Connect with us

Політика

що підсвітив і приховав корупційний скандал з Тимошенко

Published

on



Не встигло українське суспільство остаточно відійти від нікчемного в усіх сенсах “Міндічгейту”, як воюючу державу сколихнув новий корупційний скандал з ймовірною купівлею-продажем депутатських голосів при ухваленні рішень у Верховній Раді. Як і чому колишня очільниця уряду Юлія Тимошенко опинилася в епіцентрі кримінальної історії, та яким чином даний тематичний кейс зрештою відіб’ється на геополітичних позиціях Києва, з’ясовував Фокус.

На тлі без перебільшення критичної ситуації в енергетичній сфері, як вже повідомляв Фокус, Україну “накрив” корупційний скандал, де фігурує ім’я Юлії Тимошенко. Двічі експрем’єрку та чинну лідерку фракції ВР “Батьківщина” НАБУ та САП звинувачують у підкупі колег – нардепів за «правильні» голосування.

Згідно з даними слідства, в доказовій базі цієї корупційної справи містяться аудіозаписи, на яких голос, схожий на голос пані Тимошенко, нібито обговорює з парламентарями механізм голосувань у Верховній Раді в обмін на неправомірну вигоду. «На відміну від поодиноких епізодів, йдеться про системний механізм, який був розрахований на тривалий період», – наголосили в НАБУ. Окремо в антикорупційних структурах акцентують на тому, що підозра, висунута Юлії Тимошенко стосується частини 4 статті 369 Кримінального кодексу України (ККУ) – пропозиція або надання неправомірної вигоди посадовій особі, що може тягнути за собою серйозні юридичні наслідки.

Сама ж Юлія Тимошенко усі закиди на свою адресу категорично відкидає, заявляючи, що ця історія начебто шита замовно-виборчими нитками за замовленням влади.

Принагідно зауважимо, що в останні роки Юлія Тимошенко та її партійні соратники систематично критикували роботу НАБУ і САП, а влітку 2025 року голова «Батьківщини» підтримала резонансний законопроєкт про обмеження їхніх повноважень, який, як відомо, викликав вуличні протести у столиці та ряді інших регіонів України. 

Чому корупційний скандал з Тимошенко насправді грає на користь Україні

Коментуючи Фокусу гучний корупційний скандал, де ключовою фігуранткою є Юлія Тимошенко, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: «Насправді, слід розуміти, що питання корупції було і залишається актуальним в усіх країнах світу. Приміром, рейтинг Transparency International свідчить про те, що навіть найкраща країна у світі, де практично не має корупції – Данія – отримала 90% зі ста. Тобто, навіть найкращі з кращих не бездоганні. Показник України ж набагато гірший. Зі 184 країн наша держава займає 105 місце. США, до речі, якщо не помиляюся на 27-й сходинці, так що також там не ідеал. Якщо ж говорити конкретно про гучну історію з пані Тимошенко зокрема і практикою парламентської корупції загалом, то, на жаль, я тут песиміст і не вважаю, що нам колись вдасться позбутися ганебної практики продажних голосувань у Верховній Раді. Тут все залежатиме від того, наскільки будуть побудовані незалежні інституції по боротьбі з корупцією, які конфліктують повсякчас з державною владою, позаяк по суті є паралельною владою».


Важливо

“Доведу в суді”: Тимошенко заперечила, що на плівках НАБУ звучить її голос

Поряд з тим, на переконання експерта, НАБУ та САП не є інструментами, які можна звинуватити в спільних «іграх з владою». «Багато наших політиків звикли до, скажімо так, не дуже легальної поведінки і коли антикорупційні структури зараз починають це, як то кажуть, підсвічувати, вони прогнозовано нервують, списуючи це на якісь виборчі спекуляції. Втім, зрозуміло, що під час військового стану, який напередодні було продовжено ще на три місяці, ніхто ніяких виборів проводити не буде. Я вважаю, що в даному разі йдеться про те, що попри повномасштабну війну наші антикорупційні органи працюють, демонструючи систематично результати, котрі не подобаються як владі, так і представникам політикуму, який наразі не знаходиться біля владного керма», – підкреслює Іван Ус.

Аналітик вважає, що загалом історія з ймовірними корупційними діяннями Юлії Тимошенко є «позитивно-оздоровлюючою для парламентаризму, оскільки війна закінчиться, а Україна існуватиме надалі». «І в цій поствоєнній Україні надзвичайно важливо, щоб вплив корупційної складової був зведений до мінімуму. В цілому, коли у нас з’являються гучні корупційні історії навіть за участю людей, наближених до президента – це радше грає в плюс для України, аніж в мінус, тому що в даному випадку підсвічується не факт корупції, а факт боротьби з нею. Я думаю, що якщо ми й надалі триматимемо цю лінію, наші іноземні партнери, бачачи цю боротьбу, надаватимуть нам і надалі зі спокійною душею фінансову допомогу», – підсумовує Іван Ус.

