Суспільство
Рік репресій і безкарності: у Криму зафіксували понад тисячу порушень прав людини Анонси
Правозахисники документують масштабні репресії в окупованому Криму у 2025 році: сотні затримань, обшуків і випадків несправедливих судових рішень свідчать про системне порушення базових свобод для кримців, особливо кримськотатарського народу.
Як йдеться в аналізі порушень прав людини на півострові, який презентував Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ), переслідування мають системний характер і супроводжуються порушенням права на справедливий суд, медичну допомогу та особисту безпеку.
“За 2025 рік було зафіксовано 159 затримань, 48 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій, за “дискредитацію ЗС рф”, “шпигунство”, “державну зраду”, “терористичний акт” тощо”, – зазначив голова правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Окрім цього, у 2025 році правозахисники задокументували 333 випадки порушення права на справедливий суд, з яких 150 — щодо кримських татар. Також зафіксовано 76 випадків порушення права на здоров’я, переважно стосовно політв’язнів, яким не надають належної медичної допомоги в СІЗО та колоніях.
Окрему тривогу викликає стан кримських політв’язнів. За даними КРЦ, 10 з них мають інвалідність, щонайменше 28 — люди похилого віку, а неналежні умови утримання вже призвели до смертей.
“Наразі за нашими даними, зафіксовано 10 політв’язнів Криму, які мають інвалідність. Крім цього, щонайменше 28 політв’язнів є людьми похилого віку. Для них вироки можуть стати смертельними”, – зазначила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.
Крім арештів і судових переслідувань, КРЦ зафіксував щонайменше 12 випадків насильницьких зникнень. Правозахисники також звернули увагу на посилення практики утримання людей у статусі інкомунікадо — без зв’язку з родинами та адвокатами, а також на нову тенденцію позбавлення політв’язнів російського громадянства з подальшою загрозою депортації.
“Для нас важливі і історії, і цифри. Бо саме цифри дозволяють довести, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну, геноцидальну політику щодо українців, кримських татар і всіх громадян України”, — підкреслив Барієв.
До Глобальної коаліції українських студій уже долучилися 92 освітні інституції з 26 країн світу, зокрема чотири університети з Польщі – Варшавський, Ягеллонський, Гданський та Краківський економічний університети.
Про це перша леді України Олена Зеленська повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“У межах Українського академічного тижня в Польщі до Глобальної коаліції українських студій приєдналися Варшавський університет, Краківський економічний університет, Ягеллонський університет та Гданський університет. До коаліції вже входять Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Вроцлавський університет та Університет економіки в Бидгощі”, – написала вона.
За словами Зеленської, особливо важливо, що до співпраці долучаються університети з багаторічними традиціями україністики та провідні дослідні центри Польщі. Це означатиме нові спільні дослідження, академічні обміни, перекладацькі проєкти, підтримку студентів і викладачів, а також ширшу присутність України у європейському академічному просторі, зазначила вона.
“Українські студії сьогодні – це інструмент культурної дипломатії, протидії російській дезінформації та формування знань про Україну на основі українських джерел, досвіду й голосів. До Глобальної коаліції українських студій уже долучилися 92 освітні інституції з 26 країн світу, які відкривають ще більше можливостей для діалогу, взаєморозуміння та спільного майбутнього”, – поінформувала вона.
Перша леді подякувала всім університетам, партнерам, спікерам, студентам та організаторам, які зробили Український тиждень у Польщі можливим. Вона додала, що упродовж тижня українські та польські науковці, дипломати, урядовці, студенти й представники культурних інституцій говорили про майбутнє українських студій, деколонізацію знань, міжнародну академічну співпрацю, роль університетів у відбудові України, культурну дипломатію, освіту, лідерство та відповідальність.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародній конференції з відновлення України (URC 2026) у польському місті Гданськ відкрили фотовиставку про війну.
27 червня 2026, 10:58
2
ФОТО: Інтент/Антоніна Лубченко
Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради в Одеській області погодив нову вартість проїзду у міських маршрутках.
Відповідне рішення ухвалили 24 червня, передає кореспондентка Інтента.
Згідно з документом, із 1 липня 2026 року вартість однієї поїздки на міських автобусних маршрутах становитиме 25 гривень. Наразі тариф складає 20 гривень. Для учнів закладів загальної середньої освіти Ізмаїл збережуть пільговий тариф — 10 гривень протягом усього календарного року. Скористатися ним можна буде за наявності учнівського квитка або цифрового документа Мрія-ID у застосунку Мрія.
У документі також зазначено, що перевізників попередили про необхідність повного виконання умов договорів на перевезення пасажирів. Як прокоментував міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко, виконання 26 пільгових рейсів збережеться. Йдеться про маршрути №№ 1, 11, 12, 14, 16, 17, 18.
Безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян (пенсіонерів, осіб з інвалідністю, військовослужбовців та інших) фінансується коштом бюджету Ізмаїльської міської територіальної громади. На 2026 рік на компенсацію таких перевезень передбачено 3,3 мільйона гривень. Попереднє рішення про перегляд тарифу міськвиконком ухвалював 12 лютого 2025 року. Тоді вартість проїзду зросла з 15 до 20 гривень і почала діяти з 17 лютого. До цього тариф у маршрутках Ізмаїла змінювали у червні 2022 року — тоді вартість поїздки підвищили з 10 до 15 гривень.
Зазначимо, що в Одесі проїзд в маршрутці з 27 червня також подорожчав з 20 до 25 гривень. Це вже третє подорожчання з початку повномасштабного вторгнення. У листопаді 2024 року проїзд подорожчав до 20 гривень, а у липні 2022 року проїзд в маршрутних таксі Одеси подорожчав до 15 гривень, вартість проїзду в міському транспорті зростала востаннє у жовтні 2021 року.
У ніч з 21 на 22 червня російські безпілотні літальні апарати здійснили атаку на цивільні торговельні судна в акваторії Чорного моря. В результаті цього нападу постраждали три іноземні судна, які прямували до портів Одеської області.
Основні факти події:
– Було пошкоджено три торгові судна, які рухалися у напрямку українських портів.
– Серед уражених суден знаходився суховантаж, що ходить під прапором Панами, який загорівся після прямого влучання безпілотника.
– Екіпаж цього судна був своєчасно евакуйований для уникнення людських жертв.
– Проте, унаслідок атаки загинув один член екіпажу — громадянин Єгипту.
Пожежа на борту суховантажу спричинила значні ризики для судна, а також для безпеки членів екіпажу, проте завдяки оперативним діям була проведена евакуація постраждалих.
Варто відзначити, що атака на цивільне судноплавство відбувається у контексті триваючих бойових дій у регіоні. Такі дії серйозно впливають на безпеку морського руху та створюють загрозу для міжнародних торговельних маршрутів.
Наведені факти підкреслюють серйозність ситуації у Чорноморському регіоні, де безпека цивільних суден залишається під загрозою через збройні агресії. Розслідування обставин інциденту триває.
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко