досягається шляхом використання морських дронів.

Автор зазначає, що прибережна зона стає майже повністю “прозорою” через супутникову розвідку, берегові сенсори, повітряні засоби спостереження та відкриті джерела інформації.

У таких умовах вирішальне значення мають розосередження сил, зменшення помітності та скорочення часу перебування під спостереженням. Саме тому концепція обмеження доступу до акваторії поступово переважає над прагненням повного контролю над морем.

Морські дрони, йдеться в колонці, також змінюють економіку війни. Відносно дешеві безекіпажні апарати змушують противника застосовувати значно дорожчі засоби перехоплення та постійно тримати сили в готовності. Водночас порти перестають бути безпечними зонами, оскільки удари, які раніше вимагали складних операцій, тепер можуть здійснюватися дистанційно. На його думку, майбутнє за так званими гібридними флотами, де пілотовані й безекіпажні системи діють як єдине ціле.

Підсумовуючи, Дов Раз зазначає, що сучасна морська війна дедалі більше зводиться до темпу навчання та здатності швидко інтегрувати нові технології. Саме це, а не кількість кораблів, визначатиме перевагу в майбутніх конфліктах.

Нагадаємо, також в авторській колонці член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі пояснив, чому Європі треба посилювати берегову охорону екранопланами. 

Окремо дізнайтеся, як пірати та хакери навчилися атакувати підводні комунікації в Європі та що з цим можна робити.