Чи справді виправдання Тимошенко не витримують жодної критики

Водночас виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов у розмові з Фокусом констатує: «Практика парламентської корупції в Україні завжди мала місце і найбільше «розквітла» за часів президенства Януковича. Але паралельно з цим існує практика й «міграції» депутатів за гроші. Зокрема, неодноразово мали місце історії, коли окремі депутати умудрялися за одне скликання побувати чи не у всіх фракціях та групах. Але той факт, що вперше в історії правоохоронні органи змогли всерйоз зайнятися парламентським «купи-продай» – безумовний позитив. Висунення підозри Юлії Тимошенко означає, що слідчі як мінімум зібрали серйозну доказову базу, необхідну для здійснення цього процесуального кроку».

В контексті скандалу з експрем’єркою, політолог звертає увагу і на інші форми парламентського «заохочення»: «Тут слід згадати і про «схематози» з державними замовленнями, а для мажоритарників – виділення додаткових субвенцій на округ, тощо. Приміром, нещодавно спливла історія з паном Льовочкіним, який купив землю в Карпатах за дуже привабливою ціною, що теж може бути частиною таких «подарунків» за голосування, бо ОПЗЖ, давайте, будемо чесними – постійно підтримує моно більшість, як тільки може, підставляючи їй плече. Тому, коли ми говоримо про депутатський підкуп, слід констатувати, що він має різні форми та виміри».


Важливо

“Переходить усі межі”: Тимошенко з трибуни Ради прокоментувала підозру та обшуки НАБУ

Експерт відкидає версію Юлії Тимошенко про те, що НАБУ та САП діють в інтересах Банкової, наголошуючи на тому, що паралельно існують інші, не менш гучні справи з іншими фігурантами, так чи інакше наближеними до Офісу президента (ОП).

«В країні, яка перебуває у стані війни, взагалі таких історій не мало би бути апріорі і після скандалу з пані Тимошенко будемо сподіватися, що тепер подібні ганебні парламентські «бартери» не будуть відбуватися настільки прямо і безсоромно», – резюмує Олександр Леонов.

Між тим, на думку експерта, загалом гучна корупційна історія за вірогідної безпосередньої участі в ній колишньої очільниці уряду та чинної нардепки Юлії Тимошенко, як і кейси з наближеними до Банкової людей, наочно демонструють західним, зокрема, європейським партнерам, що в Україні, попри війну, відбувається боротьба з корупційним злом. При цьому надзвичайно важливим нюансом, констатує Олександр Леонов, є те, щоби НАБУ та САП довели цю історію до судового вироку. В даному контексті політолог окремо наголошує на тому, що у вищевказаних антикорупційних структур є усі можливості для цього, оскільки наразі пані Тимошенко, «яка за руку привела у велику політику «смотрящого за судами» покійного Портнова» вже не має фактичного впливу на третю гілку влади – судову. 



Джерело

Політика

Такі «гуманісти», як Путін, не приведуть до миру

Published

on



У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.

У випуску Долгов також розбирає:

  • чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
  • навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
  • що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
  • чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
  • як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
  • про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
  • які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
  • чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
  • чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
  • яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
  • чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
  • чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
  • чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Читайте також: Трамп і Кремль: чотири тривожні сигнали для України

Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.



Джерело

Continue Reading

Політика

Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл переговорів

Published

on



Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.

Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».

Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.

Читайте також: Трампу не вдається домовитися з Путіним про енергетичне перемир’я – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».

9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна розраховує на відкриття 15 грудня решти кластерів для вступу до ЄС

Published

on



Україна сподівається на відкриття двох останніх кластерів у перемовинах про вступ у ЄС до кінця року на тлі виборів, які у 2027 році пройдуть у декількох країнах-членах ЄС.

Про це виданню Politico повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.

Україна розглядає зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня як ідеальну нагоду для відкриття решти переговорних розділів у межах процесу вступу до ЄС, сказав Ченцов.

«Добре було б завершити це питання ще цього року, оскільки надалі, з політичної точки зору, це стане надзвичайно складним завданням», — додав він, маючи на увазі майбутні вибори в країнах-членах ЄС.

Ченцов висловив занепокоєння щодо можливого «роз’єднання» процесу вступу України та Молдови. Це побоювання виникло на тлі ідеї Єврокомісії щодо «дорожніх карт» для країн-кандидатів, згідно з якими технічні переговори про вступ мають завершитися у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.

Дотепер заявки обох країн розглядалися як неформально пов’язані між собою.

За словами віцепрем’єра, «дорожні карти» Єврокомісії для країн-кандидатів — які мають бути офіційно представлені столицям держав-членів ЄС до кінця року — не повною мірою відображають прогрес Києва у здійсненні внутрішніх реформ, що є одним із ключових питань для Брюсселя.

Коментуючи встановлені Єврокомісією часові рамки, представник ЄС зазначив: «Ми не можемо підтвердити жодних конкретних термінів завершення технічних переговорів про вступ із Молдовою та Україною. Це залежатиме від темпів реформ, необхідних для вступу, які проводять країни-кандидати».

Читайте також: Євросоюз офіційно відкрив другий і третій кластери у перемовинах про вступ України

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна прагне до кінця цього року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу. Політичних перешкод для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС на сьогодні більше немає.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.