Суспільство
Мільярди на дороги, КПП та водогони: як Служба відновлення Одещини витратила кошти у 2025 році Анонси
У 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області спрямувала мільярди гривень. Серед найбільших витрат — будівництво групових водопроводів, капремонт державних доріг та реконструкція об’єктів паливно-енергетичного сектору.
Інтент проаналізував найвартісніші закупівлі за допомогою майданчика Zakupivli.pro, щоб з’ясувати, на що саме йшли кошти платників податків.
Варто зазначити, що аналіз ґрунтується на очікуваній вартості закупівель, адже під час аукціонів початкова ціна може зменшуватися.
Найвартіснішою закупівлею Служби відновлення з початку 2025 року став капремонт автомобільної дороги Т-16-07 Ізмаїл — Кілія – Вилкове, міст на км 37+985. На додаткові роботи тоді виділили понад 37 мільйонів гривень.
Витрати на пункти пропуску
Значні витрати пішли й на утримання пунктів пропуску через кордон на 40 мільйонів. У квітні 2025 року Служба відновлення в Одеській області оголосила два масштабні тендери на комплексне утримання пунктів пропуску через державний кордон. Перший — за переліком № 1, що включає КПП “Рені–Джюрджюлешть”, “Долинське–Чишмікіой”, “Виноградівка–Вулкенєшть”, “Табаки–Мирне” та “Нові Трояни–Чадир‑Лунга” — на що запланували витратити 26,06 мільйона гривень.
Другий — перелік № 2, що охоплює КПП “Малоярославець 1–Чадир‑Лунга”, “Серпневе 1–Басараб’яска”, “Лісне–Сеіць”, “Старокозаче–Тудора” — із бюджетом 14,88 мільйона. Послуги включали широкий спектр: прибирання і доброустрій території, миття вікон і санвузлів, вивезення побутових відходів, ремонт інженерних систем, столярні роботи, обслуговування електро- та теплопостачання, а також ремонт будівель КПП.
Служба також продовжила роботи з відновлення житлової інфраструктури: капітальний ремонт багатоповерхівки в Сергіївці, пошкодженої внаслідок ракетного удару, коштуватиме державі понад 21 мільйона, а на коригування проєкту виділили ще 411 тисяч гривень.
Ремонт доріг та КПП
Серед найдорожчих контрактів – експлуатаційне утримання доріг державного значення, на яке було передбачено понад 808 мільйонів гривень.
У червні служба замовила за понад 179 мільйонів капремонт автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест). Роботи включали влаштування майданчика для стоянки транспортних засобів та відпочинку водіїв на км 307+070.
У серпні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області замовила поточний ремонт одразу семи пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи запланували на пунктах “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Долинське – Чишмікіой”, “Лісне – Сеіць”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Нові Трояни – Чадир-Лунга” та “Старокозаче – Тудора”.
Найдорожчі ремонти стосувались пунктів “Старокозаче – Тудора” — майже 25 мільйонів гривень, “Виноградівка – Вулкенєшть” — понад 24,3 мільйона та “Серпневе 1 – Басараб’яска” — близько 24,2 мільйона гривень. Ще чотири об’єкти оцінили в межах 17,6–17,7 мільйона гривень кожен.
Загалом на поточний ремонт пунктів пропуску через державний кордон в Одеській області у серпні запланували витратити понад 144 мільйони гривень.
Водопроводи та стратегічні проєкти енергетики
Наприкінці жовтня 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Одеської області оголосила два окремі тендери на зведення групових водогонів для забезпечення сільськогосподарських потреб. Один із них передбачав будівництво Суворовського групового водопроводу з очікуваною вартістю 2,679 мільярда гривень, інший — Болградського водопроводу, який оцінили у 1,578 мільярда гривень. Спочатку один тендер скасували через виявлені порушення, а на другий подали скаргу в Антимонопольний комітет. Згодом визначили виконавця робіт.
У листопаді на тлі постійних ворожих обстрілів та блекаутів служба відновлення в Одеській області оголосила ряд закупівель на реконструкцію 11 об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, які передбачали захист об’єктів. На це запланували понад 742 мільйони гривень.
Також замовили авторський нагляд на шести об’єктах. Найбільше витратять на об’єкт №1 — 348 тисяч гривень, ще п’ять об’єктів (№2, №3, №4, №6 та №11) оцінені по 174 тисячі гривень кожен. Загалом на авторський нагляд виділили понад 1,5 мільйона гривень.
У грудні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області знову замовила поточний ремонт кількох пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи проведуть на “Нові Трояни – Чадир-Лунга”, “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Лісне – Сеіць” та “Долинське – Чишмікіой”. Загальна сума замовлення перевищує 23 мільйони гривень.
Наприкінці року також пройшла закупівля на реконструкцію на об’єкті за договором №3, що стосувалась об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Підряд на понад 55 мільйонів дістався компанії депутата зі зв’язками з місцевою владою та кримінальними провадженнями.
Загальні витрати року
Таким чином, у 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області витратила на ремонт доріг, пунктів пропуску, житлової та критичної інфраструктури понад 6,3 мільярда гривень. Найбільші кошти пішли на будівництво Суворовського та Болградського водопроводів, капремонт доріг державного значення та реконструкцію об’єктів паливно-енергетичного сектору.
Також Департамент міського господарства Одеської міської ради витратив десятки мільйонів гривень на ремонт та відновлення житлового фонду. У 2025 році на ремонт будинків, відновлення ліфтів і благоустрій дворів, пошкоджених війною, витратили близько 115 мільйонів гривень.
Суспільство
У Міноборони сказали, скільки вже військових подали рапорти на повернення після СЗЧ через «Армія+»
Від суботи, 13 червня, військовослужбовці подали понад 500 рапортів на повернення після самовільного залишення частини (СЗЧ), з яких 99 уже погоджені.
Про це Укрінформу повідомили в Міноборони.
«Ми бачимо інтерес до сервісу повернення на службу з перших днів після запуску. Лише з суботи подано понад 500 рапортів на повернення після СЗЧ, з яких 99 вже погоджено. Також є перші успішні випадки фактичного зарахування військовослужбовців до підрозділів», – повідомив начальник Головного управління інформаційних технологій Міноборони України Олег Берестовий.
За його словами, перші два рапорти у війську на піхотно-штурмовий контракт погодила 39 окрема бригада морської піхоти.
«За кількістю поданих і погоджених рапортів ми бачимо, що військовослужбовці активно користуються сервісом. Це означає, що цифровий інструмент працює згідно із задумом», – зазначив Берестовий.
Як повідомляв Укрінформ, 13 червня Федоров пояснив механізм повернення із СЗЧ через застосунок «Армія+».
Фото: ОП
Суспільство
Захисник Маріуполя очолив новий ветеранський центр на Миколаївщині Анонси
Депутати Миколаївської обласної ради під час позачергової сесії підтримали створення комунальної установи “Вектор гідності”, яка займатиметься підтримкою ветеранів, військовослужбовців, звільнених з полону, а також родин загиблих захисників.
Відповідне рішення ухвалили під час 37-ї позачергової сесії облради.
Одночасно депутати погодили призначення директором новоствореної установи ветерана російсько-української війни, морського піхотинця та захисника Маріуполя Павла Познанського.
Під час виступу перед депутатами Познанський наголосив, що нова установа має стати єдиним центром, де ветерани та їхні родини зможуть отримати необхідну допомогу. Йдеться про психологічний супровід, юридичні консультації, соціальну адаптацію та підтримку після повернення до мирного життя.
За словами ветерана, особливу увагу планують приділяти військовим, які повернулися з російського полону, а також сім’ям загиблих і зниклих безвісти захисників.
У Миколаївській обласній раді зазначили, що створення «Вектора гідності» є частиною розвитку ветеранської політики в регіоні та має покращити координацію допомоги людям, які постраждали від війни.
Павло Познанський — український військовослужбовець, ветеран російсько-української війни, майор морської піхоти, учасник оборони Маріуполя та колишній військовополонений. Проходив службу у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського, де обіймав посаду заступника командира танкового батальйону.
Народився в місті Очаків Миколаївської області. Навчався у Миколаївському юридичному ліцеї, а згодом закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Чорний берет морського піхотинця отримав у 2015 році та брав участь у бойових діях на сході України.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року виконував бойові завдання поблизу Маріуполя. Разом із побратимами брав участь в обороні міста, зокрема на території заводу “Азовмаш” та Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.
У квітні 2022 року під час спроби прориву з оточеного Маріуполя отримав п’ять кульових поранень, важке пошкодження спинного мозку та легенів. Після поранення потрапив у російський полон, де провів майже три місяці. Через тяжкий стан здоров’я окупанти включили його до списків на обмін.
Після повернення з полону Павло Познанський пройшов тривалу реабілітацію. Через травму спинного мозку певний час не міг ходити та пересувався на кріслі колісному. Завдяки наполегливим тренуванням і сучасним методам реабілітації він зміг знову стати на ноги. За даними Укрінформу, Познанський є одним із небагатьох українських ветеранів із таким важким ушкодженням спинного мозку, кому вдалося відновити здатність самостійно ходити.
Після завершення військової служби активно займається ветеранською діяльністю, питаннями реабілітації, адаптації військових до цивільного життя, розвитку безбар’єрного середовища та підтримки ветеранів і їхніх родин.
Суспільство
Активний спортивний ритм Ізмаїла продовжується
Незважаючи на триваючу повномасштабну воєнну агресію з боку росії проти України, завдяки мужності та самовідданості підрозділів Сил безпеки та оборони нашої держави спортивне життя в Ізмаїлі продовжується. Минулі вихідні у місті пройшли під знаком швидкості, витривалості і справжнього спортивного суперництва, об’єднавши сотні спортсменів та прихильників спорту на майданчиках міського Палацу спорту.
Яскравою подією суботи, 23 травня, став фінал Юнацької Бессарабської баскетбольної ліги серед дівчат 2013–2014 років народження. Ці масштабні змагання тривали з листопада 2025 року по травень 2026 року та об’єднали 79 юних спортсменок, які за цей період провели 20 напружених та безкомпромісних ігор. У цьому сезоні на паркеті змагалися команди з таких населених пунктів і громад:
- м. Рені,
- м. Кілія,
- Саф’янівська ОТГ (село Кам’янка),
- вихованки Ізмаїльської ДЮСШ.
За підсумками фінальних матчів головний арбітр змагань Олександра Шелестюк оголосила результати турніру:
1. Третє місце посіла команда з Кілії.
2. Срібні медалі вибороли баскетболістки з Ізмаїла.
3. Головний Кубок та звання чемпіонів отримала команда Рені.
Пам’ятними відзнаками, як найкращі гравчині своїх команд, були відзначені:
- Оксана Буц (Рені),
- Ольга Капітонова (Ізмаїл),
- Дар’я Морозова (Кілія),
- Тетяна Докова (с. Кам’янка).
Під час урочистої церемонії закриття заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов тепло привітав усіх учасників: спортсменів, тренерів та батьків. Він висловив сподівання, що наступний чемпіонат об’єднає ще більшу кількість учасників, а також щиро подякував Силам безпеки та оборони України за надану можливість тренуватися й розвивати дитячий спорт.
Наступного дня, у неділю, Палац спорту приймав фінальні зустрічі та церемонію нагородження відкритого Чемпіонату міста Ізмаїла з футзалу серед аматорських команд у підтримку Сил безпеки та оборони України сезону 2025–2026 років. На урочистому заході були присутні:
- заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов,
- начальник відділу фізичної культури та спорту Ізмаїльської міської ради Тетяна Морій,
- чільник федерації футболу міста Ізмаїл Геннадій Поліда,
- головний арбітр Юрій Зеленський.
У запеклій боротьбі Вищої ліги розподілилися нагороди наступним чином:
- бронзові медалі здобув ФК «Ізмаїл»,
- срібні нагороди отримав ФК «Чемпіон»,
- чемпіоном та володарем золотих медалей став ФК «Гвардія».
Індивідуальні відзнаки Вищої ліги розподілилися наступним чином:
- кращий гравець — Дмитро Калуков («Гвардія»),
- кращий бомбардир — Дмитро Бербенцев («Гвардія»),
- кращий захисник — Дмитро Бербенцев («Чемпіон»),
- кращий воротар — Микита Прийменко («Дельфін»).
Не менш яскравими були підсумки Першої ліги, в якій:
- третю сходинку посів ФК «Левел»,
- друге місце здобув ФК «Фенікс»,
- чемпіоном і володарем першого місця став ФК «Гравець».
Серед найкращих гравців Першої ліги були відзначені:
- кращий гравець — Олександр Адам («Гравець»),
- кращий бомбардир — Андрій Клименко («Фенікс»),
- кращий захисник — Володимир Семененко («Гравець»),
- кращий воротар — Сергій Радулов («Левел»).
Особливою частиною церемонії нагородження стало вручення подяк від організаторів за вагомий внесок у проведення турніру. Відзнаки отримали:
- арбітри за професійне суддівство ігор,
- військові медики за надійний медичний супровід заходів,
- адміністрація Палацу спорту за створення комфортних умов для спортсменів і вболівальників,
- командир військової частини Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (м. Ізмаїл) підполковник Євгеній Руфанов за всебічну підтримку змагань.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Події1 тиждень agoУІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